Справа № 2-2598/08

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2008 року                Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                      Гончарук В.П.

при секретарі                            Ставрієцькій Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом КП „Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про самовільне перепланування місць загального користування, -

в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про самовільне перепланування місць загального користування, з метою захисту своїх порушених прав, виходячи з наступного.

Позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Поверхом вище (передостанній поверх) знаходиться лише нежиле приміщення АДРЕСА_2 , яке розміщене на даху цього будинку та тераса, яка не має накриття. Власником даного нежилого приміщення та тераси є ОСОБА_3 , крім цього він є власником і житлового приміщення (квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

    На протязі останніх років, під час сильних дощів та таяння снігу, відбувалося просочення води через покрівлю даху будинку до квартири позивача, внаслідок чого відбувається зволоження стелі та стін, пошкодження шпалер та меблів в квартирі позивача.

    Таке просочення води через покрівлю даху будинку до кваритири позивача вібувається через руйнування верхнього і частково нижнього шару покриття, здуття поверхні, іржавіння водоприймальних пристроїв, проникання вологи в місця примикання до верхньої поверхні парапетів та в місцях влаштування водоприймальних воронок. Причиною такого пошкодження покрівлі даху будинку є наслідок дії природокліматичних, технологічних факторів та життєдіяльності людини, а саме використання покрівлі як експлуатованої власником нежилого приміщення АДРЕСА_2 . Отже власником даних приміщень є ОСОБА_3 , який відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України, як власник зобов”язаний утримувати майно, що належить йому, якщо інше на встановлено договором або законом. В свою чергу відповідач своїми діями, а саме неналежним утриманням майна, яке йому належить на праві власності, завдає шкоди майну інших громадян, в тому числі і квартирі позивача. Подальша ж експлуатація покрівлі даху будинку можлива лише при умові проведення ремонту з реконструкцією даху будинку.

    Представник позивача в судовому засіданні  позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

    Представник відповідача не заперечував проти задоволення позову.

Судом встановлено, що Позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1  (на підставі свідоцтва про право власності, а.с. 5). Поверхом вище (передостанній поверх) знаходиться лише нежиле приміщення АДРЕСА_2 , яке розміщене на даху цього будинку та тераса, яка не має накриття. Власником даного нежилого приміщення та тераси є ОСОБА_3 ( на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 25.01.2006р., а.с. 10), крім цього він є власником і житлового приміщення (квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

    На протязі останніх років, під час сильних дощів та таяння снігу, відбувалося просочення води через покрівлю даху будинку до квартири позивача, внаслідок чого відбувається зволоження стелі та стін, пошкодження шпалер та меблі в квартирі позивача.

    Таке просочення води через покрівлю даху будинку до кваритири позивача вібувається через руйнування верхнього і частково нижнього шару покриття, здуття поверхні, іржавіння водоприймальних пристроїв, проникання вологи в місця примикання до верхньої поверхні парапетів та в місцях влаштування водоприймальних воронок. Причиною такого пошкодження покрівлі даху будинку є наслідок дії природокліматичних, технологічних факторів та життєдіяльності людини, а саме використання покрівлі як експлуатованої власником нежилого приміщення АДРЕСА_2 . Отже власником даних приміщень є ОСОБА_3 , який відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України, як власник зобов”язаний утримувати майно, що належить йому, якщо інше на встановлено договором або законом. В свою чергу відповідач своїми діями, а саме неналежним утриманням майна, яке йому належить на праві власності, завдає шкоди майну інших громадян, в тому числі і квартирі позивача. Подальша ж експлуатація покрівлі даху будинку можлива лише при умові проведення ремонту з реконструкцією даху будинку.

    Відповідно до ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

    На підставі ст. 323 ЦК України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено законом або договором.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження в ході його розгляду в суді та є законим та обгрунтованим .

Також не викликає заперечень у суду необхідність стягнення 17  грн. 00 коп. судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Керуючись ст.16, 319, 322 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 118, 119 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

    Позов ОСОБА_4   до ОСОБА_3 , про зобов”язання вчинити певні дії задовольнити.

    Зобов”язати ОСОБА_3  за власний рахунок провести реконструкцію покрівлі даху будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснити всі інші необхідні дії, спрямовані на реконструкцію покрівлі даху будинку, з метою подальшого запобігання залиття квартири АДРЕСА_1 .

    Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_4  17 (сімнадцять) грн. 00 коп.   судового збору та 7 грн. 50 коп.   витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Апеляційного суду міста Києва.

             Суддя: