Справа № 1311/2-995/11 Головуючий у 1 інстанції: Самсін М.Л.
Провадження № 22-ц/783/500/14 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія:27
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Шандри М.М.
суддів: Шумської Н.Л., Мацея М.М.
з участю секретаря Бадівської О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам"янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитом, -
встановила:
Позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитом, мотивуючи позов тим, що 12 липня 2007 року між АТ (АКІБ) «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №11181977000, згідно якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 14000,00 дол. США з датою остаточного погашення 11 липня 2017 року. Відповідач підписавши вищезгаданий кредитний договір, зобов'язався належним чином виконувати умови кредитного договору, в тому числі своєчасно погашати кредит та відсотки за користування кредитом. З метою забезпечення виконання зобов'язань встановлених кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №126624 від 12 липня 2007 року. Відповідно до умов договору поруки, поручитель -ОСОБА_3 зобов'язувався перед кредитором відповідати за виконання позичальником всіх зобов'язань перед кредитором в повному обсязі. Окрім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань встановлених кредитним договором між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, посвідчений 11 липня 2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 згідно договору, предметом іпотеки була квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 20.03.2010 року Банком було направлено відповідачам лист-вимогу №137-010/1570, згідно якого Банк повідомив про дострокове повернення кредиту у випадку непогашення простроченого боргу протягом 31 календарного дня. Лист-вимогу відповідачі отримали, однак прострочену заборгованість не було погашено. Просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 борг за кредитним договором №11181977000 від 12 липня 2007 року на користь АТ «УкрСиббанк» в розмірі 92,731 грн. 32 коп. та з ОСОБА_4 (в межах вартості заставного майна). Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь АТ «УкрСиббанк» судові витрати (державне мито у розмірі 927 грн. 31 коп. Та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 борг за кредитним договором №11181977000 від 12 липня 2007 року та на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» в розмірі 124968 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь АТ «УкрСиббанк» судові витрати (державне мито) у розмірі 927 грн. 31 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_2 В апеяляційній скарзі покликається на незаконність та необгрунтованість рішення суду. Вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що апелнт не отримувала доказів переходу права вимоги за кредитним договором до нового кредитора, та не застосував до спірних правовідносин ч. 2 ст. 217 ЦК України, яка підлягала застосуванню, припустившись неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права. Вказує, що по вищевказаній справі вже приймалось заочне рішення, яке перебувало на виконанні у ВДВС Кам'янка-Бузького РУЮ. Також судом першої інстанції не було з'ясовано чи були стягнуті з апелянта в користь ПАТ «ДельтаБанк» кошти на виконання вищевказаного заочного рішення та який розмір таких коштів, і не врахував цього при з'ясуванні розміру заборгованості, чим допустив неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи. Вказує, що копії позовної заяви про збільшення позовних вимог та документів на їх обгрунтування вона не отримувала. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ «ДельтаБанк».
Сторони в судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були належно повідомлені, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України (а.с.192, 194).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задоволити частково з наступних підстав.
Районним судом установлено, що 12.07.2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11181977000, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 14 000 доларів США з кінцевим терміном повернення 11 липня 2017 року (а.с.13-15).
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12.07.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 126624 (а.с.18).
Крім того, 11.07.2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно, а саме, квартира АДРЕСА_1 яка належить їм в рівних частках (по 1/3 кожному).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з Витягу з додатку №1 до договору купівлі продажу права вимоги за кредитами ПАТ «УкрСиббанк» 08.12.2011 року відступило право вимоги за кредитним договором №11181977000 та договором іпотеки №11181977001 ПАТ «Дельтабанк» (а.с. 55).
Передача прав вимоги за вищевказаними договорами стверджується також Актом прийому-передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року (а.с. 186).
Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.
У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору станом на 09.10.2013 року утворилась заборгованість по кредиту в сумі 93697,74 грн., з яких основний борг - 86848,10 грн.; прострочений борг - 3048,13 грн.; прострочені відсотки - 3059,56 грн.; пеня - 241,95 грн.; штраф - 500 грн. (а.с. 195). Але, оскільки відповідачем були здійснені дії щодо погашення заборгованості на суму - 378,33 дол. США, що згідно курсу НБУ складає - 3023,91 грн., сума заборгованості складає 90673,83 грн, що стверджується розрахунком заборгованості (а.с. 195).
Позовні вимоги в подальшому не збільшувалися, що визнав представник позивача в судовому засіданні 04.03.2014 року.
Таким чином, ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельтабанк» заборгованості у розмірі 124968 грн. районний суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки Банк звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 92 731 грн. 32 коп., і в подальшому позовні вимоги не збільшував.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельтабанк» становить - 90673 грн. 83 коп.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 23 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553- 559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.
У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена. Таким чином, ОСОБА_4 є майновими поручителями, договір поруки з ними не укладався, а тому підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_4 немає.
У частині покладення на відповідачів солідарної відповідальності за судові витрати у справі також погодитися не можна, оскільки відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
За відсутності таких умов, рішення в зазначеній частині слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути на користь держави з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 453, 36 грн. судового збору з кожного та по 60 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись п.4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.316, ст.317 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» борг за кредитним договором №11181977000 від 12 липня 2007 року в розмірі 90673,83 грн. (дев'яносто тисяч шістсот сімдесят три грн. вісімдесят три коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ «УкрСиббанк» з кожного по 453 грн. 36 коп. судових витрат та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Шандра М.М.
Судді: Шумська Н.Л.
Мацей М.М.