УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«29» листопада 2006 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Яковлєва Ю.В.
суддів - Троїцької Л.Л., Сидоренко І.П. при секретарі - Нікітіні Д.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2006 року за поданням державного виконавця ДВС у м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про надання боржнику тимчасової заборони виїзду за кордон України до погашення боргових зобов'язань, -
ВСТАНОВИЛА:
На примусовому виконанні державної виконавчої служби знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_2 НОМЕР_1 (а.с. 4) та виконавчий лист № 2-3687-04 від 02.02.2005 року Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області (а.с. 2) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 99990 гривень та на користь ОСОБА_4 12165 гривень боргу відповідно.
В поданні державного виконавця вказано, що копії постанов про відкриття виконавчого провадження, відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», були направлені на адресу боржника. В цих постановах ОСОБА_1 було запропоновано добровільно виконати вимоги, встановлені виконавчими документами. Однак ОСОБА_1 вказані законні вимоги державного виконавця не виконав.
Стягувач ОСОБА_3 у своїй заяві від 15.04.2005 року просив державного виконавця ДВС у м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області звернутись до суду з вищевказаним поданням, мотивуючи це тим, що боржник має можливість сплатити боргові зобов'язання, однак ухиляється від їх виконання. Також стягувач посилався на те, що ОСОБА_1 працює за кордоном на судах різних компаній та має доходи (а.с. 6).
Ухвалою суду 1-ї інстанції від 27.01.2005 року, за поданням державного виконавця ДВС у м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області № 58/6 від 10.01.2006 року, ОСОБА_1 був заборонений виїзд за кордон України до повного погашення боргового зобов'язання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права при постановленні ухвали.
Справа №22-6053/2006 р. Головуючий першої інстанції суддя - Швець В.М.
Категорія: 6-у Доповідач суддя - Яковлев Ю.В.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали подання, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 6 ЦПК України, розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито, ніхто не може бути позбавлений права про час і місце розгляду своєї справи.
Пунктом 7 ст. 129 Конституції України передбачено, що гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією з основних засад судочинства.
Відповідно до п. З ч. 1 ст. 312 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню, якщо суд порушив порядок, встановлений для його вирішення.
З матеріалів справи вбачається, що на день розгляду судом подання державного виконавця, а саме на 27 січня 2005 року, ніхто (а ні державний виконавець, а ні боржник, а ні стягувані) не викликався, й відсутні будь-які відомості про направлення судових викликів чи судових повісток. Також не має і зворотніх розписок про отримання судових повісток (викликів) будь-ким із сторін. Більш того, при розгляді вказаного подання не складався і протокол судового засідання.
Крім того, судом зовсім не перевірялись відомості, надані державним виконавцем про те, що боржник отримав постанови про відкриття виконавчого провадження у відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» та добровільно не виконав законні вимоги про повернення боргу.
З матеріалів справи не можливо зрозуміти які ж саме виконавчі дії здійснені державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження, та чи здійснив він їх взагалі у відповідності до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, а ні державний виконавець а ні суд у своїй ухвалі не вказали якою саме нормою процесуального чи матеріального права регулюються відносини, пов'язані зі зверненням державним виконавцем до суду з поданням про надання тимчасової заборони боржнику виїзду за кордон України до погашення боргових зобов'язань.
З матеріалів також вбачається що ОСОБА_1 за професією моряк і джерелом його заробітку є робота на судах закордонного плавання. А згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, необхідним скасувати ухвалу суду 1-ї інстанції у зв'язку з порушенням порядку, встановленого для вирішення питання, з направленням питання на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. 303, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. З ч. 1 ст. 312, ст. 317 та ст. 319 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2006 року за поданням державного виконавця ДВС у м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про надання боржнику тимчасової заборони виїзду за кордон України до погашення боргових зобов'язань - скасувати, передати питання на новий судовий розгляд до того ж суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .