Судове рішення #36853468

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Барановської Л.В., Качана В.Я.

при секретарі Мікітчак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2014р. по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний дім «Агробізнес», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»

про стягнення відсотків,

встановила:

у серпні 2012р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно заборгованість по відсоткам у сумі 2 438 199грн. 90коп.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що 23 жовтня 2008р. між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого позичальник отримав 4 473 103грн. та зобов'язався сплачувати за користування кредитом проценти у розмірі «3 month Kievmid» плюс 6,37% річних, а у разі користування кредитним коштами понад встановлений договором строк, встановлювалася підвищена процентна ставка у розмірі «3 month Kievmid» плюс 15,37% річних.

Позивач стверджував, що позичальник належним чином не виконував свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів, у зв'язку із чим рішенням суду була стягнута заборгованість за кредитним договором станом на 5 січня 2010р., але позичальник свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів не виконує, тому за період з 6 січня 2010р. по 27 грудня 2011р. заборгованість складає 2 438 199,09грн.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором з ОСОБА_2, ТОВ «Інвестиційний дім «Агробізнес» та ТОВ «Тридента Агро» 23 жовтня 2008р. були укладені окремі договори поруки, тому позивач вважав, що поручителі повинні нести солідарну відповідальність із позичальником.

Рішенням суду від 23 січня 2014р. позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на неповно встановлені судом обставини справи, так як суд не звернув увагу на ту обставину, що банком підвищено процентну ставку у односторонньому порядку без повідомлення його, як споживача, а також його поручителів. Також апелянт вважає, що суд не перевірив розрахунку заборгованості та не встановив, з якої суми заборгованості нараховані відсотки.

Апелянт та інші відповідачі, будучи належним чином повідомленими про день та час

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/5000/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Фролов М.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.

розгляду апеляційної скарги (с.с.24-28, 39-42 т.2), у судове засідання двічі не з'явилися,

- 2 -

причини неявки не повідомили, ТОВ «Інвестиційний дім «Агробізнес» та ТОВ «Тридента Агро» не повідомили суд про зміну місця знаходження відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, тому на підставі ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представник позивача, який заперечував проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2008р. між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 212/08, на підставі якого позичальник отримав 4 473 103грн. строком до 22 жовтня 2013р. та зобов'язався сплачувати за користування кредитом проценти у розмірі «3 month Kievmid» плюс 6,37% річних.

Пунктом 1.1.1. кредитного договору сторони погодили, що за користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується підвищена процентна ставка у розмірі «3 month Kievmid» плюс 15,37% річних. Розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором з ОСОБА_2, ТОВ «Інвестиційний дім «Агробізнес» та ТОВ «Тридента Агро» 23 жовтня 2008р. були укладені окремі договори поруки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З наданих документів встановлено, що у зв'язку із невиконанням позичальником зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості, банк звернувся з вимогою про дострокове поверненню кредиту.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 9 лютого 2011р. з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Інвестиційний дім «Агробізнес», ТОВ «Тридента Агро» солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 5 січня 2010р. у розмірі 4 779 672грн. 53коп., з яких 4 025 792,68грн. заборгованість за тілом кредиту, 664 152,86грн. - заборгованість за процентами, 89 726,99грн. - заборгованість за підвищеними процентами.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2011р. рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 9 лютого 2011р. змінено, зменшено розмір заборгованості за кредитним договором до 4 519 672,53грн.

14 листопада 2011р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження, проте, рішення суду не виконане.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

- 3 -

цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Відповідно до позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідачів відсотки за користування кредитними коштами за період з 6 січня 2010р. по 27 грудня 2011р.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позичальником відсотки за користування кредитом погашаються не відповідно до умов кредитного договору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обов'язок позичальника та поручителів сплатити банку відсотки за користування кредитом за зазначений вище період.

Доводи апелянта про зміну процентної ставки банком в односторонньому порядку і без повідомлення позичальника та поручителів, що є підставою для припинення договорів поруки та відмови у стягненні таких відсотків з позичальника, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки застосування підвищеної процентної ставки передбачено умовами кредитного договору (п.1.1.1.), про що були обізнані позичальник та поручителі, тому підстав для припинення договорів поруки за вказаними обставинами не має.

Твердження апелянта про те, що судом не були враховані суми, внесені ним на рахунок позивача 22 листопада 2012р. та 28 грудня 2012р., колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з платіжних документів вбачається, що вказані платежі були здійснені відповідно до відкритого виконавчого провадження, тобто на виконання рішення суду, а не на погашення відсотків за спірний період (с.с.214-216 т.1).

Посилання апелянта на невиконання судом вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва від 20 червня 2013р. проти ТОВ «Тридента Агро» порушено провадження у справі про банкрутство, колегія суддів вважає необґрунтованим, так як суду не надано доказів офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Крім того, зазначена обставина не є підставою для відмови у задоволенні даних позовних вимог.

Проте, заслуговують на увагу доводи апелянта з приводу неналежної перевірки судом наданого позивачем розрахунку заборгованості.

З наданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем нараховані проценти за користування кредитом за період з 6 січня 2010р. по 27 грудня 2011р. за базовою ставкою «3 month Kievmid» плюс 6,37% річних у сумі 511 082грн. 02коп., а також за підвищеною процентною ставкою «3 month Kievmid» плюс 15,37% річних у сумі 2 229 282,06грн.

Колегія суддів вважає, що вказані дії позивача не відповідають умовам кредитного договору, який був укладений сторонами, так як зазначений договір не передбачає право банку нараховувати проценти одночасно за базовою ставкою та з підвищеною ставкою.

Пунктом 1.1.1. кредитного договору сторони погодили, що за користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується підвищена процентна ставка у розмірі «3 month Kievmid» плюс 15,37% річних. Розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника.

Оскільки банком були пред'явлені вимоги про дострокове повернення кредиту і рішенням суду від 9 лютого 2011р. дані вимоги банку були задоволені, прострочена сума заборгованості складає 4 025 792,68грн., а позичальник не вносив банку щомісячні платежі по погашенню процентів за користування кредитом, то банк має право розраховувати розмір процентів за підвищеною процентною ставкою «3 month Kievmid» плюс 15,37% річних.

- 4 -

Під час розгляду справи апеляційним судом колегія суддів зобов'язувала представника позивача надати суду відповідні розрахунки та обґрунтування нарахування двох процентних ставок, проте, представником позивача відповідного обґрунтування надано не було, тому колегія суддів вважає, що правових підстав для нарахування відсотків за двома процентними ставками не має.

Також представником позивача не було надано обґрунтування нарахування відсотків за підвищеною процентною ставкою у розмірі 32,7%.

Відповідно до п. 1.1.1. кредитного договору підвищена процентна ставка складається з двох складових «3 month Kievmid» плюс 15,37%. Станом на 1 квітня 2010р. «3 month Kievmid» становить 9,35 і за твердженням представника позивача не змінювалася (с.с.39 т.1, с.с.54 т.2), тому розмір процентної ставки становить 24,72% (9,35+15,37).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем неправомірно використовувалася підвищена процентна у розмірі 32,7% при нарахуванні відсотків, і розмір заборгованості підлягає перерахуванню.

Крім того, відповідно до наданих представником позивача апеляційному суду пояснень та розрахунків вбачається, що позичальником сплачувалися відсотки за користування кредитом за спірний період: 6 квітня 2010р. у сумі 15 000грн., 12 квітня 2010р. у сумі 14 990,68грн., 10 листопада 2010р. у сумі 100 000грн., 3 лютого 2011р. - у сумі 153 070,84грн. та 6 929,16грн. (с.с.51,53 т.2), проте, у наданому суду розрахунку заборгованості вказані суми враховані не були, а зазначено, що за спірний період позичальником сплачено тільки 89 508,48грн. (с.с.54 т.2).

Крім того, розрахунок заборгованості, наданий апеляційному суду (с.с.54 т.2), суттєво відрізняється від розрахунку, який був наданий суду першої інстанції (с.с.39 т.1), і вказана розбіжність не була усунена представником позивача під час апеляційного розгляду.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідачів, необхідно зменшити на сплачену суму у розмірі 289 990грн. 68коп.

Отже, розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідачів за період з 6 січня 2010р. по 27 грудня 2011р., тобто за 721 день, із суми кредитної заборгованості 4 025 792,68грн, становить 1 675 822грн. 64 коп. ( 4025792,68 х 721 х 24,72 : 100 : 365 - 289990,68).

Судом першої інстанції не було звернуто увагу на вказані обставини, належним чином не перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості, тому колегія суддів змінює рішення суду в цій частині.

Крім того, помилковим є висновок суду першої інстанції про солідарне стягнення з відповідачів кредитної заборгованості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 554 ЦК України поручитель несе солідарну відповідальність разом із боржником.

Частиною 3 ст. 554 ЦК України передбачено, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З наданих документів вбачається, що з ОСОБА_2, ТОВ «Інвестиційний дім «Агробізнес» та ТОВ «Тридента Агро» були укладені окремі договори поруки, тому вони не є солідарними боржниками між собою.

На вказані обставини також не звернув уваги суд першої інстанції та ухвалив рішення про солідарне стягнення заборгованості з поручителів.

Колегія суддів вважає, що неправильне застосування норм матеріального права в цій частині є підставою для зміни рішення суду відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Крім того, ухвалюючи рішення про солідарне стягнення з відповідачів судових витрат, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ст. 88 ЦПК України не передбачено солідарне стягнення з відповідачів судових витрат.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів

- 5 -

вирішила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2014р. змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:

« позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за відсотками за кредитним договором № 212/08 від 23 жовтня 2008р. за період з 6 січня 2010р. по 27 грудня 2011р. у сумі 1 675 822грн. 64коп.

Стягнути з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний дім Агробізнес» солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за відсотками за кредитним договором № 212/08 від 23 жовтня 2008р. за період з 6 січня 2010р. по 27 грудня 2011р. у сумі1 675 822грн. 64коп.

Стягнути з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за відсотками за кредитним договором № 212/08 від 23 жовтня 2008р. за період з 6 січня 2010р. по 27 грудня 2011р. у сумі1 675 822грн. 64коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний дім «Агробізнес», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрат у сумі 3219грн. у рівних частинах.»

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація