ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
10:30 год м.Одеса
"18" грудня 2006 р. | Справа № 28/451-06-10969А |
За позовом Державне підприємство "Одеський судноремонтний завод "Україна";
до відповідача Другий відділ державної виконавчої служби Приморського районого управління юстиції м.Одеси
про скасування постанов
Суддя Гуляк Г.І.
при секретарі Бандиш Г.І.
Представники:
Від позивача: Вахідова А.В. - за дорученням;
Від відповідача: Парфьонов Г.В. - за дорученням;
Суть спору: позивач –Державне підприємство „Одеський судноремонтний завод „Україна”, звернувся до господарського суду з позовом про скасування постанов Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції м. Одеси за №В-13/810 від 09.08.2006 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 19 909,87 гривень, також скасувати постанову Другої державної виконавчої служби у Приморському районі м. Одеси №В-13/810 про закінчення провадження від 29.09.2006 року у частині п. 2 про виведення в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору.
Позивачем мотивовані свої вимоги наступним:
Постановою Другої державної виконавчої служби у Приморському районі м. Одеси №В-13/810 про закінчення провадження від 29.09.2006 року, яка отримана ДП «Одеський СРЗ «Україна»11.10.2006 року, виконавче провадження з примусового виконання вимоги №499-у про сплату боргу ПФУ Приморського району м. Одеси від 07.07.2006 р. про стягнення грошової суми з ДП «ОСРЗ «Україна»на користь ПФУ у Приморському районі м. Одеси у розмірі 199 098,70 грн. закінчено.
Постановою №В-13/810 від 09.08.2006 р. про стягнення з боржника виконавчого збору, отриманої Позивачем також 11.10.2006 р., постановлено стягнути з ДП «ОСРЗ «Україна»виконавчий збір у розмірі 19 909, 87 гривень, посилаючись на те, що боржником невиконана у добровільному порядку постанова від 09.08.2006 р.
Позивач вважає постанови незаконними, оскільки відповідно до ст.46 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк, але постанова була винесена державним виконавцем 20.07.2006 р., а позивач отримав її лише 11.10.2006 р. Також, відповідно до ст.46 Закону, у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи. Постановою №В-13/810 про закінчення провадження від 29.09.2006 року, державний виконавець зазначає, що виконавчий документ повертається без виконання. Відповідачем не було стягнуто грошової суми відповідно до виконавчого провадження №В-13/810, оскільки борг за вимогою №499-у про сплату боргу ПФУ Приморського району м. Одеси від 07.07.2006 р у розмірі 199 098,70 грн. боржником не сплачено, отже відповідач не мав права стягувати з ДП «Одеський СРЗ «Україна»виконавчий збір.
Позивач зазначає, що своїми діями, а саме винесенням постанови №В-13/810 від 09.08.2006 р. про стягнення з Державного підприємства «Одеський судноремонтний завод «Україна виконавчого збору, відповідачем грубо порушено ст.46 Закону України «Про виконавче провадження». Позивачем також вказується, що п.2 постанови Другої державної виконавчої служби у Приморському районі м. Одеси №В-13/810 про закінчення провадження від 29.09.2006 року також є таким, що суперечить чинному законодавству.
Відповідач заявлений позов позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:
Постановою Другої державної виконавчої служби у Приморському районі м. Одеси №В-13/810 про закінчення провадження від 29.09.2006 року, яка отримана ДП «Одеський СРЗ «Україна»11.10.2006 року, виконавче провадження з примусового виконання вимоги №499-у про сплату боргу ПФУ Приморського району м. Одеси від 07.07.2006 р. про стягнення грошової суми з ДП «ОСРЗ «Україна»на користь ПФУ у Приморському районі м. Одеси у розмірі 199 098,70 гривень закінчено, відповідно до п. 9 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки встановлено, що виконавчий документ повернувся без виконання за письмовою заявою стягувача Але п. 2 вищевказаної постанови визначено , що постанову про стягнення з боржника виконавчого збору винести в окреме виконавче провадження.
Постановою №В-13/810 від 09.08.2006 р. про стягнення з боржника виконавчого збору, отриманої Позивачем також 11.10.2006 р., постановлено стягнути з ДП «ОСРЗ «Україна»виконавчий збір у розмірі 19 909, 87 гривень відповідно до ст.46 Закону України «Про виконавче провадження», посилаючись на те, що боржником невиконана у добровільному порядку постанова від 09.08.2006 р.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування сторонами норм матеріального та процесуального права, повноту, об'єктивність дослідження наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги доведені повністю на підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 9 ст. 37 Закону України „ Про виконавче провадження „ виконавче провадження закінчується у разі повернення виконавчого документу без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача. Оскільки постановою за № В- 13/810 від 29 вересня 2006 року встановлено, що виконавчий документ повернувся без виконання за письмовою заявою стягувача, тому виконавче провадження закінчено, виконавчий документ повернутий до ПФУ Приморського району. Тобто з вищенаведеного видно, що відповідачем не було стягнуто грошової суми з позивача за вимогою № 499-у від 07.07.2006 року.
Другим відділом державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції м. Одеси винесено постанову за № В- 13/810 від 09 серпня 2006 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 19909, 87 гривень. Вказана постанова суперечить вимогам п. 1 ст. 46 Закону України „Про виконавче провадження”, яка вказує, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що п. 2 постанови за № В- 13/810 від 29 вересня 2006 року про закінчення виконавчого провадження, яким постановлено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору винести в окреме провадження необхідно також скасувати як такий, що не відповідає вимогам ст. 46 Закону України „Про виконавче провадження”.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги доведені частково та підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 94 КАС України за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати в сумі 6,80 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст..87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати Постанову №В-13/810 від 09.08.2006 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 19 909,87 гривень.
3. Скасувати постанову Другої державної виконавчої служби у Приморському районі м. Одеси №В-13/810 про закінчення провадження від 29.09.2006 року у частині п. 2 про виведення в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору.
Стягнути з Другої державної виконавчої служби у Приморському районі м. Одеси (65000, м. Одеса, вул. Пастера, 58) на користь Державного підприємства «Одеський судноремонтний завод «Україна»(вул. М. Гефта, 3, м. Одеса, 65003) судовий збір у сумі 6 (шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Гуляк Г.І.