Судове рішення #3690024
Справа № 2- 209\08

Справа № 2- 209\08                                                                                                                                                                                                                                           

 

 

 

 

РІШЕННЯ

                                                                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

20 червня   2008 року Білогірський районний  суд Автономної Республіки Крим  у складі:

                       головуючого                        - судді  Куртлушаєва М.И.

                       при секретарі                                     Гуріної Н.В.

             розглянувши у відкритому судовому засіданні    цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до Відділу  освіти  Білогірської райдержадміністрації АР Крим, третя особа: ОСОБА_2   про  визнання незаконним  однобічне  погіршення  умов праці, заробітної плати та  позбавлення  викладання  „ІЗО”,  стягнення  вихідної  допомоги  у розмірі 3-місячного  середнього заробітку,  зобов'язання виплатити  вихідну допомогу  з урахуванням індексації та компенсації по дату фактичної  виплати,  стягнення  середнього заробітку  за весь час  затримки  по день фактичного  розрахунку застосував  п.п. 8-9 ст. 134  КЗпП України,  поновлення   на колишній  роботі у відповідності  зі ст.. 235 КЗпП України  зобов'язання  виплатити середній заробіток за весь час  вимушеного прогулу  застосував п. 8 ст. 134 КЗпП  України, зобов'язання видати дублікат  трудової книжки без внесення запису про звільнення, стягнути моральну шкоду, застосував  п. 8 ст. 134  КЗпП України,  

 

                                                               ВСТАНОВИВ:

           позивачка звернулася  з  позовом  до Відділу  освіти  Білогірської райдержадміністрації АР Крим, третя особа: ОСОБА_2   про  визнання незаконним  однобічне  погіршення  умов праці, заробітної плати та  позбавлення  викладання  „ІЗО”,  стягнення  вихідної  допомоги  у розмірі 3-місячного  середнього заробітку,  зобов'язання виплатити  вихідну допомогу  з урахуванням індексації та компенсації по дату фактичної  виплати,  стягнення  середнього заробітку  за весь час  затримки  по день фактичного  розрахунку застосував  п.п. 8-9 ст. 134  КЗпП України,  поновлення   на колишній  роботі у відповідності  зі ст. 235 КЗпП України,   зобов'язання  виплатити середній заробіток за весь час  вимушеного прогулу  застосував п. 8 ст. 134 КЗпП  України, зобов'язання видати дублікат  трудової книжки без внесення запису про звільнення, стягнути моральну шкоду, застосував  п. 8 ст. 134  КЗпП України. Свої вимоги  мотивує тим, що  маючи  відповідну кваліфікацію  - „диригент хору”  вчителя  співу  в загальноосвітньої школі,  викладача сольфеджіо  в дитячій музичній школі, вона працювала  вчителем музики та співу в Арматнівської  середньої школі. З 1998 року  одночасно працювала в Красногірьскої загальноосвітньої  школі. 30 серпня  2004 року  вона звільнилася  з Ароматнівської  школи, продовжуючи  працювати  в Красногірської  на ставку  /18 годин  на тиждень, включаючи  з 01.09.2004 року - викладання  „ІЗО”. За результатом  атестації  привласнена  кваліфікація - спеціаліст”. Після літньої відпуски   вона була поставлена перед фактом  без її згоди, без повідомлення за 2 місяця, що з  01 вересня 2007 року замість ставки  їй  залишено 7 робочих годин на тиждень. 27 серпня 2007 року  вона заявила про незгоду  продовжувати роботу  у разі  позбавлення її   будь-якої частки  посадового окладу з вимогою  ухвалити рішення  з цього приводу.  З 01 вересня по 18 вересня 2007 року  вона була присутня  на робочому місці, не приступаючи до  роботи, з 19 вересня   очікувала прийняття рішення  поза школи.  21.09.2007 року  відповідач  видав наказ  № 220-к  -„попередив  за 2 місяця  по зміну  в організації праці  - погіршення умов  праці. Це повідомлення вона отримала - 26.09.2007 року.  16.11. 2007 року вона прибула  до школи  та отримала трудову книжку  і наказ  про звільнення. Вважає, що  зменшення навантаження  - погіршення  умов праці  та заробітної плати, а також звільнення   на підставі  п. 6 ч. 1 ст. 36  КЗпП України  - завідомо незаконні.  Згідно ч. 2 ст. 25  ЗУ „Про  загальну  середню освіту” - педагогічне навантаження  вчителя в об'ємі  менш тарифної ставки  - встановлюється тільки  з її згоди, а  звільнення  за підставою  п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП  України - допускається лише  у разі скорочення  численності  або штату працівників.  Вона має  кваліфікацію, яка відповідає  ст.  24  ЗУ „Про  загальну середню освіту”, що  підтверджується  прийняттям на роботу.

              У судовому засіданні  представник позивачки - ОСОБА_3позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.   У зв'язку з систематичним порушенням  порядку під час судового засідання та невиконанням  розпоряджень  головуючого  після попередження,  ОСОБА_3 був видалений  з залу судового засідання.    

Представники  відповідача - Гончаренко  Т.І., Коновалова С.І.,  Пономарьов  С.С., Кушнір  А.В.  у  судовому засіданні  позовні вимоги  визнали  частково, суду пояснив, що  не погоджуються з вимогами щодо поновлення  ОСОБА_1 на роботі, оскільки на їх думку вона була звільнена на законних підставах,  що підтверджується  перепискою  в матеріалах справи, оскільки згідно  робочого учбового плану,  кількість  годин  викладання   музикального мистецтва  значно було скорочено за відсутністю потреби,  але що стосується неповного розрахунку при звільненні, якщо це буде встановлено судом, то  цей недолік  ними буде усунений. Викладати будь-яку  іншу дисципліну  позивачки не дозволяє її освіта.

   Третя особа - ОСОБА_2  суду пояснив, що вважає  звільнення ОСОБА_1 законним.  Відносно  відшкодування    шкоди  відділу  освіту  з його боку, не заперечував, якщо ці порушення будуть встановлені судом. 

   Допитана в якості  свідка  -  ОСОБА_4 суду пояснила, що позивачка в категоричної  формі відмовилася від продовження  роботи у зв'язку  із зміною  умов праці тобто з приводу скорочення  часу, який був виділений для викладання  музичного мистецтва  згідно учбового  плану. 

  Заслухавши   думку   сторін,   дослідивши  матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд  вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з  наступних підстав.     

Судом було встановлено, що згідно трудової книжки позивачка  07.09.1998 року  на підставі наказу № 285-к була прийняття  на роботу вчителем музики  та   співу  в Красногірську  середню загальноосвітню школу, а  - 26.11.2007 року наказом відділу освіту Білогірської райдержадміністрації АР Крим  № 251 -к  була звільнена  на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України  по причині -     відмови   від продовження  роботи  у зв'язку зі зміною   суттєвих умов праці.  Відповідно  до робочого  учбового плану      за 2007-2008 роки  затвердженого - 17 серпня 2007 року   начальником   відділу освіти  Білогірської райдержадміністрації АР Крим  /а.с.114-115/  години для викладання музикального мистецтва  у Красногірської школі  значно  були скорочені  у порівнянні  з минулими учбовими планами /а.с. 116-119/.  Про зміну  кількості годин музики начальник відділу освіти видав наказ  № 220-к від 21.09.2007 року,  про який  позивачка  була повідомлена  за два місяці до звільнення, а саме одержала  поштою     - 26.09.2007 року.  Згідно заяви від 27 серпня 2007 року  позивачка  відмовилася  продовжувати роботу  у разі позбавлення  її будь-якої  частини  посадового окладу /а.с. 15/ Цей факт також підтверджується  актом від 10.09.2007 року /а.с. 19/.                                                            

                  У відповідності до ст. 25 Закону України „Про  загальну середню освіту”  - перерозподіл  педагогічного  навантаження  протягом  навчального  року допускається  у разі  зміни  кількості  годин  з окремих  предметів, що передбачається  робочим  навчальним  планом, або за згодою  педагогічного працівника з  додержанням законодавства України   про працю.

 Згідно   п. 6 ст. 36 КЗпП України -  підставами  припинення  трудового договору  є: -  відмова  працівника  від переведення  на роботу  в іншу місцевість  разом  з підприємством, установою, організацією, а також відмова  від продовження  роботи  у зв'язку  із зміною істотних  умов праці.  Крім цього  ст.. 32 КЗпП України  передбачає, що  про  зміну  істотних умов  праці - працівник  повинен бути повідомлений  не пізніше  ніж  за два  місяці.  

Даючи правову оцінку встановленим обставинам  суд дійшов висновку  про  законність  звільнення позивачки на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України, оскільки факт  скорочення  часу  викладання  учбової  дисципліни   згідно учбового плану,  на думку суду відноситься до  зміни істотних умов праці, а тому відмова   працівника  від  продовження  роботи, попередженого за два місяці   - є підставою для  його звільнення. Згоду на перевід на іншу роботу позивачка також не дала.

  Однак разом з тим при звільненні  позивачки були допущені порушення щодо повного  розрахунку в порядку ст. 116  КЗпП України, а саме  несвоєчасно  була виплачена згідно ст.. 44 КЗпП України -   вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку  в сумі - 659, 94 грн.  та остаточний  розрахунок  у розмірі - 226,01 грн., а саме  - 24 квітня 2008 року тобто після   4 місяців 21 дня  з дня звільнення,   крім цього сума  з урахуванням збільшення  індексу споживчих цін  за цей період складає - 69,99 грн..

  Відповідно до ст.  117 КЗпП  України  - у разі  невиплати з вини  власника  або уповноваженого  ним органу  належних звільненому  працівникові сум у строки, зазначені  в статті 116  цього  Кодексу , при відсутності  спору про їх  розмір  підприємство, установа, організація повинні  виплатити працівникові його середній заробіток  за весь час  затримки по день фактичного  розрахунку. 

  Враховуючи зазначені обставини та позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку по день фактичного розрахунку, що мало місце - 24.04.2008 року,    сума яка повинна бути сплачена    відповідачем  за  затримку розрахунку буде складати -  712,08 грн /середньомісячний заробіток/  х  4 місяця  = 2848,32 грн. та  33,91 грн.  /середній заробіток за день/   х  21  день = 712,11 грн., а всього буде складати  3560,43 грн..  Крім цього при таких обставинах  на думку   суду  позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди згідно ст.. 237 - 1 КЗпП України   також повинні  бути задоволенні, оцінюючи  її з урахуванням  обставин справи та принципу  домірності    у   700 гривень.

 Положення  п. 9 ст. 134 КЗпП України - передбачають  відшкодування  шкоди підприємству   з боку керівника , яка була  їм   заподіяна внаслідок  несвоєчасної виплати  заробітної плати понад одного місяця, тому в цієї частині   вимоги  позивача також підлягають задоволенню.  Підстав для задоволення решти вимог суд не убачає.

       На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 32, п.6 ст. 36,  44, 116,117, п. 9 ст. 134, 237-1 КЗпП України, ЗУ „Про загальну середню освіту”  суд, -

  

                                                                   ВИРІШИВ:

 

                    позов задовольнити частково.

               Стягнути  з  Відділу  освіти  Білогірської райдержадміністрації АР Крим   на користь ОСОБА_1  середній заробіток  за 4 місяця 21 день -   3560,43   грн.,  компенсацію з урахуванням приросту  індексу споживчих цін  - 69,99 грн. та моральну шкоду  в  розмірі - 700 грн..

Стягнути  з  Відділу  освіти  Білогірської райдержадміністрації АР Крим на користь держави   витрати по сплаті державного збору в сумі -  68 грн.

             Стягнути зі  ОСОБА_2 на користь   Відділу  освіти  Білогірської райдержадміністрації АР Крим   - 4398,42   грн.

    У задоволенні решти  позовних  вимог ОСОБА_1  -  відмовити.

               Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне  оскарження до Білогірського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

 Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом двадцяти  днів після подання заяви про  апеляційне оскарження через Білогірський районний суд.

              Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

 

 Головуючий:    п/п З оригіналом згідно.

 Рішення не набрало законної сили.

 

 Суддя Білогірського районного суду

 Автономної Республіки Крим                                                                 М.І.  Куртлушаєв                                                                                                                                                                                                                                           

 

 секретар:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація