УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця „02" дня колегія суддів судової палати у

цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді:    Курської А.Г.

Суддів:                                                     Горбань В.В.

Філатової Є.В.

При секретарі:            Волковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СВК „Першотравневий" про стягнення заборгованості за договором оренди земельної частки, пені, майнового паю, за апеляційними скаргами СВК „Першотравневий" та ОСОБА_1 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

16 січня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СВК „Першотравневий" про стягнення заборгованості за договором оренди земельної частки, пені, майнового паю. Вимоги мотивовані тим, що він є спадкоємцем свого батька ОСОБА_2. Згідно свідоцтва про спадщину від 22 квітня 2005 року йому належить право на земельний пай у колективній власності СВК „Першотравневий" - правонаступника КСП „Першотравневий" та майновий пай в спільному пайовому фонді майна СВК „Першотравневий" вартістю 6000 грн станом на 12.04.2002 року. Крім того, зазначає, що він являється спадкоємцем ОСОБА_3 -його матері. Згідно свідоцтва про спадщину від 22.05.2006 року йому також належить право на земельний пай у колективній власності СВК „Першотравневий" - правонаступника КСП „Першотравневий" та майновий пай в спільному пайовому фонді майна СВК „Першотравневий" вартістю 2900 грн станом на 12.04.2002 року. 2.01.2001 року його батьком і його матір'ю як володарями сертифікатів на земельний пай, було укладено договори оренди НОМЕР_1 і НОМЕР_2 відповідно з відповідачем по справі. Згідно договорів відповідач повинен сплачувати орендну плату з розрахунку на одну земельну частку в сумі 680 грн не пізніше в строк від 1 січня до 31 грудня щорічно. Договори укладені строком на п'ять років. Відповідач не сплачував орендної плати з січня 2003 року, заборгованість склала 4080 грн. Просить стягнути зазначену суму з відповідача на його користь, а також за несвоєчасну оплату пеню в розмірі 0,2 проценти від суми недоїмки за кожний день прострочування, вартість майнового паю 8900 грн.

Рішенням Сакського міськрайонного суду від 22 лютого 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з СВК „Першотравневий" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами оренди в розмірі 4080 грн без урахування податків і інших олбов'язкових платежів, а також 51 грн витрати по сплаті судового збору /державного мита/. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Справа № 22-3433/2006 р.                           Головуючий суду першої інстанції

                                             Бондарев Р.В.

                                             Доповідач          Горбань В.В.

На вказане рішення суду ОСОБА_1. подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі СВК „Першотравневий" просить рішення суду в частині задоволення позову скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі, суд першої інстанції виходив із того, що право позивача як спадкоємця на своєчасну виплату орендної плати порушено і підлягає захисту. При цьому визнав розмір заборгованості по орендній платі в розмірі 4080 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають фактичним обставинам та вимогам закону.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 02.01.2001 року між відповідачем і ОСОБА_2. та ОСОБА_3. були в укладені договори НОМЕР_1 і НОМЕР_2 оренди земельного частки (паю). Згідно з даними договорами відповідач отримав у оренду 2 земельні частки (пай) у розмірі по 7,16 умовних кадастрових гектарів. При цьому орендна плата, відповідно до умов договору передбачена у розмірі 680 грн. на рік, оплата повинна проводитися щорічно в строк з 01 січня до 31 грудня. Відповідно до пунктів 2.3 термін дії договорів 5 років. У разі переходу права власності до інших осіб, договір оренди зберігає свою силу для нового власника.

Згідно зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_3.   померла 18.09.2002 року, а ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 22.04.2004 року позивач успадкував від своїх батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3. право на дві земельні частки (паї) розміром по 7,16 га та право на два майнових пая в сумісному пайовому фонді КСП „Першотравневий" вартістю 600грн. та 2900 грн.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилося внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

Виходячи з правил вищевказаних норм закону, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що зобов'язання, які взяті сторонами за договором орендиНОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 02.01.2001 року не припинилися внаслідок ОСОБА_2 та ОСОБА_3., оскільки у вказаних осіб є спадкоємець - позивач.

Згідно зі ст. 151 ЦК України (в редакції 1963 р.) одна особа (боржник) зобов'язана зробити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 162 ЦК України (1963 р.) одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законом. Аналогічно правовідносини, що виникають у результаті виконання зобов'язань, регулюються ст. ст. 509, 525 ЦК України (в редакції 2003 року).

При такому положенні, виходячи з правил ст.ст. 151, 162 ЦК України (1963р.) та ст.ст. 509, 525 ЦК України (2003 р.) та встановивши, що відповідач за період з 2003 року до 2005 року за договорами орендиНОМЕР_1 та НОМЕР_2 має заборгованість по орендній платі у розмірі 4080 грн., суд першої інстанції дійшов до правильно висновку про задоволення позову.

Посилання в скарзі відповідача на те, що позивач як спадкоємець не має права на отримання заборгованості по орендній платі, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки згідно зі ст. 548 ЦК України (1963р.) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з моменту її відкриття. Мати позивача померла 18.09.2002 року, батько - ІНФОРМАЦІЯ_1 і з цього часу все майно стало належати позивачеві на праві власності. Відповідно до п. 2.3 договорів оренди у разі переходу права власності на земельну частку до інших осіб, договір оренди зберігає свою силу для нового власника. Дані обставини свідчать про те, що зобов'язання відповідача щодо виконання умов догорів по оплати орендної плати відповідно договорів оренди виникають перед новим власником, тобто позивачем.

Відмовляючи в задоволенні позову щодо стягнення пені за несвоєчасне оплату орендної плати, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до пункту 3 договорів оренди передбачено обов'язок орендатора при несвоєчасній оплаті орендної плати сплатити пеню у розмірі 0,2 процентів від суми недоїмки за кожен день прострочування.

Згідно зі ст. 549 ЦК України пеня є складовою неустойки, яка повинна бути передана кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Правова підстава матеріальної відповідальності за невиконання зобов'язання можлива згідно зі ст. 614 ЦК України за наявності вини боржника.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідачем не сплачувалася орендна плата за договорами у зв'язку зі смертю орендодавців та за невідомістю кола спадкоємців. Позивач після прийняття спадщини після смерті батьків не звертався до відповідача щодо виконання договорів оренди та сплати орендної плати.

За таких обставин, суд дійшов до правильного висновку щодо відсутності вини СВК „Першотравневий" у невиконанні зобов'язаннь по оплаті орендної плати та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про стягнення пені.

Вирішуючи спір про стягнення майнового паю грішми у розмірі 8900 грн., суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємств спадкодавці мали право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства „Першотравневий", яке знаходиться в СВК „Першотравневий" відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 12 квітня 2002 року.

Як убачається з матеріалів справи, позивач як спадкоємець після смерті батьків отримав у спадщину права на майновий пай у сумісному пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) „Першотравневий", яке знаходиться в СВК „Першотравневий" відповідно до списку   осіб,   які  мають  право  на  майновий  пай,  затвердженого  зборами співвласників від 12 квітня 2002 року, вартістю 8900 грн. (а.с. 12)

Відповідно до структури пайового фонду, яка була затверджена зборами співвласників майнових паїв членів КСП „Першотравневий,, від 12 квітня 2002 року на споруду, будівлі приходиться 76,5 % пайового фонду, на транспортні засоби, техніку, автомобілі - 23,3 %. Фінансових активів в переліку пайового фонду не має. Дане майно знаходиться у СВК „Першотравневий". Як у правонаступника КСП.

Таким чином, оскільки відповідачеві було передано тільки майно КСП „Першотравневий", то позивач як спадкоємець осіб, які мали право на майновий пай як члени КСП, вправі відповідно до положень статті 9 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство" реалізувати своє право на майновий пай шляхом отримання паю тільки натурою, тобто майном. Проти цього не заперечував відповідач.

За таких обставин, оскільки позивач наполягав на отриманні майнового паю тільки у грошовій формі, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України ОСОБА_1 не надав доказів, які б могли спростувати висновки викладені в рішенні суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно з'ясував обставини справи та не надав оцінки доказам, не взяв до уваги доводи позивача щодо порушення його права на отримання майнового паю у грошовій формі та вини відповідача у невиконанні відповідачем умов договору оренди щодо своєчасної оплаті орендної плати, а тому необгрунтовано відмовив у задоволенні його позовних вимог, є безпідставними.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, висновкам експертиз згідно зі ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Інші доводи апеляційної скарги не містять достатніх безумовних підстав для скасування рішення суду.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги СВК „Першотравневий" Сакського району та ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.