Номер провадження: 22-ц/785/4278/14

Номер справи місцевого суду: 500/1930/13-ц

Головуючий у першій інстанції Швець В.М.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Сидоренко І.П., Цюри Т.В.

при секретарі Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми та моральної шкоди,-

встановила:

Позивачка звернулася до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнила, про стягнення з відповідачки на її користь суму боргу у розмірі 144 126,37 гривень та моральну шкоду у розмірі 15 000 гривень. (а. с. 2-3, 93-94)

В обґрунтування позову посилалася на те, що в 2012 році вона двічі позичала ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3 800 доларів США (за курсом НБУ становить 30 818 гривень), під 10 % на місяць, строком на сім місяців, та 2 000 доларів США (за курсом НБУ становить 16 220 гривень), під 10 % на місяць, строком на один місяць, що підтверджується розписками, однак до теперішнього часу борг не повернула. (а. с. 5-6)

Ухвалою суду від 04.12.2013 року задоволено заяву ОСОБА_3 та накладено арешт на 2/15 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 (а. с. 100)

Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 січня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, стягнено на її користь з ОСОБА_2 загальну суму боргу у розмірі 128 404,92 гривні, судові витрати у розмірі 1 555,96 гривень. В іншій частині позову відмовлено. (а. с. 118)

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.02.2014 року заяву ОСОБА_2 залишено без задоволення. (а. с. 136)

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати судове рішення з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права. (а. с. 141-144)

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що на підтвердження укладання договору позики та його умов відповідачка надала ОСОБА_2 розписку від 06.01.2012 року, зі змісту якої вбачається, що 06.01.2012 року ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 в борг 3 800 доларів США, строком на сім місяців, під 10 відсотків (а. с. 5).

15.06.2012 року ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 в борг 2 000 доларів США, строком на один місяць, під 10 відсотків, що підтверджується розпискою (а. с. 6).

ОСОБА_2 повернула ОСОБА_3 суму боргу частково - 30.03.2012 року - 500 доларів США, 10.09.2013 року - 1000 доларів США,10.09.2013 року - 3000 гривен, 15.10.2013 року - 1300 гривень.

До теперішнього часу сума боргу за двома договорами позики позивачці в повному обсязі не повернута.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом.

Довід апеляційної скарги про те, судом першої інстанції неправильно визначена сума заборгованості спростовується правильним розрахунком проведеним судом першої інстанції.

ОСОБА_2 повинна повернути ОСОБА_3 заборгованість у сумі 3 800 доларів США, що згідно до офіційного курсу НБУ становить 30 373,40 гривень (3 800 доларів США * 7,993 гривень) та 10% від суми боргу за період з 06.01.2012 року по грудень 2013 року - 69 858,82 гривень, також заборгованість у сумі 2 000 доларів США, що згідно до офіційного курсу НБУ становить 15 986 гривень (2 000 доларів США * 7,993 гривень) та 10% від суми боргу за період з 15.06.2012 року по грудень 2013 року - 27 176,20 гривень, всього відповідачка повинна повернути позивачці загальну суму боргу з урахуванням процентів - 143 394,42 гривень. Оскільки відповідачка повернула позивачці 1 500 доларів США, що згідно до офіційного курсу НБУ становить 11 989,50 гривень (1 500 доларів США * 7,993 гривень) та 3 000 гривень, а всього на загальну суму 14 989,50 гривень, тому з урахуванням часткового повернення відповідачкою боргу, загальна сума заборгованості складає 128 404,92 гривень та судові витрати, які згідно до наданих квитанцій, складають 1 555,96 гривень, а разом - 129 960,88 гривень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, яку позивач оцінив в 15 000 гривень, не підлягають задоволенню,

Так, відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд, на виконання вимог ст.214 ЦПК України застосував зазначені положення закону та врахував, що між сторонами виникли договірні відносини і що такий вид цивільної відповідальності як відшкодування моральної шкоди в цьому випадку на відповідача не покладається, оскільки умовами договору він не передбачений.

Інших доводів, які б спростували правильні висновки суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 січня 2014 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 січня 2014 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

Сидоренко І.П.