Номер провадження: 22-ц/785/1166/14
Номер справи місцевого суду: 1527/19610/12
Головуючий у першій інстанції Дяченко В.Г.
Доповідач Варикаша О. Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші О.Д.
суддів - Бабія А.П.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Стадніченко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03.07.2013 року по справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
встановила:
Позивач звернувся з вказаним позовом до суду (а. с. 2-5), в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитом в розмірі 6 969,97 грн., яка складається з прострочених процентів за користування кредитом за період з 17.06.2009 року по 21.11.2012 року в розмірі 5 703,35 грн. та пені за період з 09.04.2012 року по 21.11.2012 року в розмірі 1 266,62 грн.
Свої позовні вимоги позивач, як зазначено в рішенні суду та вбачається з позовної заяви, обґрунтовував тим, що відповідно до умов кредитного договору № 1516 від 27 серпня 2007 року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником є ПАТ «Державний ощадний банк України») з одного боку та співвідповідачем по справі ОСОБА_4, позивач надав, а співвідповідач ОСОБА_4 прийняла на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредитні кошти у розмірі 10 000 грн. строком до 27 серпня 2010 року.
У рахунок забезпечення основного зобов'язання між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» з одного боку та співвідповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_3 27 серпня 2007 року укладено договори поруки, за умовами яких співвідповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виступили поручителями щодо зобов'язань відповідача ОСОБА_4 за кредитним договором № 1516 від 27 серпня 2007 року.
Відповідач ОСОБА_4 за умовами кредитного договору № 1516 від 27 серпня 2007 року прийняла на себе зобов'язання по поверненню наданих кредитних коштів та сплати відсотків по кредиту, однак прийняті на себе зобов'язання за зазначеним кредитним договором не виконує, чим порушує умови договору. Співвідповідачі за даним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за договорами поруки від 27.07.2007 року також не виконують.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 05.10.2010 року з відповідачів на користь позивача було стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 8 750,66 грн.
Однак, рішення суду не виконано. Тому, оскільки кредитний договір не було розірвано, а ухвалення рішення не є підставою для припинення нарахування відсотків та пені за кредитом, то з моменту ухвалення рішення, відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору було нараховано відсотки та пеню, у зв'язку з чим, з моменту ухвалення рішення виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 21.11.2012 року складає 6 969,97 грн., з яких прострочені процентів за користування кредитом за період з 17.06.2009 року по 21.11.2012 року в розмірі 5 703,35 грн. та пеня за період з 09.04.2012 року по 21.11.2012 року в розмірі 1 266,62 грн.
В судовому засіданні сторони, відповідно до рішення суду, не були присутні, позивач надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу у відсутність його представника, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 03.07.2013 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, що виданий Чаплинським РВ УМВС України в Херсонській обл., 08.12.1999 року, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_4, що виданий Чаплинським РВ УМВС України в Херсонській обл., 01.03.1999 року, ІПН: НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії НОМЕР_5, ІПН НОМЕР_2, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3) солідарно на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ: 09328601 суму заборгованості за договором кредиту у розмірі 6 969 гривень 97 копійок. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 у рівних частках на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03.07.2013 року, в якій просить скасувати заочне рішення суду від 03.07.2013 року та ухвалити нове рішення, залишивши позов без задоволення, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Іншими учасниками процесу рішення суду не оскаржується.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу, представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог, наданих доказів і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, в частині розміру стягнутої кредитної заборгованості та розміру стягнутого судового збору, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є, зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позов ПАТ «Державний ощадний банк України», суд першої інстанції виходив з наступного.
Судом встановлено, що між позивачем ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником є ПАТ «Державний ощадний банк України») та співвідповідачем по справі ОСОБА_4 було укладено кредитний договір (далі Договір) № 1516 від 27 серпня 2007 року строком до 27 серпня 2010 року.
Пунктом 1.1. зазначеного Договору, передбачено, що банк надає позичальникові грошові кошти у розмірі 10 000 гривень на умовах передбачених цим Договором, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 22 % річних.
Згідно до п. 1.6. Договору погашення кредиту та сплата процентів позичальником здійснюється до останнього робочого дня місяця, починаючи з наступного місяця після отримання кредиту платежами у сумі 381 грн. 90 коп., шляхом безготівкових перерахувань або шляхом внесення готівки.
Пунктом 2.2. Договору передбачено право банку вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим Договором у випадку не виконання позичальником умов Договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту № 1516 від 27 серпня 2007 року станом на 21.11.2012 року прострочена заборгованість відповідача ОСОБА_4 перед позивачем складає 6 969,97 грн., яка складається з: прострочених процентів за користування кредитом - 5 703,35 грн., пеня - 1 266,62 грн.
Також судом було встановлено, що між позивачем та співвідповідачем за даним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_3 27 серпня 2007 року було укладено договір поруки № 1 та договір поруки № 2 до кредитного договору № 1516 від 27 серпня 2007 року (а. с 12-15), згідно умов якого ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виступили перед кредитором позивачем по справі поручителями за належне виконання взятих на себе зобов'язань, що виникають з умов кредитного договору № 1516 від 27 серпня 2007 року та повинні виконати зобов'язання в тому ж порядку, який встановлено для позичальника.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими у частині стягнення солідарно суми заборгованості у розмірі 6 969,97 грн. з співвідповідачів у справі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 554, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, 224 - 226 ЦПК України, задовольнив позов та відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягнув з відповідачів на користь позивача судовий збір в рівних частках.
Однак, судова колегія не погоджується в повній мірі з висновками суду першої інстанції, оскільки, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини по справі та неправильно застосовано і порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Так судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором та судового збору.
Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 1516 від 27.08.2007 року, відповідно до п. п. 1.1., 1.2. якого, банк надав ОСОБА_4 кредит в сумі 10 000 грн. терміном на 36 місяців зі строком остаточного погашення не пізніше 27.08.2010 року та сплатою 22 відсотків річних за користування кредитом (а. с. 7-10).
Зобов'язання ОСОБА_4 за кредитним договором забезпечені порукою ОСОБА_5 та ОСОБА_3, з якими позивачем укладено договори поруки (а. с. 12-15), відповідно до яких поручителі зобов'язуються перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором № 1516 від 27.08.2007 року та зобов'язуються відповідати по зобов'язаннях за вказаним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник (п. п. 1.1., 3.1. договорів поруки).
В зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору ОСОБА_4, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 05.10.2010 року з відповідачів на користь позивача стягнута кредитна заборгованість станом на 16.06.2009 року в розмірі 8 750 грн. 66 коп. (а. с. 16-17, 193).
Проте, відповідачами заборгованість за вищевказаним кредитним договором, яка стягнута за рішенням суду, а також яка виникла після 16.06.2009 року не сплачується належним чином, докази протилежного в матеріалах справи відсутні та суду апеляційної інстанції не надані.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Проте, судова колегія не погоджується з розміром стягнутої кредитної заборгованості з відповідачів.
Оскільки, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції при перевірці розрахунку кредитної заборгованості відповідачів відповідно до витребуваного розгорнутого розрахунку заборгованості (а. с. 145-148), встановлено, що заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом станом на 21.11.2012 року становить 5 697 грн. 25 коп., з чим погодилася в судовому засіданні і представник позивача, а не 5 703 грн. 35 коп., яку помилково просив стягнути позивач в суді першої інстанції та, яку стягнув суд першої інстанції.
За таких обставин, судова колегія частково погоджується з доводами апеляційної скарги, стосовно неповного з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи, в частині правильності розрахунку заборгованості.
Разом з тим, судова колегія не приймає до уваги розмір пені, вказаний в розгорнутому розрахунку заборгованості, оскільки він значно більший ніж просив позивач в суді першої інстанції та виходить за межі позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
На підставі наведеного розмір стягнутої кредитної заборгованості з відповідачів на користь позивача підлягає зменшенню до 6 963 грн. 87 коп. В зв'язку з зменшенням розміру стягнутої з відповідачів кредитної заборгованості, підлягає зменшенню і стягнутий з відповідачів на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, до 212 грн. 45 коп.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що нарахування процентів за вказаним кредитним договором повинно здійснюватися лише до 27.08.2010 року (термін дії договору) судова колегія не приймає до уваги, враховуючи вищезазначені обставини, встановлені в ході розгляду справи, та роз'яснення викладені в п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», на які зроблено посилання вище.
Також судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що зобов'язання за кредитним договором, укладеним між позивачем та ОСОБА_4 забезпечувалися порукою не ОСОБА_3, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Оскільки, ці доводи спростовуються договором поруки, укладеним позивачем та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а. с. 14-15), а в п. 4.1. кредитного договору, на який посилається апелянт, допущена технічна помилка, як зазначено позивачем в запереченнях на апеляційну скаргу (а. с. 141), що підтверджується також п. 14.1. кредитного договору (а. с. 7), відповідно до якого, «укладення в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором таких договорів забезпечення: договір поруки з ОСОБА_5 та ОСОБА_3».
Судова колегія не приймає до уваги також доводи апеляційної скарги стосовно умов кредитного договору, оскільки позовні вимоги щодо визнання кредитного договору чи окремих його умов недійсними, відповідно до матеріалів справи, не заявлялися.
Інші доводи апеляційної скарги судова колегія також не приймає до уваги, оскільки вони не спростовують висновки суду першої інстанції, з якими погодилася судова колегія.
Таким чином, на підставі викладеного, судова колегія частково погоджується з доводами апеляційної скарги та, враховуючи доводи апеляційної скарги, вважає, що рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03.07.2013 року підлягає зміні, в частині розміру стягнутої заборгованості та розміру стягнутого судового збору, а з відповідачів на користь позивача, підлягає стягненню заборгованість за договором кредиту в розмірі 6 963 грн. 87 коп. та судовий збір в рівних частках в розмірі 212 грн. 45 коп. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03.07.2013 року по справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості змінити, в частині розміру стягнутої заборгованості та розміру стягнутого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором кредиту в розмірі 6 963 грн. 87 коп. та судовий збір в рівних частках в розмірі 212 грн. 45 коп. В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
А.П. Бабій
В.А. Станкевич