Справа № 742/870/14 Провадження № 22-ц/795/873/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Білокур В. І. Доповідач - Онищенко О. І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2014 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіОнищенко О.І.,
суддів:Шевченка В.М., Скрипки А.А.,
при секретарі:Руденко О.М.,
за участю:представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, територіальної громади в особі Прилуцької міської ради про оформлення дозвільних документів на приватизацію земельної ділянки без згоди суміжного землекористувача, -
в с т а н о в и в:
В лютому 2014 року ОСОБА_7 звернувшись до суду з зазначеним позовом , вказує на те, що має у приватній власності житловий будинок з надвірними будівлями що розташований за адресою АДРЕСА_1. На даний час земельна ділянка на якій розташований будинок, належить територіальній громаді м. Прилуки в особі Прилуцької міськради. Він розпочав збір необхідних документів для оформлення у власність шляхом приватизації земельної ділянки за вищевказаною адресою, однак цьому перешкоджає відсутність згоди суміжного землекористувача -відповідача по справі ОСОБА_5 ОСОБА_7 відмову відповідачки від підписання акту узгодження меж земельної ділянки вважає безпідставною та необґрунтованою та такою, що є перешкодою для реалізації законних прав, а тому вимушений звернутись з даним позовом до суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 березня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на його незаконність, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_5, територіальної громади в особі Прилуцької міської ради задоволено. ОСОБА_7 дозволити збір документів та подання їх до Прилуцької міської ради для вирішення питання щодо оформлення приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 - без згоди суміжного землекористувача ОСОБА_5
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що її на протязі 2008-2014 роках жодного разу не було належним чином повідомлено про проведення робіт з визначення меж суміжних земельних ділянок та встановлення межових знаків, огляду та складання відповідних актів, які не раз проводилися за заявами ОСОБА_7
Апелянт також вказує, що ОСОБА_7 скориставшись її відсутністю при встановленні меж та їх перенесенні на акт визначення та погодження меж земельної ділянки, надав представникові виконавцю робіт Прилуцького МБТІ Івченко Н.О. недостовірні дані, включивши в свою земельну ділянку площу сараю, який належить їй на праві власності , що і викликало зміну загальних меж. Крім того, позивач виготовляючи технічну документацію на свій будинок включив до його складу належний відповідачці погріб та в судовому порядку намагався визнати на нього право власності, подавши позов про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, у чому йому було відмовлено.
На думку апелянта, судом першої інстанції не надано оцінки тому факту, що Прилуцька міська рада, як орган місцевого самоврядування до повноважень якого входить вирішення питання про передачу земель комунальної власності в приватну, своїм рішенням № 19 від 26.12.2013 року відмовила ОСОБА_7 у затвердженні технічної документації з причини відсутності кадастрового номеру, а не з причини відсутності підписаного акту визначення та погодження меж земельної ділянки.
Крім того, апелянт вважає, що позивачем обрано спосіб захисту своїх прав, який не передбачений ст.16 ЦК України.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 березня 2014 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
По справі встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є землекористувачами суміжних земельних ділянок для обслуговування належних їм будинковолодінь, відповідно за АДРЕСА_1.
Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, що належить позивачу на праві приватної власності , не приватизована та належить територіальній громаді.
Порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 встановлено рішенням виконавчого комітету міської ради від 09.06.1993 року за № 247 „ Про розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_1". Вказаним рішенням ОСОБА_7 виділено в користування земельну ділянку площею 282 кв.м.
28.08.2008 року позивач отримав дозвіл на розробку технічної документації. В ході процедури приватизації земельної ділянки, акт погодження меж земельної ділянки не підписаний відповідачем, як користувачем суміжної земельної ділянки.
Позивач звернувся з відповідною заявою до Прилуцької міської ради та відповідно до розпорядження міського голови було створено відповідну комісію по обстеженню земельної ділянки.
В ході обстеження складено акт № 012-10К-1557, в якому зазначені застереження.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з наявності порушеного права позивача, який в зв'язку з непогодженням меж земельної ділянки позбавлений можливості отримати у власність земельну ділянку. Крім того, суд врахував ті обставини, що між суміжними землекористувачами-власниками садиб № АДРЕСА_1 не виникало спору із землекористування, а тому небажання ОСОБА_5 підписати акт визначення та погодження меж земельної ділянки не є самостійною перешкодою для оформлення позивачем дозвільних документів на приватизацію земельної ділянки, яка фактично перебуває у його користуванні.
Апеляційний суд не може погодитись з даним висновком суду з наступних підстав.
Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Проте, звертаючись до суду позивач обрав спосіб судового захисту, який не передбачений законом.
Ухвалюючи рішення про надання дозволу на збір документів та подання їх до Прилуцької міської ради для вирішення питання щодо оформлення приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 - без згоди суміжного землекористувача ОСОБА_5, суд першої інстанції не врахував, що існує позасудовий порядок приватизації земельних ділянок в разі відмови суміжного землекористувача від підписання акту погодження меж земельної ділянки.
Виходячи з положень ст.56 Закону України „Про землеустрій" та ст.198 ЗК України, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами передбачене як одна із складових при виготовленні технічної документації для приватизації земельної ділянки.
З метою захисту порушеного права не виключається можливість надання дозволу на проведення приватизації земельної ділянки за відсутності згоди суміжного землекористувача, але за умови встановлених меж і доведеності безпідставної відмови в такому погодженні.
Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43 (з наступними змінами і доповненнями), технічна документація зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки (п.1.16).
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що погодження меж земельної ділянки відбувалося без повідомлення відповідача, між сторонами існує спір щодо їх встановлення.
Зазначені обставини справи та вимоги законодавства не були враховані судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись СТ.СТ.15,16 ЦК України, ст.ст. 152, 198 ЗК України, ст.ст. 303, 307, п. п.3,4 ст.309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, задовольнити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 березня 2014 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_5, територіальної громади в особі Прилуцької міської ради про оформлення дозвільних документів на приватизацію земельної ділянки без згоди суміжного землекористувача відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 121 (сто двадцять одну) гривню 80 копійок в рахунок відшкодування понесених судових витрат за апеляційний розгляд справи.
Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:Судді: