УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2014 року Справа № 131246/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді: Гулида Р.М.
суддів: Костіва М.В., Улицького В.З.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 27.09.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
09.08.2011 року звернувся з позовом в суд до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області (далі-УПФУ) та просив зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 01.01.2008 року.
Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25.08.2011 року адміністративний позов за період з 01.01.2008 року по 09.02.2011 року залишено без розгляду.
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 27.09.2011 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок та виплатити позивачу доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09.02.2011 року до 23.07.2011 року.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням УПФУ подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 27.09.2011 року скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на постанову Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», та доводиться непоширенням на дані правовідносини ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу УПФУ слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних міркувань.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, що позивач є непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, належить до 4 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" непрацюючим пенсіонерам, які проживають - на території зони посиленого радіологічного контролю, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи позивачу доплата до пенсії виплачувалась згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5,20 грн. Тобто така доплата проводилась не на рівні мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак згідно положення ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Дія положення ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була зупинена Законом України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік» і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Проте рішенням Конституційного Суду України №-6-рп/2007 від 9 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано неконституційним, оскільки «не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України». Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI було внесено зміни та ст.39 викладено в такій редакції: громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 вказані зміни було визнано неконституційними.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року. Вказані зміни в законодавстві неконституційними не визнавались.
Відтак, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, у справах щодо розміру пенсії слід застосовувати положення ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на виплату щомісячної грошової доплати як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 09.02.2011 року по 22.07.2011 року включно, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 27.09.2011 року у справі № 2а-4666/11 - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Гулид Р.М.
Судді : Костів М.В.
Улицький В.З.