ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2014 р. Справа № 876/2932/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року у справі за позовом Національного заповідника «Замки Тернопілля» до Державної фінансової інспекції в Тернопільській області про скасування пункту вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією,-
ВСТАНОВИВ :
Національний заповідник «Замки Тернопілля» 14.01.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Тернопільській області про визнання протиправним пункту 2 вимог, викладених в листі ДФІ в Тернопільській області «Вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією» №19-04-13-14/9036 від 20.12.2013 року.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати і прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, Державна фінансова інспекція у Тернопільській області провела планову ревізію фінансово-господарської діяльності НЗ «Замки Тернопілля» за період з 01.04.2009 року по 30.09.2013 року, результати якої відображено в акті ревізії №02-22/214 від 06.12.2013 року.
Ревізією встановлено, що згідно штатних розписів складених та затверджених по загальному фонду на 2013 рік, в Заповіднику працювало в січні - вересні 2013 року 7 екскурсоводів та 2 квиткових касири, річний фонд оплати праці яких становив 369184,00 грн., в тому числі на січень-вересень 276888,00 грн. Вказані посади утримувались за рахунок коштів загального фонду. За рахунок коштів спеціального фонду утримання вказаних посад не проводилось.
Ревізією покриття видатків, пов'язаних з наданням платних послуг, за рахунок коштів загального фонду кошторису встановлено, що видатки на заробітну плату, сплату єдиного соціального внеску екскурсоводам та квитковим касирам проводились за рахунок коштів загального фонду. Відновлення касових видатків загального фонду на заробітну плату екскурсоводів, квиткових касирів та сплату єдиного соціального внеску, не проводилась.
Згідно проведеного розрахунку ДФІ в Тернопільській області та суми витрат за кодами економічної класифікації видатків у складі собівартості послуг (за їх видами) незаконні видатки загального фонду на покриття витрат спеціального фонду за січень-вересень 2013 року становили 110197,16 грн., в тому числі за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» - 83294,31 грн., за КЕКВ 2120 «Нарахування на заробітну плату» - 26902,85 грн., чим порушено Бюджетний Кодекс України, та п. 23 та п. 49 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002 року щодо дотримання послідовності видатків спеціального фонду у межах і відповідно до надходжень, дані висновки спростовані судом першої інстанції з врахуванням всіх обставин справи.
Державна фінансова інспекція в Тернопільській області направила лист «Вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією» №19-07-13-14/9036, до НЗ «Замки Тернопілля» пунктом 2 якого позивачу щодо покриття видатків спеціального фонду за рахунок загального фонду кошторису на заробітну плату та нарахування на заробітну плату, що призвело до збитків загальному фонду на суму 110197,16 гривень, у зв'язку з чим зобов'язано провести відновлення касових видатків загального фонду за рахунок коштів спеціального фонду за 2013 рік за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» - на суму 83294,31 грн., за КЕКВ 2120 «Нарахування на заробітну плату» - на 26902,85 грн. та з порушенням норм законодавства викладених в ревізії.
Судом першої інстанції встановлено, що Національний заповідник «Замки Тернопілля» є державним культурно-освітнім та науково дослідним музейним закладом, створеним відповідно до постанови КМУ від 08.02.1994 року №78 на базі пам'яток історії та культури замкового ансамблю м. Збаража з метою збереження пам'ятних місць, пов'язаних з Визвольною війною українського народу 1648-1654 років та у зв'язку з 400-річчям від дня народження Богдана Хмельницького. Статус національного надано заповіднику згідно Указу Президента України від 15.01.2005 року №35 «Про надання державному історико-культурному заповіднику у місті Збаражі статусу національного».
Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про культуру» оплата праці у сфері культури має забезпечувати створення належних матеріальних умов для ефективної самостійної творчої діяльності працівника, підвищення престижності професії, сприяти підвищенню його кваліфікації, стимулювати залучення талановитої молоді до діяльності у сфері культури.
Статтею 13 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.
Складовими частинами спеціального фонду бюджету є: 1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; 2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ); 3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету); 4) фінансування спеціального фонду бюджету.
Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Частиною 4 статті 23 Бюджетного кодексу визначено, що витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.
Фінансування заповідника здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на підставі та у відповідності до кошторису. Відповідно до порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228 (далі - Порядок) кошторис бюджетної установи - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Пунктом 23 Порядку складання, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.
При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.
Власні надходження Національного заповідника «Замки Тернопілля», отримані як плата за надані платні послуги позивачем включались до спеціального фонду кошторису. З аналізу вказаної норми слідує, що установа може здійснити витрачання бюджетних коштів відповідно до затверджених кошторисів та планів асигнувань загального та спеціального фондів бюджету та відповідно позбавлена можливості здійснити таке витрачання у випадку, якщо такі витрати не передбачені кошторисом та планами асигнувань.
Постановою КМ України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності» №1271 від 12.12.2011 року затверджено перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури. Відповідно до пунктів 12, 13 вказаного Переліку заклади культури надають платні послуги, зокрема, з обслуговування екскурсійних груп і окремих відвідувачів на територіях та у приміщеннях музеїв, під час огляду експозицій, виставок, відвідування заповідників, музеїв та виставок.
Відповідно до статуту позивача, затвердженого наказом Міністерства культури України від 07.05.2012 року №454 заповідник створено з метою: забезпечення охорони та популяризації пам'яток культурної спадщини, розташованих на його території, проведення науково-дослідної, науково-методичної музейної, виставкової, екскурсійної та культурно-освітньої роботи.
Постановою КМ України «Про реалізацію окремих положень частини другої статті 28 Закону України «Про музеї та музейну справу» №82 від 22.01.2005 року затверджено перелік посад працівників державних і комунальних музеїв, які провадять культурно-освітню та науково-дослідну діяльність, пов'язану з комплектуванням музейних зібрань, експозиційною, фондовою, видавничою, реставраційною, пам'ятко охоронною роботою, який, зокрема, містить і посаду екскурсоводів, які є штатними одиницями бюджетної установи і в сукупності з іншими штатними працівниками здійснюють діяльність Заповідника стосовно реалізації основної мети створення та діяльності Заповідника. Відповідно до штатного розпису Заповідника для реалізації основної діяльності передбачено структурний підрозділ «Відділ обслуговування туристів та масово-освітньої роботи», штатними одиницями якого є екскурсоводи та квиткові касири.
Таким чином, колегія суддів встановила, що посади квиткових касирів та екскурсоводів затверджені в штатному розписі з метою реалізації основної діяльності національного заповідника «Замки Тернопілля», належного його функціонування, а отже утримання таких працівників за рахунок загального фонду бюджету є правомірним, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині про протиправність висновків суду першої інстанції.
Використання коштів спеціального фонду, які надійшли як плата за послуги здійснювались відповідно до п. 23, 49 Порядку складання, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ за встановленими напрямками використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом та на проведення заходів пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені видатками загального фонду.
Як вбачається з акту ревізії, жодних фактів нецільового використання коштів спеціального фонду кошторису або їх використання з порушенням бюджетних призначень не встановлено.
Виходячи із аналізу зазначених норм законодавства, видатки на заробітну плату обчислюються та плануються у складі спеціального фонду залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм. Тобто у разі коли роботи виконуються госпрозрахунковими структурними підрозділами бюджетної установи або працівниками, зайнятими наданням цих послуг понад норми їх робочого часу, і відповідно підлягають оплаті за відпрацьований час, то за штатним розписом мають бути затверджені відповідні посади, які утримуються за рахунок спеціального фонду. При виконанні робіт з надання відповідних послуг у межах норм робочого часу штатними працівниками, які утримуються за рахунок загального фонду (в разі неможливості виділити окремі структурні підрозділи для надання відповідних послуг), у спеціальному фонді можуть плануватися лише кошти на встановлення надбавок за складність та напруженість і на преміювання цих працівників.
Таким чином, виконання вказаної вимоги можливо лише шляхом збільшення бюджетних призначень установі на суму, яку відповідач вимагає відшкодувати, або шляхом зменшення видатків на заробітну плату по загальному фонду бюджету з відповідним збільшенням таких видатків по спеціальному фонду.
Як вбачається із матеріалів справи, наданих під час ревізії платні послуги працівниками позивача надавалися в межах норм робочого часу, а при виплаті заробітної плати він керувався роз'ясненнями Мінфіну №31-07320-16-9/22626 від 14.09.2011 року.
Позивачем на підставі табелів обліку робочого часу всім працівникам прийнятим у встановлений законом порядку та із затвердженим штатним розписом, виплачувалась заробітна плата за рахунок коштів загального фонду кошторису, крім того, за надання платних послуг працівникам, задіяним у наданні таких послуг, здійснювалось преміювання за рахунок коштів спеціального фонду кошторису, що не є порушенням бюджетного законодавства та спростовує доводи ДФІ в Тернопільській області.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що відповідно до розділу 3 акту ревізії «Дотримання законодавства під час використання коштів, виділених на здійснення заходів і завдань державних цільових програм» - у період, що ревізувався, кошти на здійснення заходів і завдань державних цільових програм, не виділялися. Отже висновки ревізії викладені в розділі 2 та розділі 3 акту ревізії містять суперечливі твердження, що в свою чергу ставить під сумнів обґрунтованість та правомірність висновків ревізії та оскаржуваної вимоги.
За вищенаведених обставин колегія суддів прийшла до висновку, що при виплаті заробітної плати працівникам позивача за рахунок коштів загального фонду кошторису, Національного заповідника «Замки Тернопілля» не було порушено вимог чинного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
Крім того, судом береться до уваги постанова Збаразького районного суду Тернопільської області у справі №598/2289/13-п від 30.12.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 заступника генерального директора Національного Заповідника «Замки Тернопілля» за ч. 1 ст. 164-12 КУпАП, якою провадження закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи згідно із статтею 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи доводи апеляційної скарги Державною фінансовою інспекцією у Тернопільській області не надано суду достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження порушень фінансової дисципліни з боку Національного заповідника «Замки Тернопілля», зазначених у п. 2 вимог, викладених в листі ДФІ в Тернопільській області «Вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією» №19-04-13-14/9036 від 20.12.2013 року. Колегія суддів встановила, що вказана вимога прийнята з порушенням чинного законодавства України, зокрема Бюджетного кодексу України, та з врахуванням прийнятих підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність в сфері установ, що відносяться до Міністерства культури України.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Тернопільській області - залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року у справі № 819/38/14-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
Т.І. Шинкар