УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 лютого 2008 року       Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Парандюк Т.С. Суддів Зварича С.Б., Храпак Н.М. при секретарі Прус Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бучацького районного суду від 20 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, Підзамочківської сільської ради, приватного нотаріуса ОСОБА_5 про визнання частково недійсним договору дарування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та визнання права власності на частину житлового будинку з надвірними спорудами, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2007 року позивачі звернулися в суд із позовом і просять ухвалити рішення, яким визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 29 січня 2003 року Підзамочківською сільською радою Бучацького району ОСОБА_1, визнати частково недісним договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, щознаходиться в с Підзамочок Бучацького району Тернопільської області, посвідченого 11 липня 2007 року приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу ОСОБА_5 та визнати право власності кожному на 1/4 частину цього житлового будинку з надвірними спорудами.

Справа №22а-145     Головуючийу І інстанції - Кузевич Й.Я.

Категорія - 2              Доповідач - Зварич С.Б.

Рішенням Бучацького районного суду від 20 листопада 2007 року позов задоволено.

Визнано недійсним в частині 1/2 свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними спорудами за АДРЕСА_1, видане 29 січня 2003 року Підзамочківською сільською радою Бучацького району ОСОБА_1, зареєстроване в Бучацькому районному бюро технічної інвентаризації 29 січня 2003 року за реєстровим номером 143.

Визнано недійсним в частині 1/2 договір дарування спірного будинковолодіння, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідчений 11 липня 2007 року приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу ОСОБА_5

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за АДРЕСА_1.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 314, 18 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Бучацького районного суду від 20 листопада 2007 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити, у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідності висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Спірне будинковолодіння АДРЕСА_1 відносилося до категорії колгоспного двору, що підтверджується довідкою Підзамочківської сільської ради. Головою двору визнано ОСОБА_6 Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 в господарстві залишилися проживати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Станом на 15 квітня 1991 року вони всі троє були членами даного колгоспного двору. Вели спільне господарство, проводили поточні ремонти будинку, позивачі регулярно платили комунальні послуги та постійно були зареєстрованими в даному господарстві.

29 січня 1993 року Підзамочківською сільською радою Бучацького району видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок голові колгоспного двору ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Підзамочківської сільської ради від 28 січня 1993 року, в якому не враховано, що на той момент проживало в господарстві ще два співвласники.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення ст.ст. 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону. До правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори, щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме:

1.       Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які були його членами до 15 квітня 1991 року і не втратили право на частку у його майні.

2.       Розмір частки члена двору визначається із рівності часток усіх його членів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив те, що 29 січня 1993 року виконавчим комітетом Підзамочківської сільської ради безпідставно видано свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок лише на ім'я голови колгоспного двору ОСОБА_1, оскільки право на частку у майні двору мали всі його члени.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 Після його смерті відкрилася спадщина за законом на 1/4 частину будинковолодіння. Фактично спадщину прийняла ОСОБА_1 Отже, ОСОБА_1 має 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право власності на 1/4 частини будинковолодіння.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обгрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права про розгляд справи дотримані, а доводи апеляційної скарги не є істотними.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 308 ЦПК України, ст.ст. 120, 121, 123, 529, 549 ЦК УРСР (1963р.), ст.215-217 ЦК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Бучацького районного суду від 20 листопада 2007 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.