АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
15 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.
при секретарі: Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Печерської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві, третя особа: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» про виселення, за апеляційною скаргою Печерської районної в м. Києві державної адміністрації на рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року, -
встановила:
У червні 2012 р. Печерська районна в м. Києві державна адміністрація звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, Печерського районного управління Головного управління МВС України в м .Києві, в якому просила визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, виселити її та зобов'язати зняти з реєстрації за вказаною адресою.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 грудня 2010 року №1112 «Про питання організації управління районами в м.Києві», будинок АДРЕСА_1 було передано до сфери управління Печерської районної в м.Києві державної адміністрації. Розпорядженням Печерської районної в м. Києві державної адміністрації «Про проведення інвентаризації комунального майна територіальної громади м.Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, яке обліковується на балансі підприємств, установ, організацій Печерського району м.Києва» №495 від 05.10.2011 р. було проведено інвентаризацію комунального майна територіальної громади м.Києва, переданого до сфери управління Печерської райдержадміністрації, яке обліковується на балансі у підприємств, установ, організацій району, в тому числі і будинку АДРЕСА_1.
У ході інвентаризації виявлено, що в квартирі АДРЕСА_1 вказаного будинку без законних підстав проживає і зареєстрована ОСОБА_1, яка з 2008 року у КП «Печерськжитло» не працює, договір оренди з нею не укладався.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року позов задоволено частково. Визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 , виселено ОСОБА_1 з вказаної квартири. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2013 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року в частині задоволення позовних вимог про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. У задоволенні позовних вимог про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, відмовлено. І іншій частині рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2013 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2013 року скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2014 року позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві зняти з реєстрації ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року в задоволенні позову про виселення ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі Печерська районна в м. Києві державна адміністрація просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Свої доводи обґрунтовує тим, що 18.12.2006 р. наказом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» №342/к ОСОБА_1 була прийнята на роботу двірником служби по обслуговуванню споруд та територій малоповерхової забудови. У зв'язку з наявними трудовими відносинами ОСОБА_1 було надано квартиру АДРЕСА_1 для тимчасового проживання. 18.02.2008 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи у зв'язку з скороченням штату. За повідомленням КП УЖГ «Печерськжитло» від 30.05.2012 р. №18-799/4, договір оренди з нею не укладався. Наявний в матеріалах справи договір оренди викликає сумніви в його достовірності та є нікчемним, оскільки він суперечить примірному договору оренди, форма якого визначена Додатком до розпорядження голови Печерської районної державної адміністрації м. Києва №583 від 24 липня 1997 року та нормам законодавства. Квартира, в якій проживає відповідач, не має статусу службового приміщення, ордер на право її зайняття останній не видавався.
В судове засідання сторони не з'явились, про час там місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Заслухавши доповідь по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації №157 від 11 лютого 1997 року «Про подальше використання квартир в будинку АДРЕСА_1» та розпорядженням Печерської районної державної адміністрації м. Києва №583 від 24 липня 1997 року «Про закріплення та розподіл житлової площі в будинку АДРЕСА_1» (зі змінами внесеними розпорядженням № 275 від 09 березня 1998 року) визначено, що квартири з № 1 по № 45 (під'їзд № 1) будинку АДРЕСА_1 у м. Києві використовуються як тимчасове житло, надаються на умовах оренди, з укладенням договорів оренди на визначений термін, для тимчасового проживання працівникам районних служб.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 грудня 2010 року №1112 «Про питання організації управління районами в м.Києві», будинок АДРЕСА_1 було передано до сфери управління Печерської районної в м.Києві державної адміністрації.
Згідно розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації «Про проведення інвентаризації комунального майна територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, яке обліковується на балансі підприємств, установ, організацій Печерського району м. Києва» №195 від 05 жовтня 2011 року було проведено інвентаризацію комунального майна територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської райдержадміністрації, яке обліковується на балансі у підприємств, установ, організацій району, в тому числі і будинку АДРЕСА_1.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 2091 від 22.11.2012 р. «Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.02.97 №157», у заголовку, абзацах першому та другому преамбули, пунктах 1,3, 4 розпорядження «Про подальше використання квартир в будинку АДРЕСА_1» цифру «АДРЕСА_1» замінено цифрою «АДРЕСА_1».
Встановлено що ОСОБА_1 з 18 грудня 2006 року працювала у КП УЖГ «Печерськжитло» двірником, 19 листопада 2007 року її переведено на посаду інженера першої категорії.
Відповідно до довідки форми №3, виданої КП УЖГ Печерського району м. Києва «Печерськжитло» від 07.05.12 №2224, ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 і займає загальну площу 18,70 кв.м. у однокімнатній квартирі з 06.03.2007 р. (а.с.17 т.1).
25 січня 2007 року між КП УЖГ «Печерськжитло» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди житлового приміщення у будинку комунальної вланості Печерського району м. Києва, відповідно до умов якого орендодавець на період роботи в КП УЖГ «Печерськжитло» надає орендарю та членам його сім'ї в орендне користування житлове приміщення АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 3.9 вказаного договору відповідач зобов'язана при звільненні з КП УЖГ «Печерськжитло» без поважних причин звільнити житлове приміщення разом з іншими членами родини та не створювати ситуації, яка б вимагала вирішення цього питання в судовому порядку.
18 лютого 2008 року ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв'язку зі скороченням штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
Відмовляючи у задоволенні позову про виселення ОСОБА_1 із займаного жилого приміщення, суд першої інстанції виходив з того, що остання користується вказаним приміщенням на підставі договору оренди, умови якого не передбачають її виселення без надання іншого жилого приміщення з огляду на підстави її звільнення з роботи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки останній відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що договір оренди житлового приміщення в будинку комунальної власності від 25.01.2007 р. викликає сумніви в його достовірності є необґрунтованими.
Позивач не звертався до суду з клопотанням про виключення доказу, з приводу якого у нього є сумніви щодо його достовірності, з числа доказів та про розгляд справи на підставі інших доказів ( ч.2 ст.185 ЦПК України).
Питання невідповідності окремих пунктів вказаного договору оренди Примірному договору оренди, що є додатком до розпорядження Печерської районної державної адміністрації м. Києва №583 від 24 липня 1997 р., не може бути підставою для висновку про те, що вказаний договір є нікчемний та суперечить нормам законодавства. Позовних вимог про визнання його недійсним суду не заявлено.
Як зазначає сам позивач, житлове приміщення було надано відповідачу саме у зв'язку з трудовими відносинами з КП УЖГ «Печерськжитло».
Відповідно до розпорядження Печерської районної державної адміністрації м. Києва №583 від 24 липня 1997 р., квартири в будинку АДРЕСА_1 в м. Києві надавались з метою розв'язання проблеми забезпечення працівників районних служб тимчасовим житлом і створення належних житлових умов на час їх роботи в організаціях, установах, на підприємствах районного підпорядкування.
Відповідно до довідок від 19.12.2013 р. та від 06.05.2014 р., ОСОБА_1 працює в КП УЖГ Печерського району м. Києва «Хрещатик» на посаді робітника з комплексного прибирання будинків з прилеглими територіями з 07.12.2012 р. по даний час.
Доказів розв'язання проблеми забезпечення вказаного працівника іншим житлом суду не надано.
Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцькій проти України», в контексті вказаної Конвенції поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому проживає на законних підставах, або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв'язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло.
В ході розгляду справи позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що втручання держави у використання відповідачем Конституційного права на житло згідно п.2 ст.8 Конвенції відповідає поставленій законом меті ( рішення у справі Olsson vs. Sweden №1 24.03.1988) і чи було воно необхідним у демократичному суспільстві задля досягнення зазначеної мети.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до ч.3 ст.116 Житлового кодексу УРСР осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Ту обставину, що відповідач не самоправно вселилася в спірну квартиру, сторони не заперечують.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Печерської районної в м. Києві державної адміністрації відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Справа №22-ц/796/5306/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Литвинова І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.