Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/229/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Пляка С. Л.
Категорія - 124 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.05.2014 року м. Кіровоград
Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Іванов Д.Л., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши дистанційно в режимі відео конференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2014 року в справі про притягнення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, громадянина України, що не працює,
проживає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 21 січня 2014 року близько10.40 год. керуючи автомобілем «ВАЗ - 21124», реєстраційний номерНОМЕР_2по вул. Леніна, 43 в смт. Олександрівка, Кіровоградської області, в порушення п.п. 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху не врахував стан дорожнього покриття, не дотримався безпечної швидкості і допустив зіткнення з автомобілем « ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керування ОСОБА_4, який рухався перед ним у попутному йому напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову районного суду, вказуючи на неповноту та необ'єктивність у з'ясуванні фактичних обставин справи, які на його думку свідчать про те, що зіткнення відбулось з вини водія автомобіля « ВАЗ-2108» ОСОБА_4, який в порушення ПДР України різко змінив напрямок руху і повертаючи ліворуч не увімкнув покажчик пороту.
Вважає, що при таких обставинах, суд дійшов до неправильного висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що вплинуло на законність та обгрунтованість прийнятого рішення.
Крім того, з посиланням на ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод зазначає про порушення його права на захист, оскільки він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, не приймав участь в судовому засіданні, отримав рішення суду 25 лютого 2014 року і звернувся до апеляційного суду Кіровоградської області з апеляційною скаргою, після залишення якої без розгляду, змушений звернутися зі скаргою повторно, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, який на його думку пропущений з поважних причин.
Відповідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як свідчать матеріали справи, постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП винесена суддею Олександрівського районного суду Кіровоградської області 20 лютого 2014 року, однак даних про її отримання порушником матеріали справи не містять.
В контексті застосування ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для забезпечення процесуальних та конституційних гарантій ОСОБА_3 на оскарження рішення суду, а також принципів повноти та об'єктивності при з'ясуванні обставин кожної справи (ст. 245 КУпАП), апеляційний суд вважає можливим та необхідним поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2014 року.
В судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав повністю, просив суд її задовольнити, посилаючись на обставини викладені в скарзі.
З'ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_3, зваживши його доводи,а також перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов до висновку, про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити частково, а постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області змінити в частині призначеного адміністративного стягненняза таких підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції ст.124 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктами 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху, порушення яких ОСОБА_3 поставлено за провину, чітко регламентовано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, в тому числі бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Очевидно, що ОСОБА_3 в умовах ожеледиці не залежно від напрямку руху автомобіля «ВАЗ-2108», під керуванням ОСОБА_4 повинен був дотримуватись безпечного інтервалу та обрати таку швидкість руху, яка б дозволяла йому при зміні дорожньої ситуації своєчасно вжити заходів до зменшення швидкості руху автомобіля, а при необхідності для уникнення зіткнення зупинитись.
Не дотримання елементарних правил безпеки дорожнього руху і призвело до зіткнення, тобто дії ОСОБА_3 безпосередньо знаходяться у прямому причинному зв'язку з подією даної пригоди та наслідками у виді технічних пошкоджень.
Вказаним обставинам, з урахуванням наявних в матеріалах справи письмових доказах, суддя районного суду дав об'єктивну оцінку і дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП.
Доводи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 в порушення ПДР різко змінив напрямок руху, не увімкнувши заздалегідь покажчик повороту, що і призвело на його думку до зіткнення, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки як суд першої так і апеляційної інстанції не вправі виходити за межі пред'явленого обвинувачення.
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б з достовірністю свідчили про порушення ОСОБА_4 вимог ПДР, що могло призвести до зіткнення, таких даних не представлено ОСОБА_3 і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
В даному випадку, ствердження ОСОБА_3 про правильність його дій констатуються ним з формальних підстав та суб'єктивної оцінки дорожньої ситуації.
Процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції під час розгляду даної справи, про які вказує ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, висновки районного суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП та доведеність його вини являються правильними і такими, що підтверджуються об'єктивними доказами.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В даному випадку, суддя районного суду при призначенні ОСОБА_3 адміністративного стягнення допустив неповноту у з'ясуванні його особи та обставин, що пом'якшують його відповідальність, які свідчать про те, що ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності притягується вперше, не дотримався безпечного інтервалу та швидкості з власної необережності, в результаті ДТП сам матеріально постраждав.
В контексті застосування ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд вважає, що вищевказані обставини суттєво знижують адміністративну відповідальність ОСОБА_3, а також ступінь його небезпечності для суспільства, що в сукупності з іншими дають достатньо підстав для застосування стосовно ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу, в межах передбачених санкцією ст. 124 КУпАП, а тому постанову районного суду в цій частині слід змінити.
Керуючись п.1 ст.247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
ПоновитиОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Олександрівського районного суду Кіровоградської областівід 20 лютого 2014 року.
Постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2014 року про притягнення ОСОБА_3до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік - змінити.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 грн.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Д.Л. Іванов