Справа № 363/4531/13-ц Головуючий у І інстанції Войнаренко Л.Ф.

Провадження № 22-ц/780/2379/14 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.

Категорія 36 05.05.2014

УХВАЛА

Іменем України

05 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Касьяненко Л.І.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_5 Позивач зазначав, що у жовтні 2013 року він звернувся до Вишгородської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак нотаріусом 11 жовтня 2013 року його заяву було залишено без виконання, у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Посилаючись на те, що шестимісячний строк, встановлений ст.1270 ЦК України, він пропустив з поважних причин, оскільки не знав діючого законодавства України, у житлово-експлуатаційній організації його невірно проінформували про строк прийняття спадщини та його мати ОСОБА_4 і сестра ОСОБА_3 не повідомили його про прийняття ними спадщини, позивач просив визначити йому додатковий строк тривалість 30 днів для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_5

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 січня 2014 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5 Спадкоємцями першої черги законом після його смерті є його дружина - відповідач ОСОБА_4 та діти: позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_5 09 січня 2008 року склав заповіт, яким заповідав своїй дочці ОСОБА_3 належну йому на праві власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Вказаний заповіт посвідчений державним нотаріусом Вишгородської державної нотаріальної контори Фоєю Л.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2-4 (а.с.25).

Також судом першої інстанції встановлено, що після смерті ОСОБА_5 протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, а саме, з 20 грудня 2012 року по 20 червня 2013 року до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини звернулася лише відповідач ОСОБА_3 07 червня 2013 року (а.с.13-25).

Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_4 у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не зверталися.

По справі встановлено, що із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори лише 03 жовтня 2013 року. Однак 11 жовтня 2013 року Вишгородською районною державною нотаріальною конторою позивачу було надано відповідь про залишення його заяви без виконання у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з приписами ч.1 ст.1270, ч.1,ч.3 ст. 1272 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві із моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.

Пунктом 24 (абз. 6) постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 обґрунтовував поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини тим, що він не знав діючого законодавства України щодо строку прийняття спадщини, в житлово-експлуатаційній організації його невірно проінформували про вказаний строк та його мати ОСОБА_4 і сестра ОСОБА_3 не повідомили його про прийняття ними спадщини.

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції зазначені обставини не є поважними причинами пропуску для прийняття спадщини у розумінні ст.1272 ЦК України.

При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач не був позбавлений можливості звернутися до юридичної консультації щодо роз'яснення його прав на прийняття спадщини.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи позивача про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову в позові і ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді