АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 5555/2006 р. Головуючий у першій інстанції - Загороднюк В.І.
Категорія 27 Доповідач - Гайворонський С.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 року судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С.П.
суддів Виноградової Л.Є.
Драгомерецвкого М.М.
за участю секретаря Карпенко СВ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1(в інтересах позивача ОСОБА_2) на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та її представника до управління освіти Одеської обласної адміністрації, відділу освіти Малиновської районної адміністрації м. Одеси, Малиновському РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, Одеському міському управлінню УМВС України в Одеській області про відміну рішення, захист честі, гідності і ділової репутації та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів у якому просила скасувати рішення управління освіти Одеської обласної адміністрації про її переатестацію, скасувати рішення профспілкового комітету середньої школи НОМЕР_1 м. Одеси про винесення догани, зобов'язати працівника Малиновського РВ ОМУ УМВС України в . Одеській області ОСОБА_3 публічно вибачитись перед нею, направивши лист в школу НОМЕР_1, відділ освіти Малиновської рай адміністрації м. Одеси, стягнути на її користь моральну шкоду з відповідачів солідарно в розмірі 50.000. грн.
При цьому, ОСОБА_2 посилалась на те, що лист за підписом начальника Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, виконавцем якого була ОСОБА_4, мав недостовірні дані про образу, учениці ОСОБА_5 з її, ОСОБА_2 сторони.
В подальшому, позивач та її представник, доповнивши позовні вимоги, просили зобов'язати співробітника міліції ОСОБА_3 принести позивачу публічні вибачення, направивши лисі в відділ освіти Малиновської райдержадміністрації м. Одеси, а також зобов'язати УМВС м. Одеси принести ОСОБА_2 публічні вибачення, направивши лист в управління освіти в Одеській області.
У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 та її представник позовні вимоги підтримали.
Представники відповідачів позов не визнали, як необгрунтований.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2006 року позов ОСОБА_2 та її представника задоволений частково.
Суд першої інстанції скасував рішення Обласної атестаційної комісії при управлінні освіти і науки Одеської державної адміністрації від 09 червня 2005 року „Про переатестацію ОСОБА_2."
В іншій частині позовних вимог районний суд позивачу та його представнику відмовив.
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду змінити в частині відмовлення в публічному вибаченні з боку правоохоронних органів та ухвалити рішення про стягнення моральної шкоди з відповідачів солідарно у розмірі 50.000. грн.
При цьому вказується, що суд порушив права ОСОБА_2, оскільки згідно вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі стягується з особи, яка заподіяла шкоду. Суд, задовольнивши частково позовні вимоги, фактично визнав провину осіб при винесенні рішення про переатестацію.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і
залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з
додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, матеріалами даної цивільної справи підтверджено, що 18 березня 2005 року вчителька ОСОБА_2 грубо ображала та штовхала ученицю ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_5(а. с 45, 51,52-62).
Позивач та її представник результати проведення службового розслідування по вказаному факту не спростували.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що переатестація позивача, яка була проведена 09 червня 2005 року є незаконною, оскільки згідно з Положенням „Про атестацію педагогічних працівників" затвердженого Наказом Міністра освіти України від 01 грудня 1998 року, позачергова переатестація проводиться не раніше, як через рік з дня видання керівником навчального закладу, органом державного Управління Освіти відповідного наказу, після попередньої атестації, а оскільки ОСОБА_2 була атестована 18 березня 2005 року, то були відсутні правові підстави для проведення позачергової атестації ОСОБА_2
При цьому, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив в позові ОСОБА_2 та її представника про стягнення моральної шкоди з відповідачів, оскільки підстави для відшкодування моральної шкоди позивачу по даній цивільній справі -відсутні.
Районний суд дійшов вірного висновку, що позивач та її представник не надала суду доказів підтверджуючих заподіяння ОСОБА_2 моральної шкоди з боку відповідачів.
Так, всупереч зі ст. 1167 ЦК України, роз'яснень даних у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року ( з наступними змінами ) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", позивач та її представник не зазначили в своїх позовних заявах та в суді, в чому полягає для неї моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань вона виходила, визнаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю зазначеного вище зі сторони позивача, суд першої інстанці був позбавлений можливості з'ясувати наявність самої шкоди. протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, оскільки згідно зі ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Із викладеного вбачається, що позивач ОСОБА_2 та її представник не довели своїх позовних вимог стосовно відшкодування моральної шкоди відповідачем, що є їх обов'язком відповідно до засад змагальності процесу у відповідності із зазначеною вище статтею ЦПК України, хоча при цьому суд першої інстанції створив сторонам по даній цивільній справі всі умови для змагальності процесу.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п.1 ч.І ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1(в інтересах позивача ОСОБА_2) - відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та її представника до управління освіти Одеської обласної адміністрації, відділу освіти Малиновської районної адміністрації м. Одеси, Малиновському РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, Одеському міському управлінню УМВС України в Одеській області про відміну рішення, захист честі, гідності і ділової репутації та стягнення моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.