ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р. Справа № 150823/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Кузьмича С.М.,

суддів Улицького В. З., Гулида Р. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 22.07.2011 року у справі № 2а-1768/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області про визнання дій протиправними, здійснення перерахунку недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії дітям війни,-

В С Т А Н О В И В:

10.02.2011 року позивач звернулася з вказаним вище позовом до суду та просила визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 28.11.2010 року по 28.12.2010 року.

Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 22.07.2011 року позов задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області здійснити нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 28.11.2010 року по 28.12.2010 року, з врахуванням виплачених сум, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про залишення без задоволення позовних вимог.

Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мала право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсії за віком.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії належать до задоволення оскільки Законом України «Про Державний бюджет» на відповідний рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до цього закону розміри державних соціальних гарантій на вказаний рік визначаються залежно від прожиткового мінімуму, що встановлюється відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Отже, на момент виникнення спірних правовідносин відповідач повинен був діяти відповідно до приписів діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі відповідача, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого постановою КМУ № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

Водночас, на думку суду апеляційної інстанції, безпідставним є твердження апелянта, що поняття мінімального розміру пенсії за віком, яке визначене в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується лише до пенсій передбачених цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача за спірний період у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не знайшла.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Горохівського районного суду Волинської області від 22.07.2011 року у справі № 2а-1768/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Улицький В. З.

Гулид Р. М.