ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 р. | № 11/184пн |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Остапенка М.І. |
суддів : | Борденюк Є.М. Харченка В.М. |
розглянувши касаційну скаргу | ТОВ Сільськогосподарського підприємства "Тітан" |
на постанову | Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2006 року |
у справі за позовом | ТОВ Сільськогосподарського підприємства "Тітан" |
до | ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" |
про | зобов’язання повернути майно |
В С Т А Н О В И В:
у травні 2006 року, ТОВ Сільськогосподарське підприємство "Тітан" звернулось до господарського суду з позовом про витребування майна від ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", посилаючись на незаконність використання його останнім і своє право на нього, підтверджене рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 12.01.2006 року.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.07.2006 року провадження у справі щодо виселення відповідача з приміщення майстерні припинено на підставі п.2 частини першої ст.80 ГПК України. У решті позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2006 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції –без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.11.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку обставин справи, помилковість висновків щодо правомірності користування майном і просить постановлені у справі судові рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, зокрема, і після оголошеної у судовому засіданні перерви до 07.12.2006 року, судова колегія вважає, що рішення господарського суду першої інстанції і постанова апеляційного господарського суду у частині відмови у позові не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний господарський суд, виходив з правомірності користування спірним майном на підставі договору оренди №8163 від 18.11.2005 року, який з боку позивача не оспорювався.
Проте, повністю погодитися з наведеними мотивами відмови у позові не можна, оскільки, висновки суду зроблені без повної перевірки обставин справи та їх належної правової оцінки.
Як зазначається у договорі купівлі-продажу права на майновий пай від 15.10.2005 року, до укладання цього договору продавець - Марченко В.М. володіла майновим паєм у розмірі 12 002 грн. відповідно до свідоцтва на майновий пай №0132, виданого КСП "Приазовський" на підставі рішення загальних зборів членів сільськогосподарського підприємства від 10.10.1996 року №01.
Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 12.01.2006 року здійснено виділ позивачу у справі його частки в натурі із майна, що є у спільній частковій власності.
Виділене майно, щодо якого виник спір, є предметом договору оренди №8163 від 18.11.2005 року, який було укладено зі сторони співвласників майна представником за довіреністю від 27.03.2003 року.
Вважаючи позивача у справі зобов’язаним за договором оренди від 18.11.2005 року і правомірність користування майном зі сторони відповідача, суди не звернули уваги, що первісний власник паю - Марченко В.М. повноважень на управління її часткою паю не надавала, як і довіреність особі, яка підписала договір оренди від 18.11.2005 року; Марченко В.М., який зазначено у довіреності від 27.03.2003 року і про якого йдеться у матеріалах справи помер ще 01.12.2004 року і з цього часу представництво за довіреністю припинено в силу ст.248 ЦК України.
Наведене спростовує висновки щодо наявності у позивача договірних зобов’язань і відсутності права вимоги, а тому, наведені судами мотиви відмови у позові не можна визнати обґрунтованими, а судові рішення - законними.
Спір щодо виселення відповідача приміщення майстерні, право власності на яку у позивача лише часткове, вирішено господарським судом у справі №36/76пн, а тому підстав для скасування рішення суду у частині припинення провадження у справі немає.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з’ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.07.2006 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2006 року у частині відмови у позові скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд.
У решті рішення господарського суду Донецької області від 14.07.2006 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2006 року залишити без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М. Харченко