ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2014 р. м. Київ К/800/47964/13

К/800/46826/13

К/800/46950/13

К/800/60282/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Блажівської Н.Є.,

Усенко Є.А.,

секретар: Бовкун В.В.,

за участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, представників Національного банку України - Теренчук Т.П., Залевського В.О.; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - Кікалова В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_18 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2013 року у справі за адміністративними позовами ОСОБА_18 до Національного банку України (далі - НБУ) про скасування рішення та постанови, відшкодування матеріальної шкоди, ОСОБА_3 до НБУ про визнання нечинними та скасування постанов і рішення, стягнення матеріальної шкоди, ОСОБА_2 до НБУ, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд),

про визнання неправомірними дій та бездіяльності, визнання неправомірною постанови, стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року ОСОБА_18 звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування рішення Комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків № 906 від 23.11.2012 року (далі - Рішення № 906) щодо зупинення здійснення окремих видів операцій Публічному акціонерному товариству «Банк «Таврика» (далі - Банк Таврика), скасування постанови НБУ № 548 від 20.12.2012 року (далі - Постанова № 548) щодо віднесення Банку Таврика до категорії неплатоспроможних, визнання дій НБУ щодо не подання для реєстрації Постанови № 548 у Міністерство юстиції України незаконними, зобов'язання відшкодувати завдану матеріальну шкоду.

У червні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинними Постанови № 548 та постанови НБУ № 97 від 20.03.2013 року (далі - Постанова № 97) щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації Банку Таврика, скасування Постанови № 548, визнання дій НБУ щодо відсутності реєстрації Постанови № 548 у Міністерстві юстиції України незаконними, зобов'язання відшкодувати завдану матеріальну шкоду, у розмірі 141 633,45 грн.

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірною Постанови № 548, визнання дій та бездіяльності НБУ щодо доведення до банкрутства Банку Таврика, стягнення матеріальної шкоди, у розмірі 1 102 600 грн.

На обґрунтування позову зазначили, що рішеннями, діями та бездіяльністю НБУ порушені їхні майнові права, оскільки вони не змогли отримати внесені до банку строкові вклади.

НБУ були штучно створені умови, за якими Банк Таврика не міг працювати в звичайному режимі.

Оскаржувані рішення не були зареєстровані в Міністерстві юстиції України, що призвело до неможливості отримання вкладів фізичними особами.

4 липня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що оскаржувані рішення НБУ прийнятті на підставі та в межах повноважень, а також у спосіб, передбачений законодавством України.

Права ОСОБА_18, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як вкладників Банку Таврика, рішеннями та діями НБУ не були порушені.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_6 та ОСОБА_18 звернулися з касаційними скаргами з вимогою скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 23.11.2012 року Комісія НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків прийняла Рішення № 906 щодо зупинення здійснення окремих видів операцій Банку Таврика.

Відповідно до зазначеного рішення здійснення окремих видів операцій Банку Таврика з дня прийняття цього рішення було зупинено до 24.12.2012 року, а саме: залучення вкладів від фізичних осіб; використання для розрахунків прямих кореспондентських рахунків та проведення розрахунків здійснювати виключно через консолідований кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ; проведення будь-яких активних операцій з інсайдерами та пов'язаними особами; здійснення нових кредитних операцій, операції за діючими кредитними договорами здійснювати лише під забезпечення високоліквідною заставою (державні облігації України всіх випусків, боргові цінні папери, емітовані НБУ, облігації Державної іпотечної установи, розміщення яких здійснюється під гарантію Кабінету Міністрів України, надану відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік, гарантії Кабінету Міністрів України); погашення заборгованості, що виникла за кредитними операціями Банку не в грошовій формі; вивільнення отриманого Банком забезпечення за кредитними операціями до часу повного погашення позичальниками заборгованості, у разі необхідності приймати додаткове забезпечення; будь-яке відчуження будівель та споруд Банку без погодження з НБУ; надання не забезпечених гарантій, поручительств, авалів та інших зобов'язань; здійснення нових лізингових операцій; здійснення операцій з цінними паперами (крім операцій з цінними паперами, що рефінансуються НБУ), в тому числі, обмін; надання власникам/учасникам Банку, які прямо або опосередковано володіють п'ятьма і більше відсотками статутного капіталу Банку або права голосу придбаних акцій Банку (у тому числі пов'язаним особам банку), коштів у будь-якій формі (майно, будь-які операції з векселями, право уступки вимоги боргу, факторинг, гарантії, поруки за кредиторів банку тощо); здійснення випуску, достроковий викуп, погашення цінних паперів власного боргу, переведення в інші види зобов'язань; авансову виплату відсотків за депозитними договорами; виплату дивідендів акціонерам чи розподіл капіталу в будь-якій формі, крім спрямування коштів на збільшення статутного капіталу Банку та до резервного фонду; виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівництву Банку та виділення коштів на спонсорство, доброчинність та фінансову допомогу; викуп в акцій (часток, паїв) в акціонерів, учасників Банку, за винятком випадків, передбачених законом; збільшення обсягів капітальних інвестицій та нематеріальних активів; здійснення витрат на консультаційні послуги фінансового характеру; відкриття нових філій та відділень; повернення коштів інсайдерам.

20 грудня 2012 року Правління НБУ прийняло Постанову № 548 щодо віднесення Банку Таврика до категорії неплатоспроможних, оскільки за результатами аналізу даних статистичної звітності, що подається Банком Таврика до НБУ, встановлено, що в Банку Таврика немає коштів для виконання своїх зобов'язань перед вкладниками і кредиторами та його діяльність не відповідає вимогам банківського законодавства і нормативно-правових актів НБУ.

20 березня 2013 року Правління НБУ прийняло Постанову № 97 щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації Банку Таврика.

У касаційних скаргах зазначено, що судами попередніх інстанцій при розгляді адміністративної справи не була надана належна правова оцінка всім обставинам справи та висновку незалежних аудиторів від 3.12.2012 року та довгостроковому кредитному рейтингу за Національною рейтинговою шкалою щодо стабільності діяльності та платоспроможності Банку Таврика.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про Національний банк України» головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Приймаючи оскаржуване рішення про зупинення здійснення окремих видів операцій суди попередніх інстанцій не перевірили бездіяльність НБУ щодо не реагування на масове виведення застави із Банку Таврика; підміни ліквідної застави; невиконання вимог ст. 55 Закону України «Про Національний банк України», а саме щодо повернення Банком Таврика коштів інсайдерам та виведення грошей і депозитів осіб, наближених до керівництва Банку Таврика, списання коштів розміщених на кореспондентському рахунку MEINL BANK AG, Австрія під час дії Рішення № 906 щодо зупинення здійснення окремих видів операцій.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Закону України «Про банк і банківську діяльність» метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Суди попередніх інстанцій також не дослідили порушення НБУ ст. 67 Закону України «Про банк і банківську діяльність» щодо інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання їх коштів.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.

Нормативно-правові акти Національного банку, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.

Суди першої та апеляційної інстанції при розгляді адміністративної справи не дослідили чи реєструвалася НБУ Постанова № 548 в Міністерстві юстиції України відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» та чи складався протокол засідання правління НБУ при прийнятті оскаржуваної постанови.

Не була надана правова оцінка порушення НБУ п. 3.7 постанови правління НБУ № 276 від 17.07.2001 року «Про затвердження Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок» (далі - Положення) щодо не надання довідки про перевірку Банку Таврика його керівнику про усунення можливих порушень, не складання звіту про інспектування Банку Таврика.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій зазначені обставини не були перевірені та не надана їм належна правова оцінка, постанова суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справ.

Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, адміністративна справа направленню до суду першої інстанції для нового розгляду.

Керуючись ст., ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_6 задовольнити, ОСОБА_18 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2013 року скасувати, адміністративну справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: Сірош М.В.

Блажівська Н.Є.

Усенко Є.А.