Єдиний унікальний номер 259/2008/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3849/2014

Єдиний унікальний номер 259/2008/13-ц

Номер провадження 22ц-775/3849/14

Категорія 27 Головуючий в 1 інстанції Добнєв С.С.

Доповідач: Лоленко А.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді: Лоленко А.В.

суддів: Груіцької Л.О., Солодовник О.Ф.

при секретарі: Папоян К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 20 лютого 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпак» про звернення стягнення на предмет іпотеки та за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпак» про визнання недійсним договору іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Куйбишевського районного суду міста Донецька від 20 лютого 2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпак» про звернення стягнення на предмет іпотеки, поновлено ОСОБА_1 строк позовної давності з 06.04.2011 року та задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпак» про визнання недійсним договору іпотеки.

Договір іпотеки, посвідчений 30 серпня 2006 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 6945 , укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпак» в особі директора Юрічевої Валентини Анатоліївни предметом якого є нерухоме майно загальною площею 1504,9 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_1 - визнаний недійсним.

Судом встановлено, що 30 серпня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпак» були укладені наступні договори: кредитний договір № 11033691000 від 30.08.2006 року, кредитний договір № 11033696000 від 30.08.2006 року, кредитний договір № 11033671000 від 30.08.2006 року.

На підставі кредитного договору № 11033691000 ТОВ «Інтерпак» був наданий кредит в сумі 100 000 дол. США на строк до 30.08.2017 року з процентною ставкою 14 % річних. На підставі кредитного договору № 11033696000 ТОВ «Інтерпак» був наданий кредит в сумі 25 000 євро на строк до 30.08.2017 року з процентною ставкою 12 % річних. На підставі кредитного договору № 11033671000 ТОВ «Інтерпак» був наданий кредит в сумі 285 000.00 швейцарських франків на строк до 30.08.2017 з процентною ставкою 8,99 % річних.

У зв'язку з невиконанням умов вищевказаних кредитних договорів у ТОВ «Інтерпак» перед банком виникла прострочена заборгованість ТОВ «Інтерпак», у зв'язку з чим термін повернення кредитів був визнаний таким, що настав 5 липня 2008 року.

В забезпечення виконання зобов'язань кредитних договорів 11033691000, 11033696000, 11033671000 від 30.08.2006 року між позивачем та відповідачем ТОВ «Інтерпак» було укладено договір іпотеки нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстром № 6945.

Відповідно до договору іпотеки боржником було передано кредитору нерухоме майно загальною площею 1504,9 кв.м.: шлакоблочна будівля АЗС літ. А-1, загальною площею 4,9 кв.м., шлакоблочна диспетчерська літ. Б-1 загальною площею 175,2 кв.м., шлакоблочний бокс для ремонту машин літ. В-2, загальною площею 593,5 кв.м.; шлакоблочний гараж літ. Г-1, загальною площею 147,8 кв.м.; шлакоблочна котельня літ. Д-1, загальною площею 52,5 кв.м.; цегляний КПП літ. Е-1, шлакоблочний склад літ. И-1, загальною площею 96,5 кв.м.; цегляна убиральня літ. -З; цегляний сарай літ. -Л; огородження № 1-4; замощення І та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

З ухвали Верховного Суду України від 19.05.2010 року, вбачається, що 14 травня 2004 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу , відповідно до якого позивачка ОСОБА_4, в інтересах якої діяв ОСОБА_5 продала, а відповідач ТОВ «Інтерпак» купив 81,9/100 частин будівлі у будинку АДРЕСА_1. Відповідно до нотаріально посвідченого договору вказана частина будівель продана за 404107 грн., які покупець зобов'язався сплатити продавцю у строк до 1 січня 2005 року; 14 травня 2004 року між сторонами був укладений договір купівлі продажу 46/100 частин столярного цеху у буд. АДРЕСА_2 за ціною 104651 грн., які покупець зобов'язався сплатити до 1 серпня 2004 року.

Нерухоме майно, яке є предметом вказаних договорів купівлі-продажу належало ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 24.08.2001 року.

Враховуючи, що в обумовлений сторонами у договорах купівлі-продажу строк ТОВ «Інтерпак» не виконало прийняті на себе зобов'язання по перерахуванню коштів за придбаний товар, рішенням Куйбишевського районного суду міста Донецька від 26.06.2009 року вказані договори купівлі-продажу розірвано.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 28 вересня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду України від 19.05.2010 року рішення апеляційного суду Донецької області від 28 вересня 2009 року у частині відмови у задоволенні позову про розірвання договорів купівлі-продажу скасовані, рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 26.06.2009 року в цій частині залишено в силі.

Таким чином, оскільки рішенням суду договори купівлі-продажу від 14.05.2004 року було розірвано, та фактично право власності на спірне майно до ТОВ «Інтерпак» не перейшло.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог оскільки, ТОВ «Інтерпак» в день укладення договору іпотеки був власником нерухомого майна, а отже, підстави для неможливості вільно розпоряджатися ТОВ «Інтерпак» належним йому майном станом на 30.08.2006 року були відсутні, а, відтак, жодного порушення норм цивільного законодавства при вчиненні договору іпотеки його сторонами допущено не було. Договір іпотеки був нотаріально посвідчений, що є додатковим підтвердженням тієї обставини, що станом на дату укладення даного договору право власності на нерухоме майно належало іпотекодавцю - ТОВ «Інтерпак».

Апеляційний суд вважає можливим справу розглянути у відсутності представника ТОВ «Інтерпак» - арбітражного керуючого ліквідатора ТОВ «Інтерпак» - Маншиліної Г.О., яка належним чином повідомлена про розгляд справи в суді, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ПАТ «УкрСиббанк»- Черепуху А.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати, позов банку задовольнити, в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним відмовити, заперечення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8, яка просила рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 14 травня 2004 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу , відповідно до якого позивачка ОСОБА_4, в інтересах якої діяв ОСОБА_5 продала, а відповідач ТОВ «Інтерпак» купив 81,9/100 частин будівлі у будинку АДРЕСА_1. Відповідно до нотаріально посвідченого договору вказана частина будівель продана за 404107 грн., які покупець зобов'язався сплатити продавцю у строк до 1 січня 2005 року; 14 травня 2004 року між сторонами був укладений договір купівлі продажу 46/100 частин столярного цеху у буд. АДРЕСА_2 за ціною 104651 грн., які покупець зобов'язався сплатити до 1 серпня 2004 року.

Нерухоме майно, яке є предметом вказаних договорів купівлі-продажу, а також є предметом іпотеки належало ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 24.08.2001 року.

Рішенням Куйбишевського районного суду м.Донецька від 30 червня 2006 року вищезазначені договори купівлі продажу були розірвані в зв»язку з невиконанням ТОВ «Інтерпак» умов договорів. Вказане рішення ніким не було оскаржено та набрало законної сили 11.07.2006 року.( т.3 а.с. 107-111).

Ухвалою цього ж суду від 25 липня 2008 року вказане рішення було скасовано за ново виявленими обставинами ( т.3 а.с. 112-118) та в подальшому розглянуто та рішенням Куйбишевського районного суду міста Донецька від 26.06.2009 року вказані договори купівлі-продажу розірвано.( т.1 а.с. 154-158).

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 28 вересня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду України від 19.05.2010 року рішення апеляційного суду Донецької області від 28 вересня 2009 року у частині відмови у задоволенні позову про розірвання договорів купівлі-продажу скасовані, рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 26.06.2009 року в цій частині залишено в силі.(т.1 а.с. 160-164).

Згідно з витягом з реєстру права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно ( а.с.104).

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

На момент укладення договору іпотеки, тобто 30 серпня 2006 року ТОВ «Інтерпак» не мав право укладати вказаний договір, оскільки договори купівлі-продажу, на підставі яких він мав право власності, були розірвані в зв»язку з невиконанням умов договорів і це рішення суду набрало законної сили 11.07.2006 року. Подальші судові рішення свідчать про те, що права власника ОСОБА_1 були порушені, а тому висновок суду першої інстанції, що в зв»язку з розірванням договорів купівлі-продажу від 14.05.2004 року право власності на спірне майно до ТОВ «Інтерпак» не перейшло є обгрунтованим.

Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги посилання ПАТ «УкрСиббанк» на ст.. 23 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи , іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, оскільки право власності до ОСОБА_1 на спірне майно не перейшло від ТОВ «Інтерпак», її право власності на вказане майно було поновлено на підставі рішення суду в зв»язку з розірванням договорів купівлі-продажу спірного майна.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про поновлення ОСОБА_1 строку позовної давності та про визнання договору іпотеки недійсним, оскільки на моменту укладення договору іпотеки ТОВ «Інтерпак» не мав права розпоряджатися спірним майном за вищезазначених обставин, а тому висновок суду про відмову у зверненні стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не є підставами для скасування рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішенням суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити.

Рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 20 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали суду.

Головуючий:

Судді: