АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2014 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Сенченко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю ОСОБА_1, прокурора Карпенко Р.І., апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - Петрова В.І. на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 квітня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Восход Чебулінського районну Кемеровської області Російської Федерації, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, із закриттям провадження по справі через закінчення строків накладення стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, -

встановив:

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 квітня 2014 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, а провадження по справі закрито, на підставі п. 7 ст. 247 КупАП, через закінчення строків накладання адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

При обставинах, зазначених у постанові суду першої інстанції, ОСОБА_1, будучи посадовою особою- суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, допустила порушення вимог ст. 14 ЗУ «Про засади запобігання і протидію корупції», не повідомила свого безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, здійснюючи контроль та обробку інформації об'єкту негласних слідчих заходів, у рамках кримінального провадження, надала статус «непотрібні» телефонній розмові підозрюваної особи та її чоловіка.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винною та накласти на неї стягнення у межах санкції ст. 172-7 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на недотримання судом вимог ст. 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення. Так, закриваючи провадження у справі, судом взято до уваги момент вчинення корупційного діяння та залишено поза увагою момент виявлення, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 38 КУпАП.

У судовому засіданні прокурор Карпенко Р.І. підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на те, що в цілому справу було розглянуто правильно і суд дійшов законного та обґрунтованого висновку, але при призначенні стягнення припустився помилки, не врахував вимоги ч. 3 ст. 38 КУпАП, незаконно звільнивши особу від покарання.

У свою чергу, ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора не підтримала, просила у її задоволенні відмовити. На її думку суддя обґрунтовано та з дотриманням вимог ст. 38 КУпАП звільнив її від покарання, оскільки правопорушення нею було вчинено у листопаді 2013 року.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників апеляційного провадження, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з постанови районного суду, свої висновки суд першої інстанції обґрунтував тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, повністю доведена, однак з моменту вчинення правопорушення минуло більше трьох місяців, що є достатньою підставою для закриття провадження, на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.

Проте з викладеними у постанові районного суду висновками погодитися не можливо.

З аналізу ст. 38 КУпАП вбачається, що законодавцем, з урахуванням певних особливостей розслідування та виявлення різних категорій правопорушень, було передбачено загальні та спеціальні строки накладення стягнення по різним категоріям правопорушень. Так, при накладенні стягнень за корупційне правопорушення, у відповідності до ч. 3 ст. 38 КУпАП, передбачено спеціальний строк: три місяці з моменту виявлення, але не більше одного року з моменту вчинення правопорушення.

Апеляційним судом під час перегляду справи було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 1-6) був складений на підставі рапорту оперуповноваженого УСБУ від 14 лютого 2014 року (а.с. 7), згідно до якого під час перевірки щодо дотримання службовими особами шостого відділу ОТЗ ГУ МВСУ у Дніпропетровській області корупційного законодавства було виявлено факти, які свідчать про наявність корупційного правопорушення у діях працівника шостого відділу - ОСОБА_1, які мали місце у листопаді 2013 року.

За таких обставин, закриваючи провадження у справі, відносно ОСОБА_1 за ст. 172-7 КУпАП, суд першої інстанції недотримався вимог ч. 3 ст. 38 КУпАП, не взяв до уваги той факт, що корупційне правопорушення було виявлено менше ніж три місяці тому - 14 лютого 2014 року, згідно рапорту, а вчинено менше року - у листопаді 2013 року, згідно до пояснень свідків та ОСОБА_1.

Отже, на момент розгляду справи як судом першої, так і апеляційної інстанції строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 3 ст. 38 КУпАП, не минув.

Таким чином, доводи прокурора щодо хибності висновків суду в частині закриття провадження по справі знайшли своє підтвердження, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова районного суду - скасуванню із винесенням нової, якою ОСОБА_1 слід визнати винною за ст. 172-7 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі передбаченого межами санкції.

Обираючи необхідний та достатній розмір штрафу, апеляційний суд враховує, що у діях ОСОБА_1 відсутня системність, її протиправна діяльність не призвела до суттєвих небезпечних наслідків, особа тривалий час працювала, проживає у родині, має неповнолітню дитину. Зазначені обставини, у відповідності до ст. 34 КУпАП, відноситься до пом'якшуючих відповідальність обставин. Поряд з цим, апеляційний суд констатує відсутність обтяжуючих обставин, відповідно до ст. 35 КУпАП.

Враховуючи наведене, обставини, при яких було вчинено правопорушення, а також особу ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про доцільність призначення їй стягнення у розмірі 300 гривень, оскільки на переконання апеляційного суду, таке адміністративне стягнення у повній мірі буде справедливим та сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - Петрова В.І. - задовольнити.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 квітня 2014 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ст. 172-7 КУпАП, - скасувати.

Винести нову постанови, якою визнати виною ОСОБА_1 у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу у сумі 300 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 34,41 гривні на користь держави.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду І.М. Сенченко

Дніпропетровської області