УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №278/2411/13-ц Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є.О.
Категорія 45 Доповідач Жигановська О. С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Жигановської О.С.
суддів: Коломієць О.С., Якухно О.М.
при секретарі судового
засідання Єгоровій В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Тетерівської сільської ради Житомирського району, треті особи ПАТ КБ „Надра", ОСОБА_8 , ОСОБА_9, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_10, про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, витребування земельної ділянки від добросовісного набувача, визнання права власності на земельну ділянку; за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем, стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 вартості земельної ділянки; за позовом ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Тетерівської сільської ради Житомирського району, третьої особи ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності в порядку спадкування за законом, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння
за апеляційною скаргою ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_3
на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17.01.2014 року
в с т а н о в и л а :
У серпні 2009 року прокурор Житомирського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та її витребування із незаконного володіння ОСОБА_5 (а.с.2-3 т.1).
В подальшому прокурор відмовився від представництва інтересів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с.75 т.1), а останні неодноразово доповнювали та уточнювали свої позовні вимоги (а.с.146-147 т.1, а.с.248-249 т.1, а.с.37-38 т.3, а.с.64 т.3), частина з яких була залишена без розгляду (а.с.131 т.2), а в іншій - закрито провадження у справі (а.с.132 т.2). Таким чином, позивачі ОСОБА_2 остаточно просили визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17.02.2009 року, укладений між ОСОБА_4, який діяв по довіреності від імені ОСОБА_11, та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №261.; визнати за ними, як спадкоємцями першої черги за законом право власності на 1/3 частину за кожним земельної ділянки площею 0,20 га, яка розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер №1822087200:02:002:0536; витребувати вказану земельну ділянку з чужого незаконного володіння (а.с.64 т.3).
В обґрунтування позову зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер їх син ОСОБА_11, після смерті якого відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тому числі, і спірну земельну ділянку. Своєчасно звернувшись до нотаріальної контори для оформлення спадщини, вони дізнались, що земельна ділянка на підставі довіреності, виданої їх сином, була продана ОСОБА_4 17.02.2009 року ОСОБА_5 Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу укладений на підставі довіреності, дія якої припинилась внаслідок смерті ОСОБА_11, та без їх згоди як власників даного майна, просили задовольнити позовні вимоги.
У грудні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом про визнання добросовісним набувачем земельної ділянки і стягнення її вартості, який був об'єднаний судом в одне провадження із позовом ОСОБА_11 (а.с.5-8 т.2, а.с.49 т.2). Рішенням Житомирського районного суду від 17.08.2011 року в задоволенні даних вимог ОСОБА_6 відмовлено. Рішення суду в цій частині набуло законної сили (а.с.385 т.2), не оскаржується в апеляційному порядку, а тому не є предметом апеляційного розгляду.
У липні 2011 року ОСОБА_9 - третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - звернулась до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_10 з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 17.02.2009 року, із зазначених у первісному позові правових підстав.
В процесі розгляду справи ОСОБА_9 збільшила позовні вимоги і крім означених просила визнати за дочкою ОСОБА_10, як спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_11, право власності на 1/3 частину спірної земельної ділянки та витребувати останню із чужого незаконного володіння (а.с.14-18 т.3).
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 17.01.2014 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 задоволено частково.
Визнано недійсним договір від 17.02.2009 року, укладений між ОСОБА_4, який діяв в інтересах та від імені ОСОБА_11 та ОСОБА_5 про купівлю-продаж земельної ділянки площею 0,2000 га в масиві АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822087200:02:002:0536.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_10 - по 1/3 частині дійсної вартості, станом на 17.02.2009 року, земельної ділянки площею 0,2000 га в масиві АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822087200:02:002:0536.
В решті вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове - про задоволення їх позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_11 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку /серія ЯГ №808670/, виданого Тетерівською сільською радою Житомирського району Житомирської області 03.04.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010820900216, належала земельна ділянка площею 0,2000 га, яка розташована в масиві АДРЕСА_1 (а.с.12 т.1).
09.12.2008 року ОСОБА_11 видав ОСОБА_4 довіреність на розпорядження вказаною земельною ділянкою (а.с.11 т.1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_11 помер (а.с.14 т.1).
17.02.2009 року між ОСОБА_4, який діяв на підставі згаданої вище довіреності, та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2000 га в масиві АДРЕСА_1 (а.с.15 т.1).
В подальшому 14.07.2009 року ОСОБА_5 перепродав спірну земельну ділянку ОСОБА_6 (а.с.22 т.1).
У строки і спосіб, визначені ст.ст.1268-1270 ЦК України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, в інтересах малолітньої ОСОБА_10 звернулись до нотаріальної контори для прийняття спадщини (а.с.95-97 т.1), проте, постановою нотаріуса від 28.10.2013 року їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку із-за відсутності правовстановлюючого документу на це майно та реєстрації за померлим права власності на земельну ділянку (а.с.65 т.3).
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 щодо визнання права власності на спадкове майно та його витребування з незаконного володіння, суд 1-ї інстанції виходив з того, що цільове призначення земельної ділянки змінене, а отже земельна ділянка, права власності на яку вимагають позивачі та відшукувана ними шляхом віндикації, фактично припинила своє існування і не може бути витребувана в натурі, оскільки створено нову річ. За таких обставин, суд 1-ї інстанції вважав необхідним стягнути з нинішнього власника ділянки - ОСОБА_6 на користь позивачів невизначену суму грошової компенсації вартості земельної ділянки станом на момент її неправомірного вибуття, тобто на 14.02.2009 року.
Погодитись з такими висновками суду не можна, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.25 ЦК України здатність фізичної особи мати цивільні права та обов'язки є правоздатністю. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.
З матеріалів справи достовірно встановлено, що на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_4 діяв на підставі довіреності, виданої ОСОБА_11, проте, останній на той час вже помер, а тому представництво ОСОБА_4 в силу положень п.6 ч.1 ст.248 ЦК України було припинено і він не мав повноважень на укладення оспорюваного правочину.
Вказані факти свідчать про те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому наявні правові підстави для визнання його недійсним з огляду на положення ч.1 ст.215, ч.ч.1-3 ст.203 ЦК України.
При цьому колегія суддів вважає, що сторонами у договорі купівлі-продажу виступають саме ОСОБА_11 /як власник майна і його продавець/ та ОСОБА_5 /як покупець/. ОСОБА_4 є лише особою, яка була наділена певним обсягом повноважень згідно довіреності. З огляду на вказані міркування колегія суддів вважає, що слід визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_11, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_4, та ОСОБА_5.
Оскільки позивачі у належний спосіб прийняли спадщину після смерті ОСОБА_11, тому їм на підставі ч.5 ст.1268 ЦК України належить спадщина з ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто з дня смерті спадкодавця.
З огляду на те, що спірна земельна ділянка була відчужена у незаконний спосіб та поза волею власників, останні на підставі п.3 ч.1 ст.388 ЦК України мають право на витребування цього майна від добросовісного набувача - ОСОБА_6
Висновки суду 1-ї інстанції про те, що спірна земельна ділянка внаслідок зміни її цільового призначення припинила своє існування і не може бути витребувана в натурі, так як створено нову річ, є необґрунтованими.
Дійсно, спадкодавцю ОСОБА_11 на праві власності належала земельна ділянка площею 0,2000 га, яка розташована в масиві АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822087200:02:002:0536. Після її незаконного відчуження ОСОБА_5 цільове призначення земельної ділянки було змінено - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд і 14.07.2009 року останній перепродав цю земельну ділянку ОСОБА_6 (а.с.22 т.1).
Оскільки спірна земельна ділянка з часу її незаконного вибуття від власника не змінилась ні в площі, ні в місці розташування, має той же кадастровий номер 1822087200:02:002:0536, тому висновки суду про припинення її існування внаслідок створення нової речі, є надуманими. Зміна цільового призначення земельної ділянки не впливає на можливість її витребовування позивачами від останнього власника - ОСОБА_6
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про скасування судового рішення в порядку п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового - про задоволення позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_9
Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17.01.2014 року скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений 17.02.2009 року між ОСОБА_11, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_4, та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №261.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10 право власності по 1/3 частині за кожним на земельну ділянку загальною площею 0,20 га, яка розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер №1822087200:02:002:0536, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Витребувати від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10 земельну ділянку загальною площею 0,20 га, яка розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер №1822087200:02:002:0536.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: