ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/4501/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: Ніколаєнко Т.В., Краснєєвої-Стиренко Т.В.

відповідача: Зотової Л.П., Девди О.В., Кабанової Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Агро" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Агро" до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області, Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Дністер-Агро" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Могилів-Подільської ОДПІ, Хмельницької ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що Могилів-Подільською ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Дністер-Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої 14.10.2013 року складено акт №269/2201/25497645. 25.10.2013 року на підставі акту прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" №0000682200, №0000662200, №0000672200, №0003721702, якими товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 116644,00 грн., по податку на прибуток на суму 143978,00 грн., по податку на доходи фізичних осіб на суму 3600,00 грн. та застосовано штрафні санкції на загальну суму 51171,75 грн. Крім того, Хмельницькою ОДПІ 25.10.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001742200, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку з орендної плати з юридичних осіб на суму 37374,05 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 9343,51 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2014 року позов задоволено частково. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2014 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Позивач у поданій ним апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, а позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні представники сторін подані ними апеляційні скарги підтримали за обставин, викладених у них. Представники позивача апеляційну скаргу підтримали частково, не наполягаючи на скасуванні податкового повідомлення-рішення №0000672200. Просили постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2014 року скасувати, дали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційних скаргах.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Могилів-Подільської ОДПІ не підлягає задоволенню, скаргу ТОВ "Дністер-Агро" необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з 10.09.2013 року по 30.09.2013 року Могилів-Подільською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Дністер-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2013 року.

За результатами такої перевірки складено акт №269/2201/25497645 від 14.10.2013 року, яким зафіксовіні порушення ТОВ "Дністер-Агро" ряду вимог ПК України, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (а.с.8-69).

На підставі висновків акту перевірки Могилів-Подільською ОДПІ 25.10.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення форми "Р":

- № 0000662200, яким збільшено товариству суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 116644,00 грн. (основного платежу) та застосовано штрафну санкцію у розмірі 9736,50 грн. (а.с.98);

- № 0000682200, яким збільшено товариству суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 143978,00 грн. (основного платежу) та засновано штрафну санкцію у розмірі 35994,50 грн. (а.с.97);

- № 0003721702, яким збільшено товариству суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3600,00 грн. (основного платежу) та застосовано штрафну санкцію у розмірі 297,25 грн. (а.с.100);

- № 0000672200 форми «Ш», яким за порушення товариством граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість (12 календарних днів), застосовано штрафні санкції в розмірі 10% - 51435,00 грн. (а.с.99) (правомірність якого позивачем не заперечувалась у ході судового розгляду).

Також, 25.10.2013 року Хмельницькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001742200, яким збільшено товариству суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 37374,05 грн. (основного платежу) та застосовано штрафну санкцію у розмірі 9343,51 грн. (а.с.102).

Вирішуючи по суті питання щодо правомірності податкового повідомлення-рішення форми "Р" № 0000682200 від 25.10.2013 року, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до абз.3 ст.155 ПК України, сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті.

Судом першої інстанції встановлено, що товариством в додатку ВП та додатку ЗП по Декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік відображено зменшення нарахованої суми податку на суму плати на землю в сумі 143978,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки спір полягає в наступному (п.3.1.3 акту перевірки (а.с.15-17)). Податковий орган наголошує, що позивач не є постійним землекористувачем, а лише сплачує орендну плату за земельні ділянки. Тому, на думку перевіряючих, відповідно до положень пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України, зменшена товариством сума витрат, не відноситься до земельного податку та на неї не розповсюджується положення абз.3 ст.155 ПК України.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 138 ПК України встановлено, що до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування включаються інші витрати.

Згідно п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138 ПК України, для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті.

Відповідно плата за землю, згідно п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як слідує з встановлених обставин в ході розгляду справи, зі змісту акту перевірки, зменшена сума податку на прибуток складалась із плати за землю за орендовані земельні ділянки, в тому числі державної і комунальної власності.

З урахуванням вище викладеного, під час проведення перевірки перевіряючими не було повно з'ясовано та розмежовано суми плати за землю, яка була сплачена товариством за земельні ділянки комунальної власності, а також чи використовувались ці земельні ділянки та в якому розмірі у сільськогосподарському обороті позивача.

Враховуючи встановлені обставини, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000682200 від 25.10.2013 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми "Р" № 0003721702 від 25.10.2013 року, судом першої інстанції враховано, що згідно зі статтею 178 ПК України визначено оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Згідно п.178.5 вище вказаної статті, під час виплати суб'єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу.

Судом першої інстанції з'ясовано, що підставою для донарахування податку з доходів фізичних осіб слугувало те, що товариством безпідставно не утримано податок на доходи з фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, оскільки під час такої виплати були відсутні копії довідок про взяття даних осіб на податковий облік, як фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. В результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб всього в сумі 3600,00 грн., в т.ч.: за жовтень 2010 року в сумі 150,00 грн., за травень 2011 року в сумі 1050,00 грн., за червень 2011 року в сумі 1365,00 грн. та за вересень 2011 року в сумі 1035,00 грн., а саме - адвокату і приватним нотаріусам за вчинення нотаріальних дій.

Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги, що обов'язок з утримання податку на доходи з фізичних осіб, виникав би у тому випадку, коли податкові агенти не були б зареєстровані в органах податкової служби, як платники податків, а адвокат і приватні нотаріуси перебувають на обліку як платник податків. Таким чином, на час укладання договорів про надання послуг між позивачем та вище вказаними особами у товариства обов'язку утримання податку на доходи з фізичних осіб не було, оскільки ці особи є самостійними платниками податків. Утримання позивачем податку з доходів фізичних осіб призвело б до подвійного оподаткування. З огляду на це податкове повідомлення-рішення № 0003721702 від 25.10.2013 року про донарахування податку з фізичних осіб є протиправним та підлягає скасуванню.

Апеляційний суд погоджується також і з висновками суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0001742200 від 25.10.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб, за порушення п.271.1 ст.271, п.286.2 ст.286, п.289.2 ст.289 ПК України. При цьому суд керується наступним.

Позиція позивача зводиться до того, що перевірка проводилась працівниками Могилів-Подільської ОДПІ, в той час, як оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято Летичівським відділенням Хмельницької ОДПІ - працівники якої, участі у її проведенні не брали.

Порядок складання та направлення податковим органом податкових-повідомлень рішень регулюється Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року за №1236 (далі - Порядок №1236).

Відповідно до п.1.2 цього Порядку №1236 органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Пунктом 2.2 Порядку №1236 передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення у відповідній формі.

Крім того, відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі якщо суму грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховує контролюючий орган згідно зі ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток чи від'ємного значення суми ПДВ, розрахованого платником податків відповідно до розділу V Податкового кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Дністер-Агро» на підставі договорів оренди, використовує земельні ділянки які знаходяться на території Руднянської сільської ради Летичівського району Хмельницької області (а.с.53). Відповідно, сплата податку за землю здійснюється за місцем розташування орендованих земельних ділянок, що прямо передбачено ст.290 ПК України.

Таким чином, враховуючи положення вище вказаних норм законодавства, перевірка проведена Могилів-Подільською ОДПІ щодо ТОВ «Дністер-Агро» здійснювалась у відповідності до вимог ст.77 ПК України, за наслідком чого зроблені відповідні висновки про порушення податкового законодавства. Однак, оскільки земельні ділянки, які орендує позивач знаходяться на території Руднянської сільської ради Летичівського району Хмельницької області та до якої і здійснюється відповідна сплата податку за землю, відповідне податкове повідомлення-рішення приймалось контролюючим органом за місцем розташування даних земельних ділянок. В даному випадку контролюючим органом щодо сплати земельного податку є Летичівське відділення Хмельницької ОДПІ.

Враховуючи, що вище зазначені вимоги податкового законодавства щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0001742200 Летичівським відділенням Хмельницької ОДПІ не порушені, тому останнє є правомірним та не підлягає скасуванню.

Разом із тим, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із висновками суду першої інстанції в частині оцінки податкового повідомлення-рішення №0000662200, яким збільшено товариству суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 116644,00 грн.

Податковий кредит, у відповідності до п.14.1.181 ст.14 ПК України, визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов'язаних з переказом коштів, з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного) (п.п. 196.1.5. п. 196.1 ст. 196 ПК України).

Податковим органом в ході проведення перевірки зроблено висновок про те, що позивачем у рядку 10.1 Декларації №1 (скорочена) завищено суму податкового кредиту, задекларовано у графі «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, (послуг) шляхом включення до його складу податку на додану вартість, нарахованого на відсотки за користування позикою, отриманою від TOB «Агроком Логістика» на загальну суму 61345 грн.

Разом із тим, податковим органом безпідставно зроблено висновок про те, що TOB «Дністер - Arpo» в складі податкового кредиту (реєстр отриманих податкових накладних за квітень, травень, червень, серпень, вересень, грудень 2011 року) не мало права відображати суму ПДВ по відсоткам за користування позикою. Так, відображення відповідних відомостей згідно виписаних податкових накладних (а.с.25) не пов'язане з наданням послуг із залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики в розумінні п.п. 196.1.5. п. 196.1 ст. 196 ПК України, оскільки декларування проводилось на підставі дійсних податкових накладних, наявність яких не заперечувалась податковим органом.

Крім того, в жовтні 2012 року позивач реалізував кінцевому споживачу за готівку озиму пшеницю урожаю 2012 року на суму 467334 грн., в т.ч. ПДВ 77889 грн. та помилково відобразив дану реалізацію в декларації №2 (загальній), що підлягає сплаті до бюджету (28 акту перевірки). Видаткова накладна № РН-0000016 від З1 жовтня 2012 року міститься в матеріалах справи. Хоча дана сума ПДВ повинна була знайти своє відображення в декларації №1 (скороченій), в який відображаються податкові зобов'язання і податковий кредит по операціях з поставки вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях (основних фондах), а також на давальницьких умовах. Суми податку на додану вартість по даній Декларації до бюджету сплачуються та залишаються в розпорядження підприємства. Під час перевірки податку на додану вартість, перевіряючі не взяли до уваги даний факт, який суттєво впливає на донараховані суми податку на додану вартість.

Таким чином колегія суддів апеляційного суду вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000662200 підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Агро" задовольнити частково .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Агро" до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області, Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення №0000682200, №0000662200, №0003721702 від 25.10.2013 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "08" травня 2014 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Совгира Д. І.