АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 634/100/14-к Головуючий 1 інстанції Єрьоміна О.В.

Провадження № 11КП/790/515/14 Доповідач апеляційної інстанції Плетньов В.В

Категорія: ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року Колегія суддів Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Плетньова В.В.,

суддів - Глініна Б.В. і Шляхова М.І.,

при секретарі - Пятікоп В.Є.,

за участю: прокурора - Гандзя М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження № 634/100/14-к по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.185 ч.3, ст.185 ч.3 КК України

за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 лютого 2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 лютого 2014 року

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання :

за ч.3 ст. 185 КК України по епізоду від 29.09.2013 року - у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

за ч. 3 ст. 185 КК України по епізоду від 15.10.2013 року - у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.

У відповідності до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено - 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України, звільнено засудженого від відбування призначеного йому основного покарання, встановлено іспитовий строк 2 роки, з покладанням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч.І ст.76 КК України, а саме: - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Харківській області, - повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Харківській області про зміну місця проживання, - періодично з'являтися на реєстрацію до органу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Харківській області.

З цим вироком не погодився заступник прокурора Харківської області, поставивши в апеляційній скарзі питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням судом 1-ї інстанції Закону України про кримінальну відповідальність. Просить постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 років позбавлення років, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши засудженого від відбування призначеного йому покарання, з іспитовим строком на 2 роки з одночасним покладанням обов'язків, передбачених п.2,3,4 ст. 76 КК України.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що 29 вересня 2013 року близько 22.00 години ОСОБА_3, маючи мету на таємне викрадення чужого майна, навмисно, із особистої корисної зацікавленості, таємно від інших осіб, через паркан проник на територію току СК ім Чкалова, яке розташоване в с. Новоолександрівка Сахновщинського району Харківської області та в період до 23 години, шляхом зливу з паливних баків тракторів через шланг до каністр, викрав 240 літрів дизельного пального вартістю по 9,80 грн. за 1 л., чим спричинив СК ім Чкалова матеріальний збиток на загальну суму 2352 грн.

15 жовтня 2013 року близько 22.00 годин ОСОБА_3, повторно, маючи мету на таємне викрадення чужого майна, навмисно, із особистої корисної зацікавленості, таємно від інших осіб, через паркан проник на територію току СК ім Чкалова, яке розташоване в с. Новоолександрівка Сахновщинського району Харківської області та в період до 23 години з амбару, на території току, в який проник через утвір в амбарі, викрав каністри з 190 літрами дизельного пального вартістю по 9,80 грн. за 1 л., чим спричинив СК ім.Чкалова матеріальний збиток на загальну суму 1862 грн.

Посилання апелянта на неправильне застосування судом першої інстанції закону про кримінальну відповідальність заслуговують на увагу.

Так, згідно вимог ч.ч. 1-3 ст.70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточнепокарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі. До основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною.

Як роз?яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 своєї постанови №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Призначення покарання за кожен з епізодів злочинів, які передбачені однією частиною однієї статі КК України є неправильним.

Разом з тим, підстав для скасування вироку із зазначених підстав колегія суддів не вбачає, оскільки вади вироку можуть бути виправлені шляхом внесення відповідної зміни. У зв?язку з приведеням вироку у відповідність з кримінальним законом призначене покарання має бути пом?якшено.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Вирок Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 лютого 2014 року відносно ОСОБА_3 змінити.

Виключити з резолютивної частини цього вироку посилання на поепізодну кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України, і на призначення йому покарання у відповідності зі ст.70 КК України.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.3 ст.185 КК України до 3/трьох/років позбавлення волі, з застосуванням ст.ст.75 та 76 КК України на умовах, зазначених у вироку суду від 26 лютого 2014 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали.

Головуючий

Судді: