РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"15" січня 2007 р. |
Справа № 2/348-4274 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Колубаєвої В.О.
Розглянув справу
за позовом Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції вул. У. Самчука, 6, м. Кременець,Тернопільської області,47000
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1АДРЕСА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Ровекс" Подільська, 38а,Тернопіль,46006
про стягнення 1355 грн. 50 коп..
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, паспорт № НОМЕР_1 від 15.02.97 р.
Лабівко В.Б., довіреність № 58 від 10.01.07 р.
Мельник Г.С., довіреність № 12 від 09.01.07 р.
Бугер Р.О., довіреність № 57 від 10.01.07 р.
Папа Н.І., довіреність № 15 від 09.01.07 р.
відповідача:
Суть справи: Позивач просить стягнути з відповідача 1355 грн. 50 коп. штрафних санкцій за порушення відповідачем п.1,2,3,11,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що акт перевірки щодо контролю за додержанням проведення готівкових розрахунків за товари від 11.08.2006р його представником не підписаний. Громадянка ОСОБА_2 не є його працівником. Стверджує, що дії проведені сторонньою особою, підтверджуючи даний факт постановою. Кременецького райсуду від 05.10.2006р.
Тому нести відповідальність він не може.
Просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача і приймаючи до уваги що:
1) Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя 11.01.2007р. оголосив перерву в засіданні в межах встановленого строку . 15.01.2007р. засідання продовжилось.
2) Керуючись ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995р. (в подальшому Закону) 11.08.2006р. позивач (орган державної податкової служби України) згідно направлення державної податкової адміністрації в Тернопільській області №23-3/3173 від 10.08.2006р. виданого згідно Плану "перевірок СПД сфери готівкового обігу на серпень місяць 2006р.", затвердженого першим заступником голови ДПА в Тернопільській області 28.07.2006р." провів планову перевірку суб'єкта підприємницької діяльності (відповідача по справі) за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги)
Проведеною перевіркою встановлено що в кіоску, розташованому в АДРЕСА_2
- не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків (Z звітів) за 29.07.2006р. та 31.07.06р.;
- не забезпечено відповідність сум готівкових розрахунків на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті PPO.
- реалізація товару проводиться без використання режиму переднього програмування ціни. Пиво "Оболонь світле" по 20 грн. 10 коп. запрограмоване по ціні 2 грн. ;
- розрахунок операція за закуплений товар проведено через PPO на неповну вартість закупленого товару.
Що є порушенням відповідачем пп.. 1,2,9,11,13 ст. 3 Закону. Про що складений акт "Перевірки щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявність свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на проведення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів №НОМЕР_2 від 11.08.2000р. підписаний представниками позивача та гр. ОСОБА_2
На підставі даного акту перевірки згідно з п. п.1,4,6 ст. 17та ст. 22 Закону начальником Кременецької МДПІ 22.08.2006р. прийнято рішення №НОМЕР_3 про застосування до відповідача штрафних санкцій на суму 1355 грн. 50 коп.
Позивач стверджує, що штрафні санкції відповідач не сплатив.
Відповідач не представив доказів перерахування до Державного бюджету штрафних санкцій, як це передбачено ст. 25 Закону.
Тому слід вважати, що за відповідачем перед державним бюджетом рахується борг в сумі 1355 грн. 50 коп.
В зв'язку з чим позовні вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.
3) При розгляді справи враховувалось:
а) рішення про застосування штрафних санкцій №НОМЕР_3 відповідачем отримано 22.08.2006р., що підтверджено підписом СПД ОСОБА_1 на корінці рішення від 22.08.2006р.
На день розгляду справи вищезазначене рішення державної податкової адміністрації в Тернопільській області відповідачем не оскаржено ні в апеляційному, ні в судовому порядку.
Що підтверджує, що відповідач не провів передбачених вимогами чинного законодавства дій, щоб підтвердити, що він не згоден з результатами акту перевірки.
б) Із постанови Кременецького райсуду Тернопільської області від 05.10.2006р. вбачається, суд дослідив, що гр. ОСОБА_2 на роботу до підприємця ОСОБА_1 не влаштовувалась і наказ про прийняття її на роботу не виносився.
Відтак, постанова райсуду підтверджує, що трудовий договір шляхом оформлення наказом чи розпорядженням власника укладений не був.
Однак, ст. 24 Кодексу законів про працю в України гласить, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Із пояснення гр. ОСОБА_2 від 11.08.2006р. вбачається, що з 07.08.2006р. дана громадянка знаходилась у підприємця на стажуванні. На час перевірки вона виконала дії які проводить продавець. Також підписала акт перевірки, зазначивши, що зауважень до нього немає.
Вищенаведене підтверджую, що власник (підприємець) який має право приймати на роботу допустив гр. ОСОБА_2 до роботи визначивши працівникові робоче місце і забезпечивши його необхідними для роботи засобами (повідомивши код каси), тим самим надав повноваження відпускати товар.
в) Ст. 30 Кодексу законів про працю в України зазначає, що працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передавати її виконання іншій особі.
Залишення "куми" на робочому місці для приймання товарно-матеріальних цінностей це є протиправна поведінка підприємця. І між протиправною поведінкою відповідача та вчиненням дій гр. ОСОБА_2 є причинний зв'язок .
Відтак, слід вважати, що гр. ОСОБА_2 вчинила свої дії з вини відповідача.
г) Ст. 16 Закону передбачає умови проведення планових і непланових перевірок осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пп.. 5-9 ст. даного Закону .
Відповідач не довів, що він використовує спрощену систему оподаткування (фінансовий розмір податку шляхом придбання патенту; придбання спеціального торгового патенту, отримання пільгового торгового патенту тощо...)
Тому до відповідача не можуть бути застосовані вимоги ст. 16 Закону.
Отже, позивач правильно проводить планові перевірки СПД сфери готівкового обігу (ст. 15 даного Закону) .
4) Згідно п. 40 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, видатки по державному миту слід покласти на відповідача.
5) Відповідно до ст. ст. 44, 47 -1 Господарського процесуального кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.02 р. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43,49,82,84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1) Позов позивача задоволити повністю.
2) Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_3 (ін. код НОМЕР_4)
- на рахунок державного бюджету №31111104600316 код платежу 23030100 ВДК у Кременецькому районі , МФО 838012 суму 1355 грн. 50 коп. - штрафних санкцій
- в дохід державного бюджету 102 грн. державного мита
- на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” 03057, м. Київ, пр. Перемоги,44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів МФО 325707 ЄДРПОУ 30045370 за надані послуги 118 грн.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 15 січня 2007 року через місцевий господарський суд.
Суддя В.О. Колубаєва