Судове рішення #367823

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 РІШЕННЯ 

      

     

від "25" грудня 2006 р.                                                       по справі  № 9/164-38

 

За позовом Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про  стягнення 5 600  грн. штрафних санкцій

 

                                                                 Головуюча     суддя    Л.І. Соломка

                                                                 При секретарі              Т.О. Приходай

Представники:

Від позивача: Гордієнко В.І. -спеціаліст 1 категорії відділу правового забезпечення логістики Правового департаменту Міністерства оборони України, довіреність №220/Д-488 від 13.12.2005 р.

Від відповідача: ОСОБА_2 -представник, довіреність у справі.

В судовому засіданні взяв участь: заступник військового прокурора  Луцького гарнізону Плеханов Ю.О.

 

Права та обов'язки представнику прокуратури та сторонам  роз'яснені відповідно до ст.ст. 20,22  ГПК  України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника прокуратури та  сторін  не поступало.

 

Суть спору: Військовий прокурор Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду про стягнення з підприємця ОСОБА_1  5600 грн. штрафних санкцій за непоставку продукції по договору про поставку продовольства для державних потреб за кошти Державного бюджету України від 09.09.2005р. № НОМЕР_1.

       Представник  відповідача письмового відзиву не подав, водночас проти позову заперечує та подав у судове засідання  16.11.2006 р. акт звіряння розрахунків від 30.01.2006 р., який за  його поясненням  направлений за ініціативи Міністерства Оборони України. На думку представника відповідача сторони  узгодили договір поставки від 09.09.2005 р. вважати закритим, а відтак  всі зобов?язання  за договором припинені і позивач не має  права на стягнення штрафних санкцій.

       Враховуючи, що акт  звіряння розрахунків від 30.01.2006 р. поданий  безпосередньо у судове засідання, розгляд справи  відкладався для надання  можливості подати пояснення відповідальних посадових осіб, які його підписали  від Міністерства Оборони України, щодо підстав його підписання та з?ясування  істинного змісту  включених до нього положень.

       Представник позивача подав доповнення до позовної заяви  (вх. господарського суду від 11.12.2006 р.), де стверджує, що  факт підписання акту звірки від 30.01.2006 р. не є підставою  для несплати штрафних санкцій , оскільки  даний акт  не є додатковою угодою у розумінні п.11.1 договору від  09.09.2005 р., акт звірки є похідним документом, по якому бухгалтерії  підприємств звіряють  бухгалтерський облік , а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується тільки первинними документами. Окрім того, в акті  звіряння не зазначено, що позивач відмовляється від стягнення штрафних санкцій за  не поставку продукції, яка дійсно мала  місце по договору від 09.09.2005 р.

        Відповідно до вимог ухвали господарського суду  заступник Міністра оборони України В.І. Терещенко подав пояснення (вх. господарського суду 25.12.2006 р.), де зазначив, що акт звірки від 30.01.2006 р. є актом звірки бухгалтерського обліку операцій за постачену  продукцію по договору від 09.09.2005 р., який не  є додатковою угодою і підписаний  виключно для зняття бюджетних зобов?язань , взятих у 2006 році, з метою їх подальшого  спрямування за закупівлю продовольства  для потреб Збройних Сил України.

        Відповідач жодних  письмових доказів у підтвердження своїх заперечень проти позову не подав.

        Заступник військового прокурора Луцького гарнізону позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити.

        Із матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд, встановив:

       09.09.2005 р. Міністерство оборони України  (Замовник) в особі Міністра Оборони Терещенка В.І. та СПД ОСОБА_1(Постачальник) відповідно до рішення тендерного комітету Замовника (протокол від 30.08.2005 р. №НОМЕР_2) уклали договір №НОМЕР_1 на поставку продовольства для державних потреб (за кошти Держбюджету України), згідно якого Постачальник  зобов?язувався поставити  сир сичужний твердий у кількості 5 тонн на загальну суму 80 000,0 грн. до 15.10.2005 р.

       Відповідно до п.6.3 договору за відмову від поставки або не поставку (недопоставку) продукції з Постачальника стягується штраф у розмірі  7 відсотків вартості непоставленої продукції.

       Згідно з п.6.6 договору у разі порушення Постачальником порядку поставки продукції, її кількості та якості, термінів та строків, які визначені у специфікації, та/або рознарядці, при зміні Постачальником в односторонньому порядку умов цього договору Замовник, в односторонньому порядку, має право:

-          відмовитися від прийняття подальшого виконання зобов'язань Постачальником за цим договором;

-          відмовитися від встановлення на майбутнє господарських відносин з Постачальником.

       

       Строк дії договору сторонами узгоджений до 30.12.2005 р. (а.с.8-12). Згідно рознарядки до договору одержувачами продукції були військові частини А 2788, м. Київ та в/ч А 1061, м. Житомир (а.с.13).

       Станом на 17.10.2005 р. сторони підписали акт звірки виконання зобов'язань  щодо постачання продуктів харчування  за договором від 09.09.2005 р., де  зафіксували, що поставка  відсутня на цю дату та зазначили, що з моменту  підписання акту звірки постачальник втрачає право на поставку продукції (а.с.14).

        30 січня 2006 р. сторонами підписаний акт звіряння розрахунків  між СПД -ОСОБА_1 та розпорядником коштів державного бюджету Міністерством оборони України за постачену продукцію за договором  від 09.09.2005 р. №НОМЕР_1, де зазначили, що продукція  за договором  не постачалась, сторони  домовились  щодо припинення постачання продукції. Договір від 09.09.2005 р. вважати закритим. Даний акт  є невід?ємною частиною договору.

         Від Міністерства Оборони України  даний акт підписали заступник Міністра Оборони України Терещенко В.І. та три службові особи, від Постачальника -підприємець ОСОБА_1

         Аналізуючи подані сторонами докази, пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, виходячи з наступного:

         Відповідно до ст.712 ЦК України за договором  поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язаний  прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

        До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж,  якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

        Зазначена норма кореспондується з п.6 ст.265 Господарського кодексу України, де зазначено, що реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам  здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу.

        Між сторонами зобов'язання виникли  з договору про поставку продовольства для державних потреб від 09.09.2005 р. №НОМЕР_1, в договорі погоджені істотні умови щодо предмету, ціни , строків поставки, відповідальності  сторін за неналежне виконання умов договору.

        У відповідності  до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутністю таких умов -відповідно  до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

        Згідно  з п.1 договору  постачальник  повинен був поставити продукцію до 15.10.2005 р., проте свого зобов'язання не виконав, що стверджується актом звірки виконання зобов'язань станом  на 17.10.2005 р. (а.с.14), яким також передбачено, що з моменту підписання  акту звірки  постачальник втрачає право на поставку продукції. Таким чином,  в порушення умов  договору  відповідач не поставив позивачу продукцію у строк , вказаний в договорі -до 15.10.2005 р. на суму 80 тис. грн.

        Відповідно до ст.611 ЦК України в разі порушення зобов'язання  настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема, відшкодування збитків та сплата неустойки  (штрафу, пені). Згідно п.6.3 договору за непоставку продукції з Постачальника стягується штраф у розмірі 7 відсотків непоставленої продукції.

        Підпунктом 6.6 договору  від 09.09.2005 р. передбачено , що в разі порушення постачальником строків поставки, замовник має право відмовитися від подальшого прийняття зобов'язання  Постачальником в одосторонньому порядку.

        Частина 3 ст. 612 ЦК України  надає кредиторові право відмовитися від прийняття виконання, якщо воно у зв'язку з простроченням втратило інтерес для нього і вимагати відшкодування збитків.

        Ч.1 ст.665 ЦК України передбачено, якщо продавець не виконує свого обов'язку щодо передачі товару, покупець має право  відмовитися від договору купівлі-продажу, що і було зроблено замовником. Така відмова від договору є підставою для його припинення, але продавець  не буде звільнений  від відповідальності за порушення зобов'язання, зокрема від сплати штрафу  у  розмірі 7 відсотків вартості непоставленої продукції, що передбачено п.6.3 договору.

         Посилання відповідача на акт звірки від 30.01.2006 р. не заслуговує   на увагу суду, оскільки згідно даного акту за ініціативою  замовника проведено звірку  бухгалтерського обліку операцій. Згідно  письмового пояснення заступника Міністерства Оборони України В.І. Терещенко даний акт не являється додатковою угодою  і підписаний виключно для зняття  бюджетних зобов'язань, інших додаткових угод сторони не укладали та  мали на увазі відмову від поставки  продукції, а не від стягнення штрафних санкцій.

         Таким чином, нарахований позивачем  штраф у сумі 5 600 грн. підставний та підлягає до стягнення з відповідача в силу ст.ст. 230,232 ГК України, а також ст.ст. 525,526 ЦК України, ст.193 ГК України, оскільки  зобов'язання повинні виконуватися  належним чином відповідно  до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою  для застосування  господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. (ч.2 ст.193 ГК України). Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

  Оскільки спір до розгляду  суд доведений з вини відповідача,  то витрати по держмиту у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.  підлягають до стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.230,232 Господарського Кодексу, ст.525,526 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 33,36,43,49,82-85 ГПК України, суд

                                               вирішив :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з  Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)  ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Міністерства Оборони України ( м. Київ, Повітрофлотський проспект,6) р/р 35219016003192 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172, ОКПО 00034022, КПКВ 2101050  5 600  грн. штрафних санкцій

3.          Стягнути з  Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)  ІНФОРМАЦІЯ_1:

- 102 грн. державного мита в доход Державного бюджету України;

     - 118 грн. оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ДП „Судовий інформаційний центр” р/р 26002014180001 у ВАТ „Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707 , ЄДРПОУ  30045370.  

        4. Скасувати ухвалу про забезпечення позову від 12.10.2006 р.

 

       Суддя                                                                                Л. І. Соломка

 

        

        

         Дата виготовлення повного

          тексту рішення -09.01.2007 р.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація