22-ц/775/746/2014(м)

238/278/14-ц

Головуючий у 1-ій інстанції Кацаренко І.О.

Категорія 51 Суддя - доповідач Ткаченко Т.Б.

У х в а л а

Іменем України

14 травня 2014 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі :

Головуючого - Песоцької Л.І.

Суддів - Ткаченко Т.Б., Мальцевої Є.Є.,

При секретарі - Костомановій А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення заборгованості із заробітної плати, пов'язаної з індексацією, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 03 квітня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

В січні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі ПАТ «ММК ім.Ілліча») про стягнення заборгованості із заробітної плати, пов'язаної з індексацією, просила зобов'язати відповідача виплатити індексацію заробітної плати за період з 01 березня 2003 року по 30 листопада 2006 року та стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 03 квітня 2014 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «ММК ім.Ілліча» задоволено.

Стягнуто з ПАТ «ММК ім.Ілліча» на користь ОСОБА_2 індексацію заробітної плати з компенсацією заборгованості за період з 01 березня 2003 року по 30 листопада 2006 року в сумі 1070 грн. 60 коп. з утриманням відповідачем з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті.

Стягнуто з ПАТ «ММК ім.Ілліча» на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп.

З рішенням суду не погодився відповідач ПАТ «ММК ім.Ілліча», посилаючись в апеляційній скарзі на недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_2 про стягнення індексації заробітної плати та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати за період з 01.03.2003 року по 30.11.2006 року відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача ОСОБА_2, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи. З заявою про відкладення розгляду справи до суду не звернулась.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ПАТ «ММК ім.Ілліча» - Головко А.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, перевіривши матеріали справи у межах апеляційного оскарження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, суд виходив із його доведеності. З висновком суду не можна не погодитись.

Згідно частини 6 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації.

Згідно ст. 33 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95- ВР) в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, відповідно до ст.34 Закону № 108/95- ВР провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Встановлено, що ОСОБА_2 з 17 серпня 2001 року до 30 листопада 2006 року перебувала у трудових відносинах з ПАТ «ММК ім. Ілліча», що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці (а.с.6-7).

За цей період їй нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, але не нараховувалась індексація заробітної плати. Сума індексації заробітної плати з компенсацією втрати її частини у зв'язку з несвоєчасною виплатою за цей період становить в загальній сумі 1070,60 грн. (а.с.17).

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Структуру заробітної плати визначено ст. 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 цього Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно ст. 3 Закону компенсація обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати і у разі порушення законодавства про її виплату, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно рішенню Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 1-18/2013, положення частини другої статті 233 КЗпП України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження буд-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Наявність факту порушення трудового законодавства в частині невиплати позивачу індексації заробітної плати відповідачем визнана і підтверджується матеріалами справи, у тому числі, розрахунком сум індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати з березня 2003 року по липень 2006 року в сумі 1070 грн. 60 коп., складається із суми індексації 527 грн.04 коп. і компенсації за несвоєчасну сплату - 543 грн.56 коп. (а.с.17).

Визначений відповідачем розмір заборгованості суми індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати 1070 грн.60 коп. повністю охоплюється періодом, зазначеним позивачем в позовній заяві та в рішенні суду.

Доказів проведення індексації заробітної плати позивача в зазначений судом період шляхом підвищення заробітної плати відповідачем, як суду першої інстанції, так і апеляційному суду не надано.

Оскільки позивач рішення суду не оскаржила, колегія суддів переглядаючи справу в межах заявленого позову та доводів апеляційної скарги, погоджується з рішенням суду щодо розміру заборгованості суми індексації заробітної плати та компенсації за несвоєчасну сплату, яку відповідач винен сплатити позивачу.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що в рішенні суду зазначено більший період виникнення заборгованості, який за проведеним відповідачем розрахунком відповідає періоду з березня 2003 року по липень 2006 року на висновки суду не впливають, оскільки права відповідача щодо розміру стягнення не порушуються, що не заперечувалось представником відповідача в апеляційному суді.

Колегія суддів не погоджується і з доводами апеляційної скарги щодо відсутності заборгованості з індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати, посилаючись на те, що діяв механізм проведення індексації заробітної плати, який дозволяв підвищення грошових доходів населення з застосуванням випереджаючого методу розрахунку сум індексації (з урахуванням прогнозного рівня інфляції), оскільки доповнення до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, якими передбачено застосування випереджаючого методу розрахунку сум індексації, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 690 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення», яка набрала чинності з 25 травня 2006 року, і на правовідносини, які виникли до набрання чинності цих доповнень, не розповсюджуються. А крім того відповідач не надав доказів щодо проведення індексації заробітної плати позивача, у тому числі і із застосуванням випереджаючого методу розрахунку сум індексації.

Тому посилання апелянта на те, що ПАТ «ММК ім.Ілліча» періодично підвищував заробітну плату, тим самим з 2003 року застосовував випереджаючий метод розрахунку сум індексації, являється безпідставними.

З урахуванням зазначеного рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, ст. 233 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці» ст. ст. 1, 10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підстав для його скасування не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість позову про стягнення індексації заробітної плати спростовуються матеріалами справи і суперечать закону.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» відхилити.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 03 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.І.Песоцька

Судді Т.Б.Ткаченко

Є.Є.Мальцева