Справа № 1203/7871/12
Провадження № 22ц/782/618/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Маляренко І.Б.,
Суддів: Борисова Є.А., Луганської В.М.
За участю секретаря: Соловей А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 22 серпня 2013 року за позовом ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_2, 3-ті особи Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, ОСОБА_3 про зміну умов договору про користування електричною енергією,-
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2012 року ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (ЛЕО) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, який в подальшому було уточнено, в якому просило внести зміни до договору від 25.06.2009 року №50-34-11-103 про користування електричною енергією побутовим споживачем, укладеного між ним та відповідачкою, в частині п.1.2 по безлімітному використанню нею та членами її сім`ї обсягів електроенергії, на які надається 50% знижка в її оплаті, в іншій редакції, посилаючись на те, що обставини, з яких виходили та якими керувались сторони на час укладання договору, суттєво змінились.
Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 22 серпня 2013 року позов задоволено, суд ухвалив:
внести зміни до договору від 25.06.2009 року №50-34-11-103 про користування електричною енергією побутовим споживачем, укладеного між ТОВ «ЛЕО» та ОСОБА_2, виклавши п.1.2 договору в наступній редакції:
«Об`єкт споживача: квартира, що належить йому на правах користування (ордер на квартиру),
особовий рахунок: НОМЕР_2,
паспортні дані: серія серія НОМЕР_3, виданий 14.08.1997 року Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, вид пільги, посвідчення на пільги та його номер: пенсіонер міліції ОСОБА_3, посвідчення НОМЕР_4 від 06.12.2002 року,
кількість проживаючих: 6,
пільгова норма споживання: 50% знижки в межах норми споживання 75 кВт/год на місяць, що врегульовано;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ЛЕО» судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 22 серпня 2013 року і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з його незаконністю внаслідок порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до порушення прав та інтересів апелянта як члена сім'ї відповідачки.
Вислухавши доповідача, пояснення осіб, які з`явились до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Так, статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути
законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства,
повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції встановив, і ці обставини підтверджуються наявними у справі доказами, що відповідачка ОСОБА_2, її чоловік ОСОБА_3 (3-тя особа по справі), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є наймачами та проживають в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 є пенсіонером, має статус «Ветерана органів внутрішніх справ», користується пільгами, передбаченими ст.22 Закону України «Про міліцію», якою встановлена 50% знижка по оплаті комунальних послуг в межах норм, встановлених законодавством, та перебуває на обліку в УПСЗН Артемівської районної у м. Луганську ради (Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради).
Енергопостачання до вищезазначеної квартири здійснює ТОВ «ЛЕО», тобто позивач по справі.
25.06.2009 року між ТОВ «ЛЕО» і ОСОБА_2 було укладено договір на користування електричною енергією побутовим споживачем за №50-34-11-103.
Однією з істотних умов зазначеного договору (п.1.2) було визначення пільгової норми споживання ОСОБА_2 та членами її родини обсягів електричної енергії - 50% без ліміту, як встановлено ч.4 ст. 22 Закону України «Про міліцію».
Викладення даного пункту в такій редакції відповідало вимогам діючого законодавства з урахуванням висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Проте на час розгляду справи в суді поряд із нормою частини четвертої статті 22
Закону України «Про міліцію» відповідно до норм статей 4, 5, 10 ЦК України, статей 2, 8
ЦПК України на правовідносини сторін поширювалась дія як статей 8, 46 Конституції
України, так і інших актів цивільного законодавства України та міжнародних договорів,
застосування яких повинно здійснюватись із дотриманням принципу верховенства права
та загальних засад, зокрема, засад справедливості, добросовісності й розумності.
Так, у статті 46 Конституції України передбачено право громадянина на соціальний захист, якому кореспондується обов'язок держави щодо його фактичного забезпечення,
зокрема, за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законодавчим актом, який визначає правові засади формування та застосування
державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених
Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, є Закон
України «Про державні соціальні стандарти та держані соціальні гарантії».
Цим Законом визначено, що державні соціальні гарантії - це встановлені законами,
іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на
базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій та нормативи
витрат (фінансування) - показники поточних і капітальних витрат з бюджетів усіх рівнів
на забезпечення задоволення потреб на рівні, не нижчому від державних соціальних
стандартів і нормативів.
Статтею 9 цього Закону передбачено, зокрема, встановлення державою нормативів користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги.
Соціальні норми і нормативи - це показники необхідного споживання продуктів
харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними,
житлово-комунальними, соціально-культурними послугами (абзац п'ятий статті 1 Закону).
Згідно зі статтею 5 цього Закону державні соціальні стандарти і нормативи
формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального
партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.
Закон визначає, що нормативи споживання - це розміри споживання в натуральному
виразі за певний проміжок часу (за рік, за місяць, за день) продуктів харчування,
непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг (абзац другий
частини першої статті 4 Закону).
На підставі нормативів споживання визначають нормативи фінансового
забезпечення державних соціальних гарантій та здійснюється їх фінансування (стаття 21 Закону, стаття 102 Бюджетного кодексу України, Постанова № 256).
Відповідно до статті 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між
громадянами і територіальними громадами; виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; держава прагне до збалансованості бюджету України.
Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення
належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають
фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у
тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (Рішення Конституційного Суду
України від 9 липня 2007 року № 6-рп 2007 у справі про соціальні гарантії).
Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період (стаття 96
Конституції України).
У Рішенні від 27 листопада 2008 року № 26-рп/2008 Конституційний Суд України вказав, що положення частини третьої статті 95 Конституції України щодо прагнення
держави до збалансованості бюджету України у системному зв'язку з положеннями
частини другої цієї статті, статті 46 Конституції України треба розуміти як намагання
держави при визначенні законом про Державний бюджет України доходів і видатків та
прийнятті законів, інших нормативно-правових актів, які можуть вплинути на доходну та
видаткову частини бюджету, дотримуватися рівномірного співвідношення між ними.
З огляду на зазначене Конституцій Суд України в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 визнав принцип збалансованості бюджету як один із визначальних поряд з
принципами справедливості та пропорційності (розмірності) у діяльності органів
державної влади, зокрема, в процесі підготовки, прийняття та виконання державного
бюджету на поточний рік.
Пунктом 11 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України встановлено, що
предметом регулювання закону про Державний бюджет України є додаткові положення,
що регламентують процес виконання бюджету.
Як убачається, щорічними законами України про Державний бюджет України на 2009, 2010, 2011 роки передбачалося, зокрема, забезпечення пільг на оплату електричної
енергії працівникам міліції та ветеранам органів внутрішніх справ за рахунок субвенції
(міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному
органом, який прийняв рішення про надання субвенції) з державного бюджету місцевим
бюджетам; перерахування субвенції з державного бюджету здійснюється в порядку,
установленому Кабінетом Міністрів України за рахунок відповідних надходжень до
бюджету.
Законом про Державний бюджет України на 2012 рік було передбачено, що норми
й положення статті 22 Закону України «Про міліцію» застосовуються у порядку та
розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних ресурсів
Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Отже Верховна Рада України, ухваливши ці закони та визначивши Кабінет
Міністрів України державним органом, який повинен забезпечувати реалізацію
встановлених законами України соціальних прав громадян, надала право Кабінету
Міністрів України визначати порядок та розміри соціальних виплат, виходячи з наявних
фінансових можливостей бюджету, що за висновком Конституційного Суду України,
викладеному в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, узгоджується з функціями
Уряду, визначеними у статті 116 Конституції України.
Постановою КМУ від 4 березня 2002 року № 256 (зі змінами та доповненнями) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
При цьому у розрахунках субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг враховуються кошти на надання пільг з урахуванням встановлених норм пільгового споживання.
Управління праці та соціального захисту населення (Департамент з питань праці та соціального захисту населення) як головний розпорядник коштів місцевих бюджетів веде облік осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, і здійснює розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих пільговим категоріями громадян, з урахуванням встановлених норм пільгового споживання.
Зазначене повністю відповідає п.3 ст.102 Бюджетного Кодексу України щодо субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам в межах встановлених тарифів.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3-рп/2012 встановлено, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів та яке чітко пов`язує усі соціальні виплати з можливостями держбюджету і спрямоване на відновлення соціальної справедливості.
Норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг, встановлені саме Постановою КМУ від 1 серпня 1996 року № 879, яка не передбачає виключень щодо категорій пільговиків.
Працівникам міліції, звільненим із служби за віком, хворобою або вислугою років щомісячно встановлюються пільговий обсяг спожитої електроенергії в розмірах зазначених у вищевказаній постанові, згідно з якою пільги за спожиту електроенергію надаються у сільських і міських населених пунктах у розмірі 75 кВт./год. на сім`ю із однієї - двох осіб на місяць, у т.ч. якщо обидва члени сім`ї мають знижку, і додатково 15
кВт./год. на кожного іншого члена сім`ї, а також осіб, які не належать до членів сім`ї
пільговика, але зареєстровані і проживають у зазначеному житловому приміщенні і мають
право на знижку плати, але не більш як 150 кВт./год. на місяць, спожита електроенергія
понад норму сплачується в повному обсязі.
На підставі зазначеного, колегією суддів не встановлено порушення позивачем норм діючого законодавства щодо внесення змін умов договору про користування електричною енергією між ним та відповідачкою.
Доводи апелянта у своїй більшості співпадають з доводами апеляційних скарг, які
подавались ОСОБА_2 та ОСОБА_3, були предметом розгляду суду
апеляційної інстанції і не спростовують висновків суду, викладених в рішенні суду першої інстанції.
Інших доводів, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, ОСОБА_1 не надано.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України,
колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 22 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але протягом 20 днів може бути оскаржена
шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: