Справа № 163/1074/14-а

Провадження № 2-а/163/36/14

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 року Любомльський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Павлусь О.С.,

при секретарі Семенюк К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора з адміністративної практики ВДАІ (з обслуговування міста Ківерці та району) УДАІ УМВС України у Волинській області Демидюка Ігоря Ярославовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора з адміністративної практики ВДАІ (з обслуговування міста Ківерці та району) УДАІ УМВС України у Волинській області Демидюка Ігоря Ярославовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивує тим, що постановою від 15.04.2014 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується, вважаючи її незаконною. Просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В судове засідання позивач не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2014 року відносно позивача була винесена постанова серії ПС1 №021217. З вищезазначеної постанови вбачається, що позивач 15.04.2014 року о 15 годині 23 хвилин в с. Озеро Ківерцівського району Волинської області, керуючи автомобілем «Івеко», реєстраційний номер НОМЕР_1, не надав переваги в русі пішоходам, які переходили проїжджу частину дороги на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив п.18.1 ПДР (а.с.3).

Постановою серії ПС1 №021217 від 15.04.2014 року, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень (а.с.3).

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленими статтями 283, 284 КУпАП. В ній зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Дані обставини не були спростовані відповідачем, суду не було представлено доказів в підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення, зокрема, відсутні пояснення свідків, та самих пішоходів.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанову серії ПС1 №021217 від 15.04.2014 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 256, 293 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Постанову серії ПС1 №021217 від 15.04.2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Павлусь О.С.