АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/149/14 Категорія: ч.2 ст.127 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Яценко С. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСоломки І.А.,

суддів Поєдинка І.А., Охріменка І.К.,

з участю прокурораЩепак Т.М.,

підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10,

потерпілого ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінальної справи за апеляцією представника потерпілого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2014 року, якою кримінальна справа по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Васильків Шполянського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

- за ч.2 ст. 127 КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

- за ч.2 ст. 127 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, уродженця с. Нежухів Стрійського району Львівської області, жителя АДРЕСА_3, раніше судимого, -

- за ч.2 ст. 127 КК України;

направлена прокурору Шполянського району Черкаської області для проведення додаткового розслідування, -

в с т а н о в и л а :

Органом досудового слідства ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються в тому, що вони 20 травня 2012 року близько 13 години, за попередньою змовою між собою, біля бару «Думанич», що по вул. Пролетарська в м. Шпола, з метою покарання ОСОБА_11 за насильство, яке він вчинив щодо ОСОБА_6 цього ж дня близько 1 год. біля бару «Лотос», умисно нанесли потерпілому множинні удари по голові та тулубу, після чого, збивши з ніг, поклали у багажник автомобіля ВАЗ 2101, що належить ОСОБА_6, привезли до приміщення забійного цеху (бойні) по вул. Островського, 53 в м. Шпола, де продовжуючи свої насильницькі дії, які носили характер побоїв, мучення та мордування і мали на меті залякування та покарання за його дії, шляхом зв'язування ОСОБА_11 ніг мотузкою та піднявши його механічною лебідкою і тримаючи у підвищеному стані протягом 20 хвилин, наносили йому множинні удари руками по голові та тулубу, а ОСОБА_8 з метою залякування приставляв сокиру до голови та руки потерпілого, чим спричинили ОСОБА_11 сильний фізичний біль, фізичні та моральні страждання, та ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Вказані дії органами досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.127 КК України.

Постановою суду першої інстанції кримінальна справа повернута прокурору Шполянського району Черкаської області для проведення додаткового розслідування з підстав неповноти досудового слідства та істотних порушень КПК України, допущених досудовим слідством, які не можуть бути усунуті судом при розгляді справи, та запропоновано при додатковому розслідуванні: розширити коло свідків по справі, які могли бути біля барів «Лотос», «Думанич» та на бойні; встановити за яких обставин ОСОБА_11 отримав легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров'я; детально перевірити показання потерпілого щодо вчинення підсудними його побиття і конкретних дій кожного з них, з цією метою провести очні ставки учасників події, у разі необхідності провести інші слідчі дії та в залежності від встановленого відповідно кваліфікувати дії підсудних.

В апеляції представник потерпілого ОСОБА_12 просила постанову суду скасувати, як незаконну, оскільки вказані в ній порушення можуть бути усунені під час розгляду справи судом та шляхом надання судом згідно ст. 315-1 КПК України (в ред. 1960 року) доручень органу досудового слідства на проведення слідчих дій, а справу направити в Смілянський міськрайонний суд на судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку потерпілого ОСОБА_11, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити; думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції, просив постанову суду залишити без змін; думку підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які заперечили щодо задоволення апеляції представника потерпілого; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України (в ред. 1960 року) та п.9 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.05 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства із стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудних, свідків, виклику і допиту нових свідків, проведення відповідних експертиз, витребування документів, дачі судових доручень, в т.ч. і органам досудового слідства в порядку ст. 315-1 КПК України (в ред. 1960 року), вчинення інших процесуальних дій чи шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування не допускається.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону і безпідставно вказав на неможливість усунення в ході судового розгляду справи неповноти досудового слідства, хоча майже всі вказівки суду, викладені в постанові, стосуються необхідності перевірки даних, встановлених під час судового слідства, або надання оцінки відповідним доказам.

Так, однією з підстав повернення даної справи на додаткове розслідування, як зазначено в мотивувальній частині постанови суду першої інстанції, був висновок про те, що органом досудового слідства не вказана спеціальна мета (мотив) скоєння злочину підсудними, не встановлено чи була у підсудних попередня змова на вчинення злочину, а також те, що пред'явлене обвинувачення є неконкретним, оскільки не зазначено тривалість часу протягом якого підсудні наносили потерпілому побої, мучили та мордували, не розмежовано, які саме дії підпадають під ці поняття.

Колегія суддів вважає такий висновок суду безпідставним, оскільки в разі необхідності під час судового розгляду справи прокурор, в порядку ст. 277 КПК України(в ред. 1960 року), вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення як на менш тяжке, так і на більш тяжке в порівнянні з тим, яке сформульоване в обвинувальному висновку.

При цьому зміна обвинувачення може торкатися як суб'єктивних (умисел чи необережність, мотив, ціль) і об'єктивних (суть діяння, його кваліфікуючі ознаки та наслідки) властивостей, так і кримінально-правової кваліфікації злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються підсудні.

Крім того, перевірка показань потерпілого ОСОБА_11 щодо вчинення підсудними його побиття і конкретизація дій кожного з них, перевірка показів свідка ОСОБА_13 про те, що на досудовому слідстві він давав покази під психологічним тиском працівників міліції та оцінка його показів, можливі і під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, без повернення справи на додаткове розслідування, шляхом більш ретельного допиту підсудних, потерпілого, свідків, проведення їх перехресного допиту в судовому засіданні, виклику й допиту нових свідків в судовому засіданні або в разі необхідності - шляхом дачі доручення органам досудового слідства в порядку ст. 315-1 КПК України (в ред. 1960 року).

Колегія суддів вважає, що під час проведення досудового слідства по даній кримінальній справі не було допущено істотних порушень вимог КПК України, які неможливо усунути в ході судового засідання, і які безпідставно зазначив в своїй постанові міськрайонний суд, направляючи справу для проведення додаткового розслідування.

Розглядаючи дану кримінальну справу по суті суд першої інстанції мав належно оцінити всі встановлені під час досудового та судового слідства докази на предмет їх допустимості та достатності, й прийняти рішення щодо доведеності вини ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інкримінованому їм злочинному діянні.

За таких обставин, колегія суддів судової палати вважає, що суд першої інстанції, не вичерпавши всіх можливостей до з'ясування обставин справи, безпідставно прийняв рішення про направлення справи на додаткове розслідування в зв'язку з чим постанова суду, як незаконна, підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до того ж суду, але в іншому його складі, під час якого необхідно повно, всебічно і об'єктивно дослідити всі докази у справі, дати їм оцінку і, виходячи з доведеного об'єму обвинувачення, прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі.

З врахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 365,366 КПК України (в ред. 1960р.), колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляцію представника потерпілого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12, - задовольнити.

Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2014 року, якою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 127 КК України, направлена прокурору Шполянського району Черкаської області для проведення додаткового розслідування, - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.

Головуючий :

Судді :