АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-21/2009

Номер провадження 22-ц/786/1350/14

Головуючий у 1-й інстанції Куліш Ю.В.

Доповідач Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Триголова В.М., Бондаревської С.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2010 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл майна та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл майна,-

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І.,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2010 року затверджено укладену між сторонами по справі мирову угоду на таких умовах:

За ОСОБА_3 визнається право власності на наступне майно:

- квартира АДРЕСА_1;

- квартира АДРЕСА_2;

- нежитлове приміщення АДРЕСА_3;

- квартира АДРЕСА_4.

За ОСОБА_1 визнається право власності на наступне майно :

- квартира АДРЕСА_5;

- квартира АДРЕСА_6;

- квартира АДРЕСА_7.

ОСОБА_1 підписанням даної мирової угоди свідчить про відсутність будь-яких претензій до об'єктів нерухомого майна і визнає право власності третіх осіб на наступне нерухоме майно:

- квартира АДРЕСА_8;

- квартира АДРЕСА_9;

- квартира АДРЕСА_10;

- квартира АДРЕСА_11;

- квартира АДРЕСА_12;

- квартира АДРЕСА_13;

- квартира АДРЕСА_14;

- квартира АДРЕСА_15;

- житловий будинок по АДРЕСА_16.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відмовляються від продовження подальшого розгляду справи у суді за будь - якими позовами один до одного та вважають за можливе закрити провадження у справі, яка знаходиться у Верховному Суді України.

Провадження по справі закрито у зв'язку з укладенням мирової угоди.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить вище зазначену ухвалу місцевого суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у визнанні мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Свої доводи аргументуює тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволеннню з наступних підстав.

Згідно п.2 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно ст. 312 ч.1 п.2 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Відповідач ОСОБА_3 вдруге у судове засідання апеляційної інстанції не з»явився, судові повістки, направлені за його місцем проживання, яке він зазначав власноручно у своїх заявах до суду, повернулися без вручення з відміткою про закінчення терміну їх зберігання на поштовому відділенні.

Колегія суддів вбачає зловживання відповідачем ОСОБА_3 процесуальними правами щодо отримання судових повісток та явкою до суду. Дані про зміну ним місця проживання відсутні, однак згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов»язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача ОСОБА_3, який зловживає вимогами цивільного процесуального закону.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28.08.2009 р. у цивільній справі № 2-21/09 первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 про поділ майна задоволені частково (а.с.35-43).

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 13.01.2010 р. рішення Київського районного суду м. Полтави від 28.08.2009 р. в частині визнання за ОСОБА_3 права особистої власності - скасовано частково та ухвалене нове рішення в цій частині (а.с. 186-189).

24.03.2010 р. ухвалою Верховного Суду України провадження у справі закрите (а.с. 209).

У судовому засіданні сторони надали суду мирову угоду в процесі виконання рішення суду, просили її затвердити.

Постановляючи ухвалу про затвердження мирової угоди, місцевий суд виходив з того, що умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, умови мирової угоди підлягають прийняттю, мирову угоду необхідно затвердити, провадження у справі закрити, роз»яснивши сторонам наслідки прийняття мирової угоди та закриття провадеження у справі.

Проте, з таким висновком місцевого суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Як встановила колегія суддів і це вбачається із матеріалів справи, після ухвалення 13.01.2010 р. апеляційним судом Полтавської області рішення у справі, його у касаційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_3 Ухвалою судді Верховного Суду України від 12.02.2010 р. було відкрите касаційне провадження у справі та витребувана цивільна справа з Київського районного суду м. Полтави (а.с. 201).

24.03.2010 р. від ОСОБА_3 до Верховного Суду України надійшла заява про відкликання касаційної скарги (а.с. 208). Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24.03.2010 р. заява ОСОБА_3 про відмову від кассаційної скарги задоволена, прийнята відмова ОСОБА_3 від касаційної скарги, касаційне провадження у справі закрите (а.с. 209).

09.04.2010 р. дана цивільна справа надійшла з Верховного Суду України до Київського районного суду м. Полтави (а.с.210). Цього ж дня до місцевого суду надійшла заява ОСОБА_3 про затвердження умов мирової угоди з відповідними додатками, підписана його представником за довіреністю ОСОБА_5 ( а.с. 211).

У судовому засіданні 16.04.2010 р. згідно протоколу судового засідання були присутні відповідач ОСОБА_3, його представник ОСОБА_5, представник позивача - ОСОБА_6, позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явилася, про причини неявки суду не повідомила (а.с. 224). Як вбачається із тексту довіреності, якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_6 бути ї представником в усіх судових органах, усіх рівнів та інстанцій, остання мала право укладати мирову угоду, представляти інтереси, пов»язані з виконанням судових рішень (а.с. 224, 223).

Як вбачається із мотивувальної частини ухвали, місцевий суд допустив протиріччя, а саме в абзаці четвертому мотивувальної частини вказав, що сторони надали суду мирову угоду в процесі виконання рішення суду, а в абзаці п»ятому вказав про закриття провадження у справі у зв»язку з подачею сторонами мирової угоди, при цьому керувався як ст.ст. 175,205,206 ЦПК України, які регулюють правовідносини сторін в разі укладення мирової угоди під час розгляду справи в суді, так і ст. 372 ЦПК України, яка передбачає порядок розгляду мирової угоди в процесі виконання судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання.

Із матеріалів справи не вбачається, що за виконавчим документом було відкрите виконавче провадження з примусового виконання ухвалених у справі судових рішень, до матеріалів справи не додана постанова про відкриття виконавчого провадження, мирова угода адресована не державному виконавцю, а місцевому суду, надійшла до суду не від державного виконавця, а подана безпосередньо суду (а.с. 211, 212-213), тому колегія суддів приходить до висновку про те, що мирова угода подана не в процесі виконання судових рішень, тому посилання місцевого суду на ст. 372 ЦПК України є безпідставним.

Таким чином, місцевий суд затвердив мирову угоду із посиланням на вимоги ст.ст. 175, 205,206 ЦПК України, які регламентують стадію судового розгляду справи, в той час, коли справа по суті вже розглянута, а ухвалені у ній судові рішення набрали чинності та підлягають виконанню.

Згідно ч.1,2,5 ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов»язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Згідно п.4 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.

Стаття 206 ЦПК України передбачає наслідки закриття провадження у справі.

Як вбачаться із змісту мирової угоди, вона стосується права власності третіх осіб, що суперечить вимогам ч.1 ст. 175 ЦПК України. Мирова угода, подана після набрання чиності судових рішень, що підлягають виконання, укладена поза межами виконавчого провадження, по суті змінює зміст судових рішень. Така мирова угода, укладена ні на стадії судового розгляду, ні в ході виконавчого провадження, не відповідає вимогам цивільного судочинства, суперечить вимогам закону, порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому не може бути визнана судом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали місцевого суду, як постановленної з порушенням вимог норм процесуального права, та про постановлення нової ухвали про відмову у визнанні мирової угоди.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2010 року скасувати та постановити ухвалу з цього питання.

У визнанні заяви ОСОБА_3, ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл майна та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл майна - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С У Д Д І :