УХВАЛА

Іменем України

"10" січня 2008 року.    Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Фащевської Н.Є.

суддів - Храпак Н.М., Дикун СІ.

при секретарі - Жовняревич Т.М.

з участю - адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника позивача

ОСОБА_3  -  ОСОБА_4  та  представника сільськогосподарського ТзОВ

"Добробут" - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі цивільну справу за

апеляційною  скаргою  ОСОБА_3  на рішення  Заліщицького

районного суду Тернопільської області від 7 листопада 2007 року по справі за

позовом ОСОБА_3    до сільськогосподарського товариства з

обмеженою відповідальністю "Добробут" про стягнення неодержаного доходу

та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

у вересні 2007 року позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до відповідача сільськогосподарського ТзОВ "Добробут" про стягнення неодержаного доходу за час невикористання земельної ділянки в розмірі 2119, 26 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 грн., посилаючись на те, що відповідач самовільно захопив весною 2007 року належну їй на праві власності земельну ділянку № 951 розміром 0, 78 га, розташовану на території Кулаківської сільської ради Заліщицького району, незаконно засіяв її зерном пшениці, чим умисно позбавив її права використання вказаної земельної ділянки на власний розсуд і отримання доходу. Цими діями відповідача їй була завдана моральна шкода, яка виразилася в значних душевних хвилюваннях, що негативно відобразилося на стані її здоров"я.

Рішенням Заліщицького районного суду від 7 листопада 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення неодержаного доходу за час невикористання земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і справу направити на новий розгляд, вказавши на те, що судом неповно були з"ясовані обставини, що мають значення по справі, в зв"язку з цим висновки суду не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на мотиви викладені в ній, а представник відповідача - заперечив доводи апеляційної скарги, вважаючи рішення Заліщицького районного суду від 7 листопада 2007 року законним та обгрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із слідуючих мотивів.

Згідно ч.3 ст.33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Судом встановлено, що між сторонами 10 лютого 2003 року був укладений договір оренди спірної земельної ділянки терміном на три роки, тобто до 10 лютого 2006 року. Після закінчення строку дії договору оренди протягом місяця позивачка не звернулася до орендаря з письмовими запереченнями про припинення вказаного договору. Отже, колегія суддів вважає, що даний договір був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах. Тому відповідач не самовільно у вересні 2006 року засіяв озимою пшеницею спірну земельну ділянку.

Що стосується поданої в судовому засіданні апеляційного суду письмової заяви ОСОБА_3 про те, що вона просить орендаря ТзОВ "Добробут", щоб повернути належну їй земельну ділянку, колегія суддів вважає, що її не слід приймати до уваги з огляду на те, що дана заява датована 16 листопада 2006 року, тобто тоді коли договір оренди був поновлений і земельна ділянка вже була засіяна, оскільки згідно довідки

управління агропромислового розвитку Заліщицької районної державної адміністрації оптимальні строки посіву озимої пшениці з 5 вересня по 5 жовтня.

Крім цього, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що після виділення земельної ділянки в натурі, тобто в травні 2007 року відповідач не вправі був її використовувати, оскільки згідно п.3.3 договору оренди - договір оренди може бути припинений тільки після збирання урожаю і вивезення його з поля, тобто в даному випадку восени 2007 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, прийшла до висновку, що постановлене судом рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.307 ч.1п.1, 308, 313 п.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів:

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Заліщицького районного суду від 7 листопада 2007 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду Тернопільської області набирає чинності з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили ухвали апеляційного суду Тернопільської області.