АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Провадження № 88-ц/796/21/2014 доповідач - Ящук Т.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Лужецькій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановила:
Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 11 жовтня 2013 року було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №СL-004/166/2005 від 28.07.2005 року на загальну суму 72 512 грн. 66 коп. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року, посилаючись на те, що йому стали відомі нові істотні для справи обставини, які не були відомі під час розгляду даної справи, та які можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, що беруть участь у справі.
Вказував, що підставою для перегляду рішення у зв'язку нововиявленими обставинами є те, що 25.12.2013 року представнику ОСОБА_1 стало відомо про наявність в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва справи між тими самими сторонами і з того ж приводу. Так, 13.06.2008 року Дніпровським районним судом м. Києва було зареєстровано позовну заяву ЗАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-004/166/2005 від 28.07.2005 року в розмірі 4364, 35 доларів США. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.07.2008 року позовну заяву ЗАТ «ОТП Банк» було залишено без розгляду та повернуто позивачу.
Вважає, що є всі підстави переглянути рішення Апеляційного суду м. Києва від 12.12.2013 року та застосувати наслідки спливу позовної давності, а саме: відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
Вказував, що нововиявлена обставина чітко доводить факт існування станом на 25.04.2008 року заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором від 28.07.2005 року, а також те, що позивач скористався своїм правом, наданим йому ч.2 ст. 1050 ЦК України, стосовно дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, більше того, реалізував це право шляхом подання 11.06.2008 року до Дніпровського районного суду м. Києва позову про стягнення такої заборгованості. Укладення договору факторингу між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не змінив порядку обчислення та перебігу позовної давності. Вважає, що строк передбачений на звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором минув 26.04.2011 року.
В дане судове засідання заявник та його представник не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, будь-яких заяв від них не надходило, тому колегією суддів визнано за можливе розглянути справу в їх відсутності.
Представник позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заперечувала проти задоволення заяви та вважала, що викладені заявником обставини не є нововиявленими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи і перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2013 року позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором від 28.07.2005 року на загальну суму 168 591 грн. 96 коп., посилаючись на наявність суми основної заборгованості - 4536,01 доларів США, що еквівалентно 36 256 грн. 33 коп. та необхідність стягнення пені в сумі 132 335 грн. 63 коп.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не є належним позивачем у даному спорі.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року рішення суду першої інстанції скасоване та ухвалено нове, яким позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №СL-004/166/2005 від 28.07.2005 року на загальну суму 72 512 грн. 66 коп., в тому числі: за основним боргом в сумі 960,37 доларів США, що за курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості еквівалентно 7676 грн. 24 коп., відсотки за користування кредитом в сумі 3575, 64 доларів США, що за курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості еквівалентно 28 580 грн. 09 коп. та пеню за прострочення кредиту в сумі 36 256 грн. 33 коп. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є належним позивачем, оскільки за договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 05 листопада 2010 року відбувся перехід права вимоги за кредитним договором №СL-004/166/2005 від 28.07.2005 року, укладеним між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_1, від ПАТ «ОТП Банк, який є правонаступником АКБ «Райффайзенбанк Україна», до ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
З матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції ОСОБА_1 подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності та відмову у позові з цих підстав.
Проте, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, Апеляційний суд м. Києва виходив з того, що договір кредиту між АКБ «Райфайзенбанк Україна» та ОСОБА_1 було укладено 28 липня 2005 року, сума наданого кредиту - 24 142 доларів США, процентна ставка за користування кредитом - 11% річних, строк дії договору - до 28.07.2011 року. Оскільки ОСОБА_1 свої обов'язки за кредитним договором належним чином не виконував, то станом на 08.07.2013 року виникла заборгованість : за основним боргом - 960,37 доларів США, що за курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості еквівалентно 7676 грн. 24 коп., відсотки за користування кредитом - 3575, 64 доларів США, що за курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості еквівалентно 28 580 грн. 09 коп.
Оскільки датою остаточного повернення кредиту за договором є 28 липня 2011 року, а позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся з даним позовом 19 серпня 2013 року, то апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення основної суми заборгованості. Крім того, відповідно до ст. 551 ЦК України заявлена позивачем сума пені була зменшена судом з 132 335 грн. 63 коп. до 36 256 грн. 33 коп.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами, відповідач ОСОБА_1 вказував, що нововиявленою обставиною є те, що ЗАТ «ОТП Банк» звертався до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості відповідно до ст. 1050 ЦК України ще 13.06.2008 року, проте його позовна заява була визнана судом неподаною та повернута. Про вказану обставину представник відповідача дізнався 25.12.2013 року.
Як вбачається з копії наданих відповідачем матеріалів справи № 2-1902/11, 13.06.2008 року ЗАТ «ОТП Банк» звертався до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення основної суми заборгованості за кредитом в розмірі 21 167 грн. 10 коп. та неустойки - 9511 грн. 80 коп. Однак ухвалою від 07 липня 2008 року позовну заяву ЗАТ «ОТП Банк» визнано неподаною та повернуто позивачу у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви.
З викладеного вбачається, що правом на дострокове стягнення частини кредиту, що залишилась, та нарахованих процентів ЗАТ «ОТП Банк» не скористався.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором, що був наданий представником позивача ТОВ «ОТП Факторинг» у даній справі, сума залишку кредиту - 960,37 доларів США була розрахована станом на 27.08.2008 року і залишилась такою ж на час закінчення строку погашення кредиту - 28.07.2011 року, відсотки за користування кредитом були нараховані станом на 30.11.2009 року, пеня нарахована за період з 08.07.2012 року по 08.07.2013 року, при цьому дата остаточного повернення кредиту визначена договором - 28.07.2011 року, а розмір щомісячного платежу - 335,31 доларів США.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року в касаційному порядку не оскаржувалось.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Як роз'яснив Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3 Постанови № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Таким чином, та обставина, що ЗАТ «ОТП Банк» звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, однак його позовна заява була повернута позивачу ухвалою суду від 07.07.2008 року, не спростовує факти, покладені в основу даного судового рішення та не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні від 12.12.2013 року, оскільки правом на дострокове стягнення кредитної заборгованості ЗАТ «ОТП Банк» не скористався, а при перевірці строку звернення позивача до суду з даним позовом, апеляційний суд виходив з того, що з позовною заявою правонаступник банку - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся 19 серпня 2013 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності з дня закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зазначені відповідачем обставини не є нововиявленими в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що відповідач фактично робить власні висновки із обставин справи та надає переоцінку тим обставинам, які були покладені в основу рішення апеляційного суду.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, викладені у заяві ОСОБА_1, не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому заяву відповідача про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 317, 218, 361-365 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Судді: