Справа № 426/987/13-ц

Провадження № 88ц/782/10/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області

в складі: головуючого Соловей Р.С.,

суддів Медведєвої Л.П., Пащенко Л.В.

при секретарі Арутюнян Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу

за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Луганської області від 17 вересня 2013 року

у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 14 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Надєжда» села Свистунівка Сватівського району про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, виділення 1/3 частки спільного майна в натурі і визнання права власності на неї,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якою просила скасувати рішення апеляційного суду Луганської області від 17 вересня 2013 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 14 червня 2012 року та новим рішенням залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без розгляду.

З матеріалів справи встановлено наступне.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 14 червня 2012 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, а саме:

- встановлено факт її спільного проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 04.03.1992 р. по жовтень 2011 р. з веденням спільного господарства й наявністю спільної власності;

- виділено ОСОБА_1 1/3 частину спільного майна в натурі із майна СФГ «Надєжда»: культиватор причіпний «Кріт-4», культиватор КРНВ-5,6-04, комбайн ДОН-1500Б державний НОМЕР_1, машина для внесення мінеральних добрив МВД-900 2009, автомобіль КАМАЗ-45143013 державний НОМЕР_2, трактор Беларусь 82,1 державний НОМЕР_3, бочка «Форшріт», сінокосарка КРН, причіп ІФ 2х300, сто вісімдесят сім голів свиней, бензин у кількості 651,33 літри, дизельне паливо в кількості 7 257,67 літрів, дизельні мастила в кількості 69,33 літрів, 266 літрів мастила МГЕ - 46 для комбайна «Дон 1500»; 133 літрів мастила турбінного для автомобіля КАМАЗ; 2 000 кг цементу; 9 куб. м пінобетону, ємкості для зберігання паливно-мастильних матеріалів на 25 куб. м, 16 куб. м, 10 куб. м, 5 куб. м; із зібраного врожаю сільськогосподарських культур 2011 року: соняшнику - 766 т, кукурудзи - 700 т, пшениці - 560 т, ячменю посівного - 202 т., а також нежитлову будівлю (корівник № 1) (Верхній) в АДРЕСА_1, гроші в сумі 43 000 грн.;

- визнано право власності за ОСОБА_1 на вказане майно.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за недоведеністю.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що її не було залучено до участі у справі, просила скасувати рішення, як ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та новим рішенням відмовити у задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 17 вересня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, скасовано рішення Сватівського районного суду Луганської області від 14 червня 2012 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Надєжда» про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, про виділення 1/3 частки спільного майна в натурі і визнання права власності на неї.

Обгрунтовуючи свої вимоги про перегляд рішення апеляційного суду Луганської області від 17 вересня 2013 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 зазначила, що за її заявою Сватівським РВ УМВС в Луганській області порушено кримінальне провадження за фактом підробки документів. Під час допиту в якості свідка в рамках кримінального провадження ОСОБА_2 пояснила, що рішення про своє бажання щодо виділу та врахування її долі при виході з членів СФК «Надєжда» вона прийняла тільки у 2013 році, тобто, про договір від 20.03.2007 р., відповідно до якого їй (ОСОБА_2) при виході з фермерського господарства виділялось рухоме та нерухоме майно, їй нічого не було не відомо. ОСОБА_1 також зазначила, що ОСОБА_2 не зверталась до апеляційного суду ані із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сватівського районного суду від 14.06.2012 р., ані з відповідною апеляційною скаргою. За висновком комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів, проведеної в рамках кримінального провадження, зазначені заява та апеляційна скарга була підписана не ОСОБА_2 та не її представником ОСОБА_3 На думку ОСОБА_1, якби апеляційному суду при розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 було відомо, що остання не зверталась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, не підписувала її, то апеляційний суд постановив би ухвалу про залишення апеляційної скарги без розгляду у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України з тих підстав, що апеляція подана від імені ОСОБА_2 невідомою особою, яка не мала повноважень на ведення справи. Крім того, на думку позивачки ОСОБА_1, якби апеляційному суду було відомо про те, що при виході ОСОБА_2 із складу СФГ «Надєжда» ніяке майно господарства не виділялось, а договір від 20.03.2007 р. є сфальшованим, суд не дійшов би висновку про порушення права ОСОБА_2 рішенням Сватівського районного суду від 14.06.2012 р., оскільки будучи одним із трьох членів фермерського господарства з 2003 р. до жовтня 2011 р. ОСОБА_2 мала право на отримання 1/3 частки майна господарства шляхом витребування або звернення до суду з цього питання, однак цього не зробила.

Вислухавши доповідь судді, пояснення позивачки ОСОБА_1 та її представника, апелянта ОСОБА_2 та її представника, представника відповідача, розглянувши заяву ОСОБА_1 в межах її доводів, колегія суддів вважає цю заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2); встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення (п. 2 ч. 2 ст. 261 ЦПК).

Згідно з роз'ясненнями у п. 3 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

З огляду на наведені положення норми закони та відповідні роз'яснення слід зазначити наступне.

В якості нововиявлених обставин, що, на її думку, є підставами для перегляду рішення апеляційного суду Луганської області від 17 вересня 2013 року, позивачка ОСОБА_1 зазначає процесуальні документи із кримінального провадження: протокол допиту ОСОБА_2 у якості свідка та висновок комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів Харківського науково-дослідного інституту ім. М.С. Бакаріуса, які, на її думку, підтверджують фальшивість документів, які від імені ОСОБА_2 підписані іншою особою.

Натомість, фальшивість договору від 20.03.2007 р. про виділ майна господарства при виході з членів СФГ «Надєжда» ОСОБА_2 може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо вона буде підтверджена лише вироком суду, як це передбачено приписами п. 2 ч. 1 ст. 361 ЦПК України. Адже пояснення свідка, висновок експертизи, на які посилається позивачка ОСОБА_1, є доказами у кримінальному провадженні, які мають оцінюватися у сукупності при завершенні досудового розслідування, а також судом при ухваленні вироку чи іншого судового рішення. Натомість, як встановлено із пояснень сторін у справі, у кримінальному провадженні за фактом підробки документів на цей час іще триває розслідування, тобто остаточне рішення у ньому не прийнято.

Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, стосовно апеляційної скарги апелянта ОСОБА_2 та її заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, слід зазначити наступне.

Апелянт у судовому засіданні пояснила, що вона зверталась до апеляційного суду і підписувала у адвоката документи, а чому за висновком експертизи у апеляційній скарзі та заяві встановлено не її підписи, вона пояснити не може. Із змісту протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_2, копія якого додана до заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, вбачається, що вона в липні 2013 року вирішила подати апеляційну скаргу на рішення Сватівського районного суду від 14.06.2012 р., апеляційна скарга складалася за допомогою юриста ОСОБА_4 (а. с. 105 зворот). Як встановлено з пояснень ОСОБА_2 та з журналу судового засідання від 17.09.2013 р. (а. с. 457 - 460), апелянт брала участь у розгляді апеляційним судом справи за її апеляційною скаргою, підтримувала апеляційну скаргу та давала пояснення. Отже, за таких обставин у апеляційного суду не було підстав не розглядати апеляційну скаргу ОСОБА_2, і на цей час відсутні підстави вважати, що вказана апеляційна скарга не повинна була розглядатися, оскільки вона була подана до апеляційного суду за волевиявленням апелянта та підтримана нею. Та обставина, чи підписана апеляційна скарга та заява ОСОБА_2 нею чи іншої особою не є фактичною обставиною, що могла б вплинути на юридичну оцінку фактичних обставин по суті розгляду справи.

У відповідності до положень ст. 300 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її чи відмовитися від апеляційної скарги. У разі відкликання апеляційної скарги апеляційний суд постановляє ухвалу про відкликання апеляційної скарги, а у разі відмови від апеляційної скарги апеляційний суд розглядає питання про прийняття відмови від апеляційної скарги та закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження.

Апелянт ОСОБА_2 не відкликала апеляційну скаргу та не відмовилася від неї.

Залишення апеляційної скарги без розгляду, про що зазначає у своїх доводах позивачка ОСОБА_1, цивільно-процесуальним кодексом не передбачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦПК України розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Луганської області від 17 вересня 2013 року, оскільки підстав для такого перегляду не вбачає з підстав, що зазначені вище.

Керуючись ст. 365 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Луганської області від 17 вересня 2013 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 14 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Надєжда» села Свистунівка Сватівського району про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, виділення 1/3 частки спільного майна в натурі і визнання права власності на неї - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: