Номер провадження: 22-ц/785/4233/14
Номер справи місцевого суду: 522/727/14-ц
Головуючий у першій інстанції Донцов Д.Ю.
Доповідач Варикаша О. Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші О.Д.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Стадніченко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.02.2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Держбуд» про стягнення суми завдатку,-
встановила:
Позивач звернувся з вказаним позовом до суду (а. с. 2-4), в якому просив розірвати договір завдатку № 03-08/2013, укладений між ним та ТОВ «Держбуд», стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 68 850,00 грн. (що еквівалентно 8 500,00 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 03.08.2013 року) та судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач, як зазначено в рішенні суду, обґрунтовував тим, що 03 серпня 2013 року між ним та ТОВ «Держбуд», з метою підтвердження наміру укладання договору пайової участі у будівництві № 1-16/2013, на забезпечення його виконання, був укладений договір завдатку № 03-08/2013. Відповідно до договору завдатку № 03-08/2013 сторони дійшли згоди, що грошова сума у розмірі 68 850,00 грн. (що еквівалентно 8 500,00 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 03.08.2013 року) сплачена позивачем є завдатком до договору купівлі-продажу майнових прав № 03-08/2013 (АДРЕСА_1, загальною площею 132 кв. м.) та платежем, який врахований у вартість об'єкту пайового будівництва на момент підписання самого договору.
В період з 03 серпня 2013 року по 25 серпня 2013 року, позивач разом з дружиною неодноразово навідувався до місця будівництва, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, однак за цей час жодного разу він не побачив щоб виконувались хоч якісь будівельні роботи. У зв'язку з чим, позивач втратив довіру до відповідача. Бажаючи врегулювати питання, позивач неодноразово телефонував, зустрічався з представниками відповідача, звертався до офісу, щоб вирішити спір в досудовому порядку. 28 серпня 2013 року позивач офіційно звернувся до ТОВ «Держбуд» з письмовою заявою про розірвання договору завдатку № 03-08/2013, однак ні грошей, ні письмової відповіді не отримав. У зв'язку з чим позивач вважав, що порушені його права та інтереси.
В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, представник позивача підтримала позовні вимоги, просила задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.02.2014 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 через свого представника подав апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.02.2014 року, в якій просить рішення суду від 26.02.2014 року скасувати та задовольнити позов ОСОБА_4 в повному обсязі, посилаючись на те, що вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що постановлене з порушенням норм матеріального права.
Відповідачем рішення суду не оскаржується.
В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог, наданих доказів і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з наступного.
Судом встановлено, що 03 серпня 2013 року між ОСОБА_4 (далі за текстом Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Держбуд» (далі за текстом - Продавець) було укладено Договір завдатку № 03-08/2013.
Відповідно до п. 1 вищезазначеного договору, сторони дійшли згоди в тому, що грошова сума у розмірі 68 850,00 грн. (що еквівалентно 8 500,00 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 03.08.2013 року) сплачена Покупцем є завдатком до Договору купівлі-продажу майнових прав № 03-08/2013 (АДРЕСА_1, загальною площею 132 кв. м.) та платежем, який буде врахований у вартість об'єкту пайового будівництва на момент підписання самого Договору.
ОСОБА_4 сума у розмірі 68 850,00 грн. була передана ТОВ «Держбуд», що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 від 03.08.2013 року
Відповідно до п. 3 Договору завдатку № 03-08/2013 від 03.08.2013 року у разі порушення Договору з вини Продавця, він зобов'язаний повернути Покупцеві завдаток.
Зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: з договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Позивачем та його представником не надано суду жодного доказу істотного порушення договору відповідачем, жодним чином не доведено порушення прав позивача.
В позовній заяві зазначено, що у зв'язку з фактичним невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Держбуд» умов договору, позивач був змушений 28 серпня 2013 року офіційно звернутися до відповідача з письмовою заявою про розірвання договору завдатку № 03-08/2013, однак письмової відповіді позивач так і не отримав. В підтвердженні цієї обставини до позовної заяви було додано копію цього листа.
Суд оглянувши дану копію прийшов до висновку про відсутність підстав для прийняття її у якості доказу, у зв'язку з тим, що зі змісту заяви не можливо встановити ким вона отримана, відсутній вхідний номер та штамп відповідача.
В своїх запереченнях з цього приводу відповідач зазначав, що ні якої офіційної заяви з боку позивача 28 серпня 2013 року ТОВ «Держбуд» не отримувало. Така заява не зареєстрована у вхідній кореспонденції та жоден з працівників відповідача не отримував цієї заяви під підпис. Відповідачу взагалі, до подання позовної заяви, не були відомі наміри позивача про розірвання договору.
Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 570, 571, 611, 615, 626, 651 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, відмовив в задоволенні позову.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та прийшов до правильного висновку відповідно до обставин, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги та на підставі наданих і досліджених доказів, відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, наданим доказам та відповідним нормам права, а суд першої інстанції правомірно на підставі вимог закону, відповідно до обставин, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, наданих доказів та на підставі встановлених обставин справи дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами, з метою підтвердження наміру укладення договору пайової участі у будівництві № 1-16/2013 та на забезпечення його виконання, було укладено договір завдатку № 03-08/2013 від 03.08.2013 року (а. с. 8).
Відповідно до вказаного договору, сторони дійшли згоди в тому, що грошова сума у розмірі 68 850,00 грн. (що еквівалентно 8 500,00 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 03.08.2013 року) сплачена Покупцем є завдатком до Договору купівлі-продажу майнових прав № 03-08/2013 (АДРЕСА_1, загальною площею 132 кв. м.) та платежем, який буде врахований у вартість об'єкту пайового будівництва на момент підписання самого Договору. У разі порушення Договору з вини Покупця завдаток залишається у Продавця. У разі порушення Договору з вини Продавця, він зобов'язаний повернути Покупцеві завдаток.
Відповідно до ч. 1 ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Згідно ч. 1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Тобто, завдатком забезпечується виконання зобов'язання між сторонами, а для повернення завдатку боржникові необхідно довести, порушення виконання зобов'язання кредитором та, що таке порушення сталося з його вини.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідачем порушено зобов'язання забезпечене завдатком згідно договору завдатку (а. с. 8), укладеного сторонами. Такі докази не представлені і суду апеляційної інстанції. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив порушення зобов'язання відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази істотного порушення договору завдатку укладеного між сторонами, який позивач просить розірвати, відповідачем, в розумінні ст. 651 ЦК України.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову, а суд першої інстанції правильно відмовив в його задоволенні.
Доводи апеляційної скарги (а. с. 39-40) стосовно порушення норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення, судова колегія не приймає до уваги, враховуючи вищевикладене.
Доповнення до апеляційної скарги (а. с. 48-50) повернуті апелянту (а. с. 53-54), в зв'язку з пропуском строку на подачу доповнень (ч. 1 ст. 300 ЦПК України).
Додаткові доводи позивача до апеляційної скарги, викладені в його письмових поясненнях, які надійшли на адресу суду апеляційної інстанції, судова колегія також не приймає до уваги, оскільки вони виходять за межі тих обставин, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги в суді першої інстанції (ч. 1 ст. 303 ЦПК України), та можуть бути підставами для звернення з іншим позовом до суду.
Таким чином, на підставі наведеного, судова колегія, враховуючи доводи апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи викладене та, оскільки вони не спростовують висновки суду.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 необхідно відхилити, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.02.2014 року залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.02.2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Держбуд» про стягнення суми завдатку - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
О.А. Ступаков
В.А. Станкевич