У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Стана І.В., Вотьканича Ф.А., при секретарі Бережна В.Ю., за участю прокурора Дьоміної І.Ю., обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_5, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження №11-кп/777/89/14 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань під №12013070040000595 за зміненою апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.12.2013 року.

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, не одружений, із середньою освітою, непрацюючий, у порядку ст. 89 КК України вважається таким, що немає судимості, визнаний винуватим і йому призначено покарання:

- за ч.2 ст. 186 КК України 04 (чотири) роки позбавлення волі.

Речові докази: посвідчення водія видане на ім»я ОСОБА_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Дачія - Логан», державний номерний знак НОМЕР_1, страхові поліси та ключі від автомобіля ВАЗ -21099, мобільний телефон марки «Нокіа С-2-01» - залишено потерпілому ОСОБА_5

Стягнуто з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення експертизи № 23/63 від 23.04.2013 року на користь держави в розмірі 196 грн..

Згідно вироку ОСОБА_3 визнаний винним за вчинене кримінальне правопорушення за таких обставин.

Так, 24.01.2013 року о 17 год. у м. Мукачеві по вул. Окружній, поблизу кафе «Ніка», ОСОБА_3 діючи умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна, із застосуванням насильства яке не є небезпечним для життя та здоров»я, що виразилося в нанесенні декількох ударів кулаком по голові потерпілому ОСОБА_5, спричинив останньому тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №354/2013 від 25.04.2013 року відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров»я і стійку втрату працездатності. Внаслідок спричинених тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_5 не втримався на ногах і впав на землю, після чого ОСОБА_3 скориставшись безпорадним станом потерпілого, відкрито викрав теплу балонову куртку чорного кольору, в яку був одягнений ОСОБА_5 вартістю 800 грн., у якій знаходився шкіряний гаманець вартістю 50 грн., посвідчення водія на ім»я потерпілого, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Дачія - Логан», державний номерний знак НОМЕР_1, страхові поліси та ключі від автомобіля ВАЗ-21099, куртка чоловіка зимова та

-2-

мобільний телефон марки «Нокіа - С2-01», золотисто - сірого кольору, ІМЕІ НОМЕР_2, бувший у використанні загальною вартістю 1 106 грн., у середині якого знаходилася сім - карта мобільного оператора зв'язку «МТС» вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 70 грн., грошові кошти в сумі 1 300 грн., 150 євро, що по курсу НБУ станом на 24.01.2013 року становить 1 598, 20 грн. та 20 доларів США, що по курсу НБУ станом 24.01.2013 року становить 159,86 грн., після чого ОСОБА_3 з викраденим майном зник у невідомому напрямку.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду від 20.12.2013 року змінити, призначити йому покарання не пов»язане з позбавлення волі. Указує, що вирок суду ґрунтується виключно на суперечливих показах потерпілого ОСОБА_5, який у судовому засіданні визнав, що на момент вчинення злочину перебував у стані алкогольного сп»яніння. У поясненні від 28.01.2013 року ОСОБА_5 вказує, що удари наносили дві особи, і тільки в кінці згадує його прізвище. Під час допиту в якості потерпілого 30.01.2013 року ОСОБА_5 знову вказує, що було двоє осіб, один з яких він і, що саме він наносив йому удари від яких упав і майже втратив свідомість, після чого відчув, що з нього знімають куртку з його речами. Хто знімав куртку не вказує, оскільки не бачив. У ході проведення одночасного допиту двох осіб 05.05.2013 року проведеного з його участю, потерпілий ОСОБА_5 сказав, що категорично стверджувати не може, що забрав куртку з речами саме він, а не інша особа. У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 змінив свої покази й повідомив, що саме він наносив йому удари й зняв із нього куртку. Жодних свідків та очевидців відкритого викрадення майна в потерпілого ОСОБА_5 правоохоронними органами не встановлено. Висновки експертизи не є категоричними, і містять припущення. У висновках експерт указує, що виявлені в ОСОБА_5 тілесні ушкодження можуть викладатися в дату події, що мала місце 24.01.2013 року. До цього висновку слід ставитись критично, оскільки потерпілий за медичною допомогою звернувся тільки 28.01.2013 року.

У зміненій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду від 20.12.2013 року скасувати, та постановити виправдувальний вирок. Окрім мотивів указаних в апеляційній скарзі щодо незаконності вироку зазначає, що інкримінований йому злочин є ніщо інше як помста правоохоронних органів Закарпатської області, зокрема м. Мукачева за створені їм неприємності, за не розслідування причин зникнення, а ймовірно й вбивства його рідного брата. Так, 26.10.2011 року пішов із дому й до цього часу не повернувся його рідний брат ОСОБА_6. З того часу й по теперішній час він зі своєю сім'єю намагається з'ясувати причини його зникнення шляхом звернення, насамперед у Мукачівській МВ УМВС України в Закарпатській області. У зв»язку з небажанням співробітники міліції не хотіли займатися розслідуванням даної справи, внаслідок чого він був вимушений звертатися в УМВС України в Закарпатській області та Генеральну прокуратуру Україну, після чого тільки 2 роки поспіль, міліція почала працювати, і слідчим відділом Мукачівського МВ УМВС почалось здійснюватися досудове розслідування кримінального провадження, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. За ці роки співробітники Мукачівського МВ УМВС неодноразово погрожували йому та членам його сім»ї, що якщо вони не припинять «псувати їм нерви», вони з ним розберуться, що й зробили організували відносно нього кримінальне провадження за ч.2 ст. 186 КК України. Вину не визнає, бо злочину не вчиняв, 24.01.2013 року о 17 годині знаходився вдома, що можуть підтвердити його рідна сестра, та батько. Матеріальна шкода відсутня.

-3-

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого, його захисника на підтримання зміненої апеляційної скарги, доводи прокурора про заперечення апеляційної скарги та пояснення й заперечення потерпілого щодо зміненої апеляційної скарги, дослідив матеріали кримінального провадження, обговорив доводи сторін, колегія суддів приходить до переконання, що змінена апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3 не підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються доказами здобутими безпосередньо під час судового розгляду кримінального провадженні й наведеними у вироку.

Мотивуючи висновки про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд обґрунтовано послався на показання потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та письмові докази наявні в матеріалах кримінального провадження й перевірені судом під час судового розгляду.

Так, з показань потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що 24.01.2013 року після обіду зайшов у кафе «Ніка», яке знаходиться по вул. Окружній у м. Мукачеві. Він сидів за столиком та вживав алкогольні напої. Через деякий час вийшов із кафе, було вже темно, це було десь біля 17 години, і вже на вулиці до нього підійшов ОСОБА_3 та нічого, не сказавши почав наносити йому удари, після яких він упав на землю. Також, ОСОБА_3 зняв із нього куртку в якій знаходилися гаманець та інші речі. Через деякий час прийшла його дружина ОСОБА_7 й забрала його додому. Згодом його дружина ОСОБА_7 зателефонувала ОСОБА_3 і домовилися з ним про зустріч. Під час зустрічі попросила ОСОБА_3 повернути документи, ОСОБА_3 погодився та за 900 грн. повернув документи. Інші речі, а саме куртку й телефон йому не повернуто.

З показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що 24.01.2013 року їй на мобільний телефон поступило повідомлення, щоб вона прийшла в кафе «Ніка», яке знаходиться на вул. Окружній та забрала свого чоловіка ОСОБА_5. Через деякий час прийшла до кафе й побачила, що потерпілому нанесено тілесні ушкодження, їхати в лікарню він відмовився, і вони поїхали додому. Наступного дня вона зателефонувала ОСОБА_3 та попросила його знайти, і повернути викрадені речі, на що останній погодився, але за винагороду в розмірі 900 грн.. Після чого вона з ним зустрілася та передала йому 900 грн., а він передав їй лише документи. Відносно куртки та грошей сказав, що не може їх знайти.

Показаннями свідка ОСОБА_10 підтверджується, що їй на мобільний телефон зателефонував бармен із кафе «Ніка», та попросив приїхати, оскільки в кафе сидить ОСОБА_5 із наявними тілесними ушкодженнями. Приїхавши в кафе, побачила за одним зі столиків ОСОБА_5 з розбитим обличчям, після чого зателефонувала його дружині та повідомила про потерпілого.

З показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що вона проходила стажування в магазині «АВС» в м. Мукачеві, і одного разу в магазин приходив ОСОБА_3, який взяв чотири пляшки пива, у рахунок яких залишив мобільний телефон. Через деякий час, до неї прийшов ОСОБА_5, який сказав, що власником мобільного телефону, який знаходиться в неї, являється він. Після чого, мобільний телефон, який передав їй ОСОБА_3 віддала ОСОБА_5.

-4-

З показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що він працював у кафе «Ніка» і точної дати не пам»ятає в кафе зайшов потерпілий, який був у крові. Після чого, він зателефонував ОСОБА_10, колезі по роботі та попросив її приїхати. Також пам»ятає, що через деякий час прийшла жінка потерпілого ОСОБА_5 та забрала його. У потерпілого була побита голова, він був без куртки в чорному светрі.

Крім того, вина ОСОБА_3 стверджується зібраними письмовими доказами, які досліджені під час судового розгляду кримінального провадження.

Висновком експерта № 354/2013 від 25.04.2013 року підтверджується, що в потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у виді синців в обох орбітальних областях, саднини в скроневій області із права. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення та механізму тертя ( садно). По давності виникнення можуть вкладатися в дату події, що мала місце 24.01.2013 року й відносяться до групи легких тілесних ушкоджень ( а.к.п. 71-72).

Протоколом огляду мобільного телефону марки «Нокіа - С2» від 12.04.2013 року, який приєднаний до кримінального провадження, як речовий доказ (а.к.п.45-48).

З висновку експерта № 23/63 від 23.04.2013 року вбачається, що загальна залишкова вартість об'єктів бувших у користуванні з урахуванням ознак зносу, станом цін на 28.01.2013 року становить 1106.00 грн. в тому числі - мобільний телефон «Нокіа С2-01» - 476 грн., куртка чоловіча зимова - 630 грн. ( а.к.п. 61-65).

З урахуванням наведеного, доводи зміненої апеляційної скарги обвинуваченого про незаконність вироку й фальсифікацію матеріалів кримінального провадження відхиляються. Яких - не будь даних, які б свідчили про упереджене ставлення до обвинуваченого ОСОБА_3 як зі сторони органів досудового розслідування так і суду, при розгляді кримінального провадження не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Кваліфікація діяння обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст. 186 КК України є вірною.

Доводи зміненої апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що інкриміноване кримінальне правопорушення не вчиняв, оскільки в період його скоєння 24.01.2013 року о 17 годині знаходився вдома, колегія суддів розцінює як такі, що надані обвинуваченим із метою ввести суд в оману та намаганням уникнути кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення. Дане твердження не знайшло свого підтвердження під час дослідження обставин кримінального провадження та спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9, які є логічними й послідовними, узгоджуються між собою та іншими матеріалами кримінального провадження.

З огляду на матеріали кримінального провадження показання потерпілого щодо обставин вчинення ОСОБА_3 зазначеного кримінального правопорушення були послідовними, суперечностей вони не містять, і підтверджуються іншими дослідженими під час судового розгляду доказами, а тому суд обґрунтовано визнав їх достовірними. Суд дав оцінку показанням потерпілого ОСОБА_5, і в судовому засіданні обґрунтовано взяв їх за основу, оскільки вони об'єктивно підтверджені іншими доказами.

Отже, доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що вирок суду ґрунтується виключно на суперечливих показах потерпілого апеляційний суд відхиляє, оскільки суд першої інстанції, розглядаючи дане кримінальне провадження в повному обсязі дослідив докази та прийшов до переконання, що ОСОБА_3 винний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Висновок суду

-5-

щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, і ґрунтується на зібраних та досліджених під час судового розгляду доказах.

Інші доводи зміненої апеляційної скарги, зокрема, те, що дане кримінальне провадження є ніщо інше як помста правоохоронних органів м. Мукачева відхиляються, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані на їх підтвердження, а під час судового розгляду апеляційним судом обвинувачений ОСОБА_3 не навів будь-яких даних у їх підтвердження та не надав письмових доказів.

Відповідно до ч.3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, установлені під час кримінального провадження, за умови, що вони дослідженні судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або, якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Виходячи з зазначених вимог кримінального процесуального закону клопотання обвинуваченого про допит свідків - сестри ОСОБА_12 та брата ОСОБА_3 на які посилається в зміненій апеляційній скарзі не підлягає до задоволення з тих підстав, що обвинуваченим таке клопотання не заявлялось під час судового розгляду в суді першої інстанції, і ці обставини були відомі до ухвалення судового рішення, а від так апеляційний суд позбавлений можливості дослідити ці обставини.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_3 були роз'ясненні його процесуальні права та обов'язки, як підозрюваного так і обвинуваченого в присутності захисника. Крім того, останній під час судового розгляду кримінального провадження відмовився надати суду показання щодо інкримінованого йому злочину.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

На підставі вимоги безпосередності судового розгляду всі належні й допустимі докази згідно із законом підлягають встановленню й дослідженню під час судового засідання.

Згідно ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого щодо зміни показів потерпілим ОСОБА_5 наданих під час досудового розслідування, які містяться в протоколах одночасного допиту потерпілого та підозрюваного, а також під час допиту потерпілого, то суд першої інстанції обґрунтовано, ураховуючи приписи ч. 4 ст. 95 КК України, не прийняв їх, як докази.

Зазначені в апеляційній скарзі ОСОБА_3 обґрунтування щодо необхідності скасування вироку та постановлення виправдувального вироку є непереконливими.

-6-

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.186 КК України суд врахував, зокрема: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та те, що вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, не відшкодував заподіяну шкоду і належним чином вмотивував в цій частині своє рішення.

Ураховуючи дані про особу обвинуваченого, який притягався до кримінальної відповідальності, негативну характеристику по місцю проживання, відсутність щирого каяття, рішення суду про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 лише в умовах ізоляції його від суспільства є обґрунтованим.

Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення не встановлено.

Керуючись ст. ст.404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.12.2013 року щодо нього - без зміни.

На ухвалу апеляційного суду Закарпатської області до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: