Справа № 346/1107/14-ц
Провадження № 22-ц/779/1034/2014
Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції Обідняк В. Д.
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Меленко О.Є.
суддів Васильковського В.М., Горейко М.Д.
секретаря Мельник О.В.
з участю: апелянтів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
їх представника ОСОБА_4,
представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Отинійської селищної ради Коломийського району про визнання права власності на квартиру, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 14 березня 2014 року,-
в с т а н о в и л а :
В березні 2014 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Отинійської селищної ради Коломийського району про визнання права власності на квартиру, посилаючись на те, що квартира була власністю його тітки ОСОБА_8. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла. Спадкоємців, які б мали право на спадкування після смерті ОСОБА_8 не було. Він зареєстрований та проживає у квартирі більше 13 років, увесь цей час добросовісно, відкрито, та безперервно користується квартирою, а тому просив визнати за ним право власності на квартиру за набувальною давністю.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 14 березня 2014 року позов ОСОБА_5 до Отинійської селищної ради, Коломийського району про визнання права власності на квартиру - задоволено
Визнано за ОСОБА_5 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1.
На дане рішення ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.
На думку апелянтів, судом не враховано, що позивач ОСОБА_5, будучи зареєстрованим в квартирі АДРЕСА_1, не проживає в ній з 1995 року, тобто більше 13 років. Даний факт підтверджується довідками Отинійської селищної ради від 28.08.2012 р. №2199, від 30.08.2013 р. № 2221 та відповідними актами, що містяться в матеріалах справи.
З 1993 року по 23.07.1999 року по господарству ОСОБА_8, яка була власником спірної квартири, допомагала її сусідка ОСОБА_3 Саме вона піклувалась про неї за життя, а після її смерті вступила в фактичне управління спадковим майном.
Судом також не враховано той факт, що з 2000 року по даний час у спірному житловому приміщенні проживають ОСОБА_2, ОСОБА_7 з дітьми. Саме вони на протязі тривалого часу добросовісно користуються квартирою, здійснили ремонт та покращення в квартирі, а тому виходячи з положень ст.344 ЦК України мають право оформити право власності на спірне житло.
З цих підстав рішення суду першої інстанції, апелянти просили скасувати, та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх представник ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримали з наведених у ній мотивів.
Представник ОСОБА_5- ОСОБА_6 доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Представник Отинійської селищної ради, ОСОБА_7, будучи належно повідомленими про розгляд справи до суду не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтів, доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи рішення по суті спору, суд першої інстанції виходив з того, що позивач протягом 13 років добросовісно та безперервно володіє квартирою АДРЕСА_1, спадкоємців ОСОБА_8 чи інших осіб які б претендували на вказану квартиру, немає, а тому виходячи з вимог ст. 344 ЦК України суд визнав за ОСОБА_5 право власності на дану квартиру.
Однак погодитись з таким висновком суду, колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області не може, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що предметом спору стало визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1.
На підставі договору купівлі-продажу №2296 від 27.08.1992 року вказана квартира належала на праві власності ОСОБА_8. Даний факт підтверджується відміткою Коломийського МБТІ на договорі купівлі-продажу квартири, та довідкою Отинійської селищної ради від 30.08.2012 року № 2221.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла. Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, спадкоємство здійснювалося за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом мало місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо не було спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходило до держави.
Як вбачається з матеріалів справи з 1995 року та на момент смерті ОСОБА_8 в квартирі також був зареєстрований ОСОБА_5, однак питання про визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 він не ініціював.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014, № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном ? протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Виходячи зі змісту зазначеної статті, обставинами, які мають значення для справи і які відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України повинен довести саме позивач, є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).
Виходячи зі змісту ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, тощо.
Буди-яких об'єктивних доказів того, що позивач протягом вказаного ним часу добросовісно, відкрито, безперервно володів квартирою АДРЕСА_1 в матеріалах справи немає. Такими доказами, зокрема, могли б бути показання свідків - сусідів, які не зацікавлені у результаті вирішення справи, квитанції про сплату комунальних послуг (за твердженням сторін, в квартирі є газ та електрика), докази про отримання за цією адресою поштової кореспонденції та інші.
Натомість, вже до апеляційної скарги надано довідку Отинійської селищної ради від 26.03.2014 року за №129/02-36 про те, що в квартирі АДРЕСА_1 з 2000 року проживають ОСОБА_2, та ОСОБА_7 з дітьми (а.с. 40). Факт проживання апелянтів за вказаною адресою підтверджується також актами №1 та №2 від 25.03.2014 року (а.с. 38-39). На даний час, як заявляють ОСОБА_2, та ОСОБА_7, вони також мають намір ставити питання про визнання права на спірну квартиру за набувальною давністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції у достатньому обсязі не встановив, та не зазначив у рішенні осіб, які володіють чи користуються спірним житловим приміщенням, не з'ясував наявності і не перевірив доказів, що підтверджують претензії ОСОБА_5 на дану квартиру та його добросовісне та безперервне володіння й користування таким житлом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуваним рішенням можуть бути порушені права апелянтів, які не були залучені до участі в справі. Однак, апеляційний суд законодавчо позбавлений права в такому разі скасувати рішення з направленням справи на новий розгляд, відповідно як і залучити таких осіб до участі в справі та вирішити спір як суд першої інстанції.
Разом з тим, враховуючи положення ст. 303 ЦПК України щодо перевірки апеляційним судом законності та обґрунтованості рішення суду лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що постановлене рішення не може залишатися в силі та підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі ст.344 ЦК України та керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Коломийського міськрайонного суду від 14 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_5 до Отинійської селищної ради, Коломийського району про визнання права власності на квартиру відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: О.Є. Меленко
Судді: В.М. Васильковський
М.Д. Горейко