ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р.Справа № 915/2353/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Лавриненко Л.В., Жекова В.І.

(склад колегії суддів згідно з розпорядженням в. о. голови суду)

секретар судового засідання: Бондар М.Ю.

Учасники процесу в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.02.2014 р.

у справі №915/2353/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №131-ріш від 30.09.2013 року у справі № 1-26.213/120-2013

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області (суддя Коваль С.М.) від 25.02.2014 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМК України від 30.09.2013р. № 131-ріш., з Миколаївського обласного територіального відділення АМК України стягнуто на користь ПАТ "Миколаївобленерго" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1147,00 грн., а також ПАТ "Миколаївобленерго" повернуто надмірно сплачений судовий збір у розмірі 573,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив, зокрема, з наступного: виконання робіт з технічної перевірки засобу обліку, встановленого у помешканні споживача є правом ПАТ "Миколаївобленерго" і не має ознак послуги, у якій споживач мав потребу. Ці роботи можна віднести до послуг при їх замовленні споживачами, тобто при наявності попиту на вказані послуги; при визначенні товару даного ринку або його товарних меж відділення, діючи відповідно до методики, було зобов'язано визначити споживчі властивості, умови використання, фізичні, технічні, експлуатаційні властивості і характеристики, якісні показники товару, який названий відділенням "постачання електричної енергії"; позивач, визначаючи товаром ринку "постачання електричної енергії", підміняє поняття "товар" видом господарської діяльності, що в свою чергу суперечить нормам статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Методиці, адже господарська діяльність не має фізичних, технічних характеристик, споживчих властивостей тощо; послуга з проведення технічної перевірки гр. ОСОБА_1 не нав'язувалась і матеріали справи не містять доказів зворотного; визнаючи в діях ПАТ "Миколаївобленерго", які полягали у пропонуванні гр. ОСОБА_1 додаткової послуги, відповідач мав довести належними доказами неможливість такого пропонування за наявності значної конкуренції на ринку, адже неможливість вчинення дій, що визнаються порушенням за даною кваліфікацією, є предметом доказування у справі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Миколаївобленерго" у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник вказує на те, що судом не було здійснено повного та всебічного дослідження обставин справи, не враховано положень чинного законодавства України про електроенергетику, залишено поза увагою межі виключних повноважень органів Антимонопольного комітету України, не спростовано висновків відділення (як стосовно монопольного становища позивача, так і щодо зловживання таким становищем).

Миколаївське обласне територіальне відділення АМК України підкреслює, що рахунок на оплату послуги з проведення позапланової технічної перевірки має надаватися споживачу тільки у тому разі, коли надання такої послуги замовляється самим споживачем, або коли під час проведення перевірки представниками енергопостачальника виявлено пошкодження, втрату або неправильну роботу приладу обліку з вини споживача, та зауважує, що у даному випадку споживач не замовляв у Товариства послугу з технічної перевірки електроустановки, факту пошкодження, втрати або неправильної роботи приладу обліку з вини споживача ПАТ «Миколаївобленерго» встановлено не було.

Також, скаржник звертає увагу на те, що підставою проведення технічної перевірки електроустановки є договір, однак, всупереч вимог чинного законодавства, договір на надання послуг з технічної перевірки засобу обліку між ПАТ «Миколаївобленерго» та споживачем не укладався, плата за обсяг наданої послуги не узгоджувалася між сторонами до початку надання цих послуг.

Крім того, на думку Миколаївського обласного територіального відділення АМК України, за умов значної конкуренції на ринку незаконні дії ПАТ «Миколаївобленерго», які полягають у нав'язуванні гр. ОСОБА_1 послуги з проведення технічної перевірки електроустановки були б неможливими, оскільки, як вказує скаржник, в разі зацікавленості ПАТ «Миколаївобленерго» продати свій товар (послуги з постачання електричної енергії) останнє мало б вживати заходів щодо недопущення ущемлення інтересів споживачів в частині неправомірного висування вимог оплати робіт та послуг, яких споживачі не потребували та не замовляли.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 26.03.2014 р. апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.04.2014 р. о 10:00.

14.04.2014 р. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» просить залишити оскаржене рішення без змін, з підстав, викладених у вказаному відзиві.

Розпорядженням в. о. голови суду від 15.04.2014 р. №107 склад колегії суддів змінено.

У судове засідання 13.05.2014 р. учасники процесу не з'явились. Про час, дату та місце його проведення останні повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка у судове засідання учасників процесу у даній справі обов'язковою не визнавалась, судовою колегією вирішено розглянути апеляційну за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскарженого рішення суду, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Під час апеляційного провадження у даній справі судовою колегією з'ясовано наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Миколаївобленерго" та гр. ОСОБА_1 було укладено договір про користування електричною енергією № 1422103. При його виконанні сторони зобов'язались керуватись Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357.

Гр. ОСОБА_1 звернулась до ПАТ "Миколаївобленерго" із заявою від 19.11.2012 з питанням розірвання договору про користування електричною енергією.

Як з'ясовано, гр. ОСОБА_1 було надано для оплати повідомлення на послуги технічної перевірки електроустановки на суму 70,78 грн. та останньою проведено оплату даної послуги, що підтверджується копією квитанції (арк. спр. 22).

Рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2013р. № 131-ріш у справі №1-26.213/120-2013 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", було, зокрема: визнано, що Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" займало монопольне становище у 2011-2012 роках на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню у межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі ПАТ "Миколаївобленерго", як таке, що на цьому ринку не мало жодного конкурента; визнано дії Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", які полягали у неправомірному зобов'язувані гр. ОСОБА_1, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1 здійснити оплату за послугу технічної перевірки електроустановки без належних на те правових підстав, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; на Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" було накладено штраф у розмірі 68000,00 гривень; Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" зобов'язано оприлюднити за власні кошти пункти 1-3 резолютивної частини цього рішення в офіційному друкованому виданні Миколаївської обласної ради у місячний строк з дня набуття ним законної сили, про що повідомити територіальне відділення з наданням усіх підтверджуючих документів у п'ятиденний строк з дня розміщення публікації.

Зокрема, під час прийняття зазначеного рішення Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України виходило з того, що: позивач здійснює діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом; товаром є постачання електричної енергії за регульованим тарифом, споживачі - населення Миколаївської області, товарними межами ринку є постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню, територіальні межі ринку - межі території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі позивача; позивач є єдиним суб'єктом господарювання, який постачає електричну енергію за регульованим тарифом населенню в межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі позивача відповідно до отриманих ліцензій НКРЕ від 18.08.05р. № 177322, від 18.08.05р. № 177323, від 28.04.11р. № 500343, від 28.04.11р. № 500344; часовими межами ринку визначено 2011 - 2012 роки - проміжок часу, протягом якого залишились незмінні структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому; за визначенням ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач у 2011 - 2012 роках займав монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню у межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі позивача, як такий, що на цьому ринку не мав жодного конкурента; споживач гр. ОСОБА_1 не замовляв у ПАТ "Миколаївобленерго" послугу з технічної перевірки електроустановки. У своїй заяві споживач від 20.11.2012 чітко сформулював прохання про закриття особового рахунку № 1422103 у зв'язку із укладенням іншого тимчасового договору від 14.11.12р., його заява не містила замовлення провести технічну перевірку електроустановки; за визначенням термінів, наведених у пункті 17 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів", послуга розглядається як діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

В результаті ретельного дослідження матеріалів справи, судова колегія вважає передчасним висновок місцевого господарського суду про те, що послуга з проведення технічної перевірки гр. ОСОБА_1 не нав'язувалась, з огляду на наступне.

Енергопостачальник припиняє подачу електричної енергії на об'єкт споживача та вживає заходів для запобігання розкраданню чи пошкодженню приладів обліку, використанню електричної енергії без обліку.

Пунктом 3.33 ПКЕЕ передбачено, що технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

Відповідно до пункту 17 ПКЕЕн у разі пошкодження, втрати або неправильної роботи приладу обліку з вини споживача він відшкодовує вартість перевірки, ремонту або встановлення нового приладу обліку. В інших випадках перевірка, ремонт або заміна пошкодженого чи втраченого приладу обліку здійснюється за рахунок енергопостачальника або організації, яка відповідає за збереження приладу обліку.

Згідно пункту 37 ПКЕЕн енергопостачальник має право, зокрема: пропонувати споживачам додаткові послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії; перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку.

Відповідно до пункту 6.37 ПКЕЕ у разі виникнення сумніву з боку постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) у роботі розрахункових засобів обліку постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) виконує позапланову технічну перевірку розрахункових засобів обліку.

Згідно пункту 10.8 ПКЕЕ у разі порушення схеми розрахункового обліку електроенергії, пошкодження або викрадення розрахункових засобів обліку електричної енергії внаслідок дій (бездіяльності) споживача їх ремонт, заміну і технічну перевірку здійснюють за рахунок споживача.

Пунктом 3.1 Методики розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов'язаних із ліцензованою діяльністю (із змінами), затвердженої постановою НКРЕ від 25.12.2008 року №1522 визначено, що плата за обсяг виконаних додаткових робіт (послуг) - це вартість додаткових робіт (послуг), які пов'язані з діяльністю з передачі та постачання електричної енергії і є істотною умовою договору, визначається в договорі при його укладенні до початку виконання робіт (надання послуг). Плата за обсяг виконаних додаткових робіт (послуг) визначається з урахуванням фактичних обсягів проведених робіт.

Матеріали справи містять наказ від 31.05.2011р. №599 "Про введення в дію вартості додаткових робіт (послуг), пов'язаних з ліцензованою діяльністю" та додаток 1 до цього наказу - "Перелік додаткових робіт і послуг" ПАТ "Миколаївобленерго", пов'язаних із ліцензованою діяльністю (арк. спр. 55-56), з якого вбачається, що позачергова технічна перевірка 1-фазних, 3-фазних електричних установок здійснюється за заявою побутових споживачів (п. 5.1 зазначеного Переліку).

Всупереч вищевикладеним вимогам ПКЕЕ та Методики розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов'язаних із ліцензованою діяльністю, товариство пропонувало споживачу оплатити вартість додаткової послуги, зокрема, технічної перевірки правильності роботи засобу обліку за відсутності як встановленого факту пошкодження, втрати або неправильної роботи приладу обліку з вини споживача, так і за відсутності укладеного між ними договору щодо надання відповідних послуг, всупереч вимогам законодавства, оплата наданої послуги не узгоджувалась сторонами до початку надання цих послуг.

Викладені обставини справи підтверджують висновки Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету про ущемлення Публічним акціонерним товариством "Миколаївобленерго" інтересів гр. ОСОБА_1 шляхом надання додаткових послуг з технічної перевірки електроустановки, яких вона не замовляла та неправомірне зобов'язання гр. ОСОБА_1 здійснити оплату за ці послуги, що залишилось поза увагою місцевого господарського суду.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти споживання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Приписами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Судова колегія вважає обґрунтованими висновки відповідача про те, що, з огляду на монопольне становище ПАТ "Миколаївобленерго", дії останнього, які полягають у неправомірному зобов'язанні гр. ОСОБА_1 здійснити оплату за послугу технічної перевірки електроустановки, без належних на те правових підстав, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Публічним акціонерним товариством "Миколаївобленерго" під час розгляду даної справи судом не було надано жодних доказів того, що воно зазнає значної конкуренції на ринку.

Відповідач дав належну оцінку встановленим у справі обставинам та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях товариства ознак складу правопорушення, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 01.04.2014 р. по справі №915/1480/13.

Відтак, висновки, викладені у рішенні господарського суду Миколаївської області від 25.02.2014 року у справі №915/2353/13 не можна вважати законним та обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вбачає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.02.2014 р. у справі №915/2353/13 скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 15.05.2014 р.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Жеков В.І.