Справа № 427/2124/13-к
Провадження № 11кп/782/426/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2014 року м.Луганськ
Апеляційний суд Луганської області у складі:
Головуючого - Буханько В.П.
суддів - Кранги Л.С., Тополюк Є.В.
при секретарі - Пундор А.О.
за участю: прокурора - Мельника Д.О.
захисника - ОСОБА_1
обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області матеріали кримінального провадження № 12013030340000382 за апеляційними скаргами прокурора прокуратури м. Свердловська Луганської області Ямщикова А.О., обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Свердловського міського суду Луганської області від 11 листопада 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Улєнди Кустанайської області Казахської РСР, українця, зі середньою освітою, громадянина України, невійськовозобов'язаного, не працюючого, розлученого, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
засуджено за ст.187 ч.2 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.
Запобіжний захід залишено - тримання під вартою.
Строк тримання під вартою рахувати з 29.01.2013 року.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Дорожнє Федорівського району Кустанайської області Казахської РСР, українця, з середньою освітою, громадянина України, невійськовозобов'язаного, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
засуджено за ст.187 ч.2 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.
Запобіжний захід залишено - тримання під вартою.
Строк тримання під вартою рахувати з 29.01.2013 року, -
В С Т А Н О В И В:
Вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за те, що 28 січня 2013 року приблизно о 14 годині ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з братом ОСОБА_2, який також знаходився в стані алкогольного сп'яніння, групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, із застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я з корисливих мотивів наздогнали біля току ПСП «Провалля» м.Червонопартизанська Луганській області потерпілого ОСОБА_5 Виконуючи свій єдиний умисел ОСОБА_3 збив потерпілого ОСОБА_5 з ніг, а потім ОСОБА_3 та ОСОБА_2 разом стали наносити руками та ногами по голові та тулубу потерпілого ОСОБА_5 множинні удари, в процесі нападу на потерпілого ОСОБА_5 після заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 відкрито для оточуючих заволодів курткою потерпілого, а ОСОБА_2 заволодів грошима у розмірі 500 гривень, які належать потерпілому. Спільними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спричинили потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: синця і садна правого ока, синця верхньої губи, садна чола, правої щоки, верхньої губи, волосистої частини голови, травматичної екстракції 1-го зуба верхньої щелепи справа і зліва, закритої травми грудної клітки, закритих переломів 10 ребра зліва і 6 ребра справа по задньо-пахвових лініям, які згідно висновку експерта № 74 від 28.01.2013 року а саме синці, садни, травматична екстракція зубів відносяться до легких тілесних пошкоджень, закрита травма грудної клітини з переломами ребер відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я, які вимагають для свого заживлення термін більш 21 дня. З місця скоєння злочину обвинувачені ОСОБА_2 втікли, викраденим майном розпорядились на свій розсуд.
Вирок суду оскаржено.
В своїх апеляційних скаргах обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати вирок суду першої інстанції та направити справу прокурору для проведення досудового розслідування, вказують, що справу стосовно них було сфальсифіковано, органи досудового розслідування порушили їх права, докази по справі зібрано з порушенням законодавства, тому їх не може бути положено в основу вироку, вважають вирок суду незаконним.
Крім того, ОСОБА_2 вказує, що свідчення потерпілого ОСОБА_5 суперечать свідченням ОСОБА_6 в частині надходження потерпілого до лікарні. Також вказує, що у протоколі допиту його в якості підозрюваного, якій міститься на аркуші справи 85, відсутній один аркуш, адже він не давав свідчень тому, що слідчий не відвідував його в ІТУ. Вказує, що при проведенні слідчого експерименту не були присутні потерпілий та панята ОСОБА_7, однак в протоколі стоїть підпис останньої. А також вказує, що на момент скоєння злочину знаходився у іншому місці.
До початку апеляційного розгляду прокурор прокуратури м. Свердловська Ямщиков А.О. відмовився від поданої ним апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в режимі відеоконференції, які не заперечували проти закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м. Свердловська Ямщикова А.О. у зв'язку з його відмовою від апеляції, при цьому ОСОБА_2 пояснив, що він вину визнає по ч. 1 ст. 186 КК України, так як він тільки заволодів грошима потерпілого та витрачав їх на алкогольні напої, а ОСОБА_3 провину по ст. 187 ч. 2 КК України визнав в повному обсязі та пояснив, що він забрав куртку потерпілого собі додому, а його брат ОСОБА_2 тілесних ушкоджень потерпілому не наносив, а тільки забрав гроші у сумі 550 грн., які вони витрачали разом, при цьому обидва обвинувачених пояснювали, що в момент конфлікту з потерпілим знаходились в стані алкогольного сп'яніння, думку прокурора, який заперечував проти апеляцій обвинувачених та вважав вирок суду законним та обґрунтованим, захисника, який просив дії ОСОБА_2 перекваліфікувати на ст. 186 ч. 1 КК України, оскільки він тільки скоїв грабіж, тобто забрав та використовував гроші потерпілого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які просили їх суворо не карати, апеляційний суд вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м. Свердловська Ямщиков А.О. підлягає закриттю, а апеляційні скарги обвинувачених не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України перегляд судового рішення суду проводиться в ме жах апеляційної скарги.
Апеляційний суд не може погодитись з викладеними в апеляційних скаргах доводами обвинувачених ОСОБА_3 про недоведеність винуватості їх у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, визнавши ОСОБА_3 винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, суд першої інстанції належним чином проаналізував всі зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку і виклав у вироку докладні мотиви прийнятого рішення.
Винуватість обвинувачених підтверджується показаннями свідків та дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення і пояснив, що дійсно тільки він наносив удари потерпілому - два удари ногами по ребрам та зняв в останнього куртку, а в цей час брат підняв гроші, які випали з цієї куртки. Після чого між ним та потерпілим відбулася взаємна бійка.
Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав і пояснив, що крім двох ударів кулаками в спину він більш потерпілому ударів не наносив, а потім поряд з місцем бійки знайшов гроші у розмірі 500 гривень, які узяв.
Крім того, потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що дійсно 28 січня 2013 року брати ОСОБА_2 завдали йому тілесні ушкодження, потім хтось з них взяв його куртку, де знаходилися гроші у розмірі 1 000 грн., а також мобільний телефон «Самсунг», все це вони забрали. При цьому пояснив, що тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не причиняв, а гроші в нього знайшов ОСОБА_2.
Також пояснив у суді, що при слідчому експерименті з ним та ОСОБА_2 були присутні поняті.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що 28 січня 2013 року до неї десь об 15 годині прийшов брат ОСОБА_5 у якого обличчя було побите, на ньому не було куртки. При цьому останній їй пояснив, що його побили і ограбили брати ОСОБА_2, які забрали мобільний телефон, курточку, гроші у розмірі 1 000 грн.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що бачив 28 січня 2013 року брата дружини - ОСОБА_5, який був увесь побитий, тяжко дихав, у нього були вибиті зуби.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 28 січня 2013 року ОСОБА_5 їй розповів, що його побили брати ОСОБА_2, забрали курточку, телефон, гроші.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні підтвердив показання свідка ОСОБА_10
Свідок ОСОБА_12, яка є слідчим по справі, у судовому засіданні пояснила, що від медичної сестри приймального відділення Свердловської ЦРЛ в кінці січня 2013 року надійшла інформація , що в лікарю поступив ОСОБА_5 з тілесними ушкодженнями, переломами ребер, із забоями, з саднами, було проведене досудове розслідування і встановлено, що в с.Провалля м.Червонопартизанську, брати ОСОБА_2 завдали тілесні ушкодашння потерпілому ОСОБА_5 біля току ПСП і забрали у нього куртку, гроші приблизно у розмірі 1000 грн., зі слів ОСОБА_5 саме ОСОБА_2 завдали йому тілесні ушкодження і забрали курточку, гроші. Брати ОСОБА_2 визнали свою вину з ними був проведений слідчий експеримент, де вони все підтвердили, також ОСОБА_2 були затримані наступного дня і у них була вилучена курточка потерпілого ОСОБА_5. Потім вона повідомила ОСОБА_2 про підозру, що вони підозріваються у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого, ст..187 ч.2 КК України , про що вони поставили свої підписи.
Дійсно у протоколі допиту свідка ОСОБА_2 не вистачає одного аркушу, чому вона не може пояснити, в інших протоколах допущена помилка, де вказано, що слідчий ОСОБА_18, також три слідчому експерименті за участю ОСОБА_2 дійсно понята ОСОБА_7 відлучалась, а замість неї був ОСОБА_13, якого вона в протоколі слідчої дії неправильно вказала замість понятого, статистом, також дійсно у протоколі слідчого експерименту на останньому аркуші замість ОСОБА_2 помилково поставила свій підпис ОСОБА_7, але спочатку протоколу є підпис ОСОБА_2. Також при слідчому експерименті з ОСОБА_3, експерт ОСОБА_14 задавав питання, чому ОСОБА_3 кульгавить, на що останній відповів, що його побили знайомі потерпілого.
Експерт ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що він проводив судово - медичну експертизу потерпілого ОСОБА_5, у якого ним були встановлені тілесні ушкодження середньої тяжкості. Також він приймав участь при проведенні слідчого експерименту як з потерпілим та і з обвинуваченими, потерпілий розповідав, що на нього напали позаду біля току ПСП «Провалля», що до цього він з обвинуваченими разом вживали спирті напої, що він пішов раніше, але його догнали обвинувачені, один із обвинувачених наніс йому удари, збив його з ніг, а інший достав із куртки потерпілого телефон і гроші, і сказав один із братів «йди», але хтось повернувся і забрав у потерпілого куртку, били обвинувачені потерпілого, коли він лежав на землі руками і ногами.
Крім того, вина обвинувачених братів ОСОБА_3 у скоєному кримінальному правопорушенні підтверджується матеріалами кримінального провадження, дослідженого у судовому засіданні, а саме:
- протоколом огляду місця події від 29.01.2013 року, з якого убачається, що біля дороги м.Червонопартизанськ с.Провалля, розташована підстанція ПСП «Провалля» , де був здійснений напад на потерпілого ОСОБА_5 ( а.с. 8-9)
- заявою ОСОБА_2 про долучення до матеріалів кримінального провадження болоньойвої чоловічої куртки чорного кольору, яка була знята з громадянина ОСОБА_5 28.01.2013 року (а.с. 20)
- протоколом огляду предмету, з якого убачається, що у ОСОБА_2 була вилучена чоловіча куртка, чорного кольору з коміром та капюшоном, який оброблено хутром (а.с. 21-23)
- висновком експерта № 74 від 28.01.2013 року із якого убачається, що у потерпілого ОСОБА_5 при проведенні судово - медичної експертизи встановлені тілесні ушкодження які відносяться як до легких тілесних ушкоджень так і до ушкоджень середнього ступеню тяжкості ( а.с. 38)
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3, який пояснив і показав чим і куди він наносив удари потерпілому ОСОБА_5 і куди йому і чим наносив удари потерпілий ОСОБА_5( а.с. 121-122)
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5, і який пояснив і показав чим і куди брати ОСОБА_3 наносили йому удари ( а.с. 126-127)
- фототаблицею до протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 (а.с. 128-130)
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2, який пояснив і показав чим і куди він наносив удари потерпілому ОСОБА_5 і як його брат ОСОБА_3 стягнув з потерпілого куртку (а.с. 131-132).
- додатковим висновком судово - медичної експертизи №132 від 22.02.2013 року, з якої убачається, що встановлені при експертизі у ОСОБА_5 тілесні ушкодження при обставинах вказаних ОСОБА_5 в ході проведення слідчого експерименту 21.02.2013 року, найбільш повно відповідають по кількості і місцю застосування сили. При цьому, відмічається не відповідність по кількості наявних пошкоджень, обставинам їх завдання, викладених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту з їх участю 21.02.2013 року ( а.с. 138-139).
Аналізуючи вищевказані докази в їх сукупності суд вірно прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України доказана. Не визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини суд правильно оцінив критично, як його бажання уникнути відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення та тактику захисту, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв напад з метою заволодіння чужим майном за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3, так як в судовому засіданні було встановлено, що обвинувачені ОСОБА_3 скоїли кримінальне правопорушення за попередньою змовою, оскільки самі дії обвинувачених свідчать про їх узгодженість , так як в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що коли він наносив удари потерпілому ОСОБА_5, то в цей час випали гроші із кишені куртки потерпілого, якими заволодів його брат, обвинувачений ОСОБА_2 і також він наніс два удари руками по спині потерпілого, чого сам ОСОБА_2 не заперечував у судовому засіданні і також підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5, що обидва обвинувачені наносили йому удари ногами і руками по тілу, що один із обвинувачених, ОСОБА_3 зняв з нього куртку, а інший ОСОБА_2 заволодів його грошима, які знаходились в кишені куртки і могли випасти в результаті бійки, не вірити яким як суд першої інстанції, так і апеляційний суд не знайшли підстав.
Також потім грошима потерпілого, якими заволодів обвинувачений ОСОБА_2, розпорядився ОСОБА_3, купуючи продукти харчування у магазині, тобто майном потерпілого, а саме грошима, якими вони розпорядились обидва, що також свідчить про узгодженість їх дій.
Також у судовому засіданні не знайшла свого підтвердження версія обвинувачених ОСОБА_3, що вони догнали потерпілого ОСОБА_5 з метою позичити у нього гроші, так як потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що коли його наздогнали обвинувачені, то ОСОБА_3 його відразу збив з ніг і наніс удар, від чого він впав на землю, а потім брати ОСОБА_3 разом наносили йому удари ногами і руками по різним частинам тіла, тобто жоден із обвинувачених не звернувся до нього з проханням позичити гроші у борг, а відразу напали на нього. Також той факт, що обвинувачені ОСОБА_3 не мали наміру позичати гроші у потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_11 та і ОСОБА_10
Також обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив той факт, що він напав на потерпілого з метою заволодіння його майном, також той факт , що обвинувачені ОСОБА_3 напали на потерпілого з метою заволодіння чужим майном підтверджується протоколом огляду предмету, де саме у обвинуваченого ОСОБА_2 була вилучена чоловіча куртка чорного кольору з коміром та капюшоном, який оброблено хутром, про що він писав заяву про долучена вищевказаної куртки до матеріалів кримінального провадження.
Відносно клопотання захисника ОСОБА_15 про перекваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 зі ст. 187 ч.2 КК України на ст. 186 ч.1 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, суд обґрунтовано не знайшов підстав, так як сумісними діями обвинувачених ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_5 були завдані середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалості розладу здоров'я, що свідчить про небезпеку для життя чи здоров'я потерпілого, що також зазначено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 6.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» і підтверджується показаннями експерта ОСОБА_14 даними у судовому засіданні.
Судом також була перевірена версія обвинуваченого ОСОБА_3, що тілесне ушкодження, а саме трехлодижечий перелом правої гомілки зі зміщенням фрагментів внутрішньої кісточки йому завдав потерпілий ОСОБА_5, в результаті бійки біля магазину - суд обґрунтовано прийшов до висновку, що вона є безпідставною в частині того, що вищевказане тілесне ушкодження йому було заподіяно потерпілим ОСОБА_5, так як свідок ОСОБА_16, у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3, коли вибіг з магазину, то вступив ногою в замет і потім почав кульгавити що у судовому засіданні також підтвердив експерт ОСОБА_17, що можливо спричинення вищевказаного тілесного ушкодження у результаті того, що ОСОБА_3 міг стопою встати в замет, також утворення даного тілесного ушкодження можливо у результаті зіскакування стопи зі сходів, з послідуючою опорою на стопу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши досліджені докази по справі суд вірно дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфікував за ст.187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним як для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, так як така юридична оцінка відповідає фактичним обставинам встановленим у ході судового розгляду.
При призначенні покарання обвинуваченим, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість обвинувачених, які задовільно характеризується за місцем проживання , обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинувачених у відповідності зі ст. 66 КК України, судом не встановлено. Суд обґрунтовано не визнав обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - визнання ним вини, оскільки вину він визнав повністю у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України, щоб його брат, обвинувачений ОСОБА_2 уникнув відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у і відповідності до ст.67КК України є вчинення ними кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного суд правильно вважав, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливо тільки в ізоляції від суспільства, так як він скоїв кримінальне правопорушення великої тяжкості в стані алкогольного сп'яніння.
Суд правильно прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливо тільки в і ізоляції від суспільства, так як він скоїв кримінальне правопорушення великої тяжкості в стані алкогольного сп'яніння і відносно нього потерпілий наполягав на суворому покаранні.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням осіб винних, суд вірно прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченим ОСОБА_2 основного покарання в межах санкції статті, по якій кваліфіковані дії обвинувачених у виді позбавлення волі із конфіскацією ? частини належного їм майна.
Доводи, викладені в апеляційних скаргах обох обвинувачених в цілому були предметом дослідження під час судового розгляду та ним була дана належна правова оцінка.
З матеріалів справи не вбачається, щоб судом не усебічно, повно і об'єктивно були досліджені матеріали цієї кримінальної справи.
Як випливає з журналу судового засідання, у цій кримінальній справі були допитані усі особи, що мають будь-яке відношення до цього злочину.
Свідчення потерпілого, свідків стабільні, логічно послідовні і не суперечать іншим доказам, які маються в матеріалах справи.
Крім того, в справі відсутні які-небудь дані, що свідчать про те, що хто-небудь з допитаних у цій кримінальній справі осіб, мав неприязні відношення із обвинуваченими і з цієї причини міг обмовити останніх.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 про те, що показання потерпілого ОСОБА_5 не збігаються з показаннями ОСОБА_6 є безпідставними, так як на них суд не посилається у вироку.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 в частині того, що у протоколі допиту його в якості підозрюваного, якій міститься на аркуші справи 85, відсутній один аркуш, адже він не давав свідчень тому, що слідчий не відвідував його в ІТУ не знайшли свого підтвердження. Адже в матеріалах кримінального провадження є протокол допиту ОСОБА_2 в якості підозрюваного, який підписаний ним та його захисником - адвокатом ОСОБА_15, з якого убачається, що допит проводився не в ІТУ, а в приміщенні Свердловського МВ ГУМВС (а.с. 84-86).
Також доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що під час скоєння злочину він знаходився у іншому місці (але де саме він не вказує) - не знайшли свого підтвердження, бо спростовуються свідченнями обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_5
Крім того, як вбачається з вироку суду доводи ОСОБА_2 про те, що при слідчому експерименті відлучалась панята ОСОБА_7, а замість неї був ОСОБА_13, а також те, що у протоколі слідчого експерименту на останньому аркуші замість ОСОБА_2 помилково поставила свій підпис ОСОБА_7, але спочатку протоколу є підпис ОСОБА_2 - були предметом розгляду в судовому засіданні і на ці питання відповідала допитана в якості свідка ОСОБА_12, слідча по даній справі, але вищевказане не вплинуло на доказ винуватості обвинувачених у скоєнні даного злочину та в цілому і на вирок суду.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Керуючись ст.ст. 403, 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м. Свердловська Ямщиков А.О. - закрити у зв'язку з відмовою від апеляції.
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без задовлення.
Вирок Свердловського міського суду Луганської області від 11 листопада 2013 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
1. 2. 3.