Справа № 183/667/14-а

№ 2-а/183/121/14

П О С Т А Н О В А

іменем України

16.04.2014 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Березюк В.В.,

при секретарі - Данильченко Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомОСОБА_1 Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30січня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі меншому ніж встановлено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - «Закон»). Зобов'язати відповідача провести перерахунок та здійснити виплату недоплаченої позивачу суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік, як встановлено ст. 48 Закону, виходячи з розміру п`яти мінімальних заробітних плат, визначених на момент виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані правом позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому Законом в редакції, відновленої згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Відповідач заперечував проти проведення перерахунку посилаючись на Закон України «Про державний бюджет України на 2013 рік», Постанову Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 (надалі - «Постанова КМУ»), Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2011.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги залишає на розсуд суду, а тому, у відповідності до ст. 122 КАС України, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягаютьзадоволеннюз наступних підстав.

Згідно матеріалів справиОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 Закону, за 2013 рік здійснено відповідачем 13вересня 2013 року розмірі 100,00 грн. з посиланням на Постанову КМУ.

Дії відповідача щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії в розмірі, меншому ніж встановлено Законом, є протиправними з огляду на наступне.

Підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України №107-VІ від 28.12.2007 року "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 48 Закону викладено в наступній редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України». Вказаний закон набрав чинності з 01 січня 2008 року. Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнано неконституційним, зокрема, п. 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року щодо викладення положень ст. 48 Закону в новій редакції, а отже поновила свою дію первісна редакція ст. 48 Закону, яка діяла до внесення цих змін. В подальшому зміни у вказану норму не вносились, її дія не зупинялась.

Однак, відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» № 5515-ІV від 06.12.2012 року, встановлено, що у 2013 році норми і положення ст. 48 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Проте, з 22 травня 2008 року по 2013 рік включно нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України щодо встановлення розмірів виплат щорічної допомоги на оздоровлення особам, визначеним Законом, не приймалися.

Отже, відповідно до абз. 4 ч. 4, ч. 7 ст. 48 Закону в редакції, відновленої згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії повинна виплачуватися у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Застосування ж відповідачем положень Постанови КМУ при нарахуванні щорічної допомоги на оздоровлення є неправомірним, оскільки, по-перше, зазначена Постанова КМУ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, суперечить положенням ст. 48 Закону, а по-друге, зазначену Постанову КМУ не можна розглядати як нормативно-правовий акт, направлений на реалізацію вищезазначених положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», оскільки її було прийнято у 2005 році і не може бути застосовано до спірних правовідносин.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином,судприходить до висновку, що у 2013 році при нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач повинен був керуватися приписами ст. 48 Закону.

Відсутність грошових коштів на виплату допомоги на оздоровлення в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, права на отримання цієї допомоги. Закон не обмежує таке право наявністю фінансування.

Враховуючи те, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат та поклала виконання цього обов'язку на органи соціального захисту населення за місцем проживання позивача, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги, пред'явлені за 2013 рік, є правомірними, підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2013 рік у розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 9, 71, 122, 158, 160 - 163КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позовОСОБА_1- задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі меншому ніж встановлено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2013 рік у розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя В.В. Березюк