Справа № 344/17143/13-ц

Провадження № 22-ц/779/930/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Вакарук В.М., Горейко М.Д., секретаря Гавриляк Є.М.,

з участю представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2014 року відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, апелянт подав апеляційну скаргу в якій вказує що, рішення є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт незгідний з тим, що суд оцінюючи усі наявні докази по справі, прийшов до висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог.

Суд першої інстанції встановив, що підтверджень про передачу ПАТ «Дельта Банк» права вимоги саме до боржника ОСОБА_2 замість ТОВ «Укрпромбанк» за укладеним 21.12.2007 року кредитним договором наявний договір про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року не містить.

Однак, такий висновок є не дійсним, оскільки в додаток до позовної заяви, як на підтвердження своїх вимог, ПАТ «Дельта Банк» було додано копію витягу з договору про передачу активів та кредитних зобов'язань та витяг з додатку №2 до даного договору, який підтверджує набуття права вимоги за кредитним договором №469/ФКВ-07. Також судом в рішенні вказано, що вже на дату укладення договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року заборгованість ОСОБА_2 мала місце. Про наявність вказаної заборгованості за кредитним договором, необхідність її погашення та про заміну кредитора банк повідомляв відповідача.

Апелянт вважає, що неотримання ОСОБА_2 повідомлення про заміну кредитора не може бути підставою для відмови у позові, оскільки, якщо цей факт і буде підтверджено, то заборгованість відповідача за кредитним договором існувала і до відступлення права вимоги позивача.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення яким задоволити вимоги ПАТ «Дельта Банк».

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.12.2007 року відповідач уклав із ТзОВ "Український промисловий банк" кредитний договір №469/ІКВ-07, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 8 836,00 дол. США. із розрахунку 8,00 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк із 21.12.2007 року по 19.12.2013 року. Мета кредитування - на придбання автомобіля.

Відповідно до ст. 512-519 ЦК України, ст . 92,95 Закону України "Про банки та банківську діяльність", 30.06.2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", АТ "Дельта Банк" та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанку" на користь АТ "Дельта Банку", відповідно до п.4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед НБУ, після чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта банку переходить (відступається) право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідач, уклавши договір із "Укрпромбанком" та отримавши грошові кошти, у порушення вимог цього договору власні зобов'язання по погашенню кредиту та відсотків за користування ними не виконує, в результаті чого станом на 03 вересня 2013 року утворилась заборгованість у сумі 252 576,72 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі, й передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положенням ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

У матеріалах справи немає підтверджень про те, що боржника ОСОБА_2 було письмово повідомлено про передачу ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за її зобов'язаннями замість ТОВ "Укрпромбанк" за укладеним 21.12.2007 року кредитним договором, як цього вимагає ч.2 ст. 516 ЦК України. За даною нормою новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Оскільки боржник не виконував умов кредитного договору ні первісному, ні новому кредитору, то новий кредитор вправі звертатися до суду за захистом порушеного права та стягнення заборгованості за даним кредитним договором.

Однак, колегія суддів вважає, що оскільки належного повідомлення боржнику про заміну кредитора не направлялося і відсутні дані про його вручення ОСОБА_2, то заявлена позивачем сума заборгованості, яку він просив стягнути з неї є завищеною і не може бути розрахована станом на 03.09.2013 року, оскільки відсутня її вина у невиконанні кредитних зобов'язань перед позивачем з часу відступлення права вимоги.

Згідно з витягу з додатку №2 до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання за кредитним договором у гривневому еквіваленті станом на 01 червня 2010 року становив 204 135, 89 грн. (а.с. 22). Тому саме така сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 та відповідно і судові витрати на користь апелянта.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено рішення без додержання вимог матеріального і процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з постановленням у даній справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009 заборгованості за кредитним договором у розмірі 204 135, 89 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 6499100199 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3062,02 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

В.М. Вакарук

М.Д. Горейко