Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/215/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Мягкий О. В.
Категорія - 124 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.05.2014 року м. Кіровоград
Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Іванов Д.Л., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2014 року в справі про притягнення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що не працює, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 20 січня 2014 року близько 08.20 год. керуючи автомобілем «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Лінія, 5 в с. Гірниче, м. Кіровограда, в порушення п.п. 10.1, 10.3 та 10.4 Правил дорожнього руху, при повороті ліворуч та зміні напрямку руху, з власної необережності не переконався у безпечності виконаного ним маневру і допустив зіткнення з автомобілем СПВ «Рута», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керування ОСОБА_4, який рухався позаду у попутному йому напрямку і намагався випередити, внаслідок чого відбулось зіткнення з пошкодженням транспортних засобів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду, вказуючи на неповноту та необ'єктивність у з'ясуванні фактичних обставин справи, які на його думку свідчать про те, що зіткнення відбулось з вини водія автомобіля «Рута», який в порушення ПДР України повертаючи ліворуч не помітив його автомобіль.
Вважає, що при таких обставинах, суд дійшов до неправильного висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що вплинуло на законність та обгрунтованість прийнятого рішення.
Крім того вказує про те, що при призначенні виду адміністративного стягнення районний суд не врахував що він ніде не працює, на утриманні має двох неповнолітніх дітей і позбавлення його права керування транспортними засобами негативно вплине на матеріальний стан його сім'ї.
В судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав повністю, просив суд її задовольнити і крім обставин, викладених в скарзі пояснив, що при об'їзді перешкоди та повертаючи ліворуч не помітив автомобіль «Рута», який на його думку рухаючись по засніженій дорозі не дотримався безпечної дистанції, повинен був своєчасно відреагувати на зміну дорожньої обстановки і мав технічну можливість уникнути зіткнення.
Допитаний за клопотанням свідок ОСОБА_4 підтвердив свої пояснення, які долучені до матеріалів справи, крім цього доповнив, що після зіткнення ОСОБА_3 не оспорював, що при повороті ліворуч його автомобіль не помітив, фактично своїми безпосередніми діями створив йому перешкоду для руху, що він в умовах ожеледиці, на засніженій ділянці дороги не зміг уникнути зіткнення з автомобілем ОСОБА_3, який з місця різко розпочав маневр повороту по ходу руху його автомобіля.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3, зваживши його доводи, показання свідка ОСОБА_4, а також перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов до висновку, про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити частково, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда скасувати за таких підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції ст.124 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
За змістом п.п. 1.4, 1.5 Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху, небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки ( у тому числі поява нерухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її), окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.
Пунктами 10.1, 10.3 та 10.4Правил дорожнього руху, порушення яких ОСОБА_3 поставлено за провину, чітко регламентовано, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.
Очевидно, що ОСОБА_3 в умовах засніженої проїзної частини дороги, при інтенсивності руху транспортних засобів по центральній дорозі с. Гірничого, не залежно від швидкості руху автомобіля «Рута», під керуванням ОСОБА_4, перед об'їздом перешкоди та повороту ліворуч, повинен був утриматися від виїзду, не переконавшись у безпечності маневру, фактично при об'їзді перешкоди та повороті ліворуч виїхав на смугу руху ОСОБА_4, створивши тим самим йому реальну перешкоду для руху, який в умовах ожеледиці не зміг уникнути зіткнення.
В даній дорожній ситуації ОСОБА_3 повинен був перед об'їздом перешкоди (автомобіля Газель) та поворотом ліворуч переконатись у відсутності попутного транспорту, після чого здійснити маневр повороту дотримуючись траєкторії руху.
Не дотримання ОСОБА_3 елементарних правил безпеки дорожнього руху і призвело до зіткнення, тобто його дії безпосередньо знаходяться у прямому причинному зв'язку з подією даної пригоди та наслідками у виді технічних пошкоджень.
Вказаним обставинам, з урахуванням пояснень ОСОБА_3 та наявних в матеріалах справи письмових доказах, суддя районного суду дав об'єктивну оцінку і дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП.
Доводи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 не дотримався безпечної швидкості руху та дистанції, не вжив заходів для уникнення зіткнення, що і призвело на його думку до зіткнення, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки як суд першої так і апеляційної інстанції не вправі виходити за межі пред'явленого обвинувачення.
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б з достовірністю свідчили про перевищення ОСОБА_4 безпечної швидкості руху або недотримання інших вимог ПДР, що могло призвести до зіткнення, таких даних не представлено ОСОБА_3 і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
В даному випадку, ствердження ОСОБА_3 про правильність своїх дій констатуються з формальних підстав та суб'єктивної оцінки дорожньої ситуації.
Процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції під час розгляду даної справи, про які вказує ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, висновки районного суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП та доведеність його вини - являються правильними і такими, що підтверджуються об'єктивними доказами.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В даному випадку, суддя районного суду при призначенні ОСОБА_3 адміністративного стягнення допустив неповноту у з'ясуванні його особи та обставин, що пом'якшують його відповідальність, які свідчать про те, що ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності притягується вперше, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, в результаті ДТП сам матеріально постраждав.
В контексті застосування ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд вважає, що вищевказані обставини суттєво знижують адміністративну відповідальність ОСОБА_3, а також ступінь його небезпечності для суспільства, що в сукупності з іншими дають достатньо підстав для застосування стосовно ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу, в межах передбачених санкцією ст. 124 КУпАП.
Також слід зазначити, що згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення стягується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення та сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
В даному випадку, суддею районного суду ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення, однак в порушення вищевказаних норм не стягнуто на користь держави судовий збір, що є підставою для скасування постанови районного суду з постановленням нової.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2014 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами - скасувати.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 36 грн. 54 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Д.Л. Іванов