АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада місяця 15 дня Судова колегія судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Одеської області
у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Суворова В.О.
- Градовського Ю.М. при секретарі - Білорусовій Г.О. з участю: ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про стягнення суми боргу, вказуючи, що 15 січня 2005 року позичив ОСОБА_2. грошову суму в розмірі 17 640 доларів США, що складає 89 082 грн. по курсу Національного банку України. ОСОБА_2. зобов'язалася повернути суму боргу в повному обсязі до 30 квітня 2005 року, але у визначений строк гроші не повернула і по теперішній час відмовляється виконати своє зобов'язання.
Посилаючись на наведене ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2. 89 082 грн. суму боргу по курсу Національного банку України станом на 20 травня 2005 року.
ОСОБА_2. позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, вказуючи, що грошей в ОСОБА_1 не позичала, а розписку написала під психологічним тиском ОСОБА_1
Посилаючись на наведене ОСОБА_2. просила визнати договір позики між нею і ОСОБА_1 на суму 17 640 доларів США недійсним, так як він був вчинений під впливом обману, психічного тиску та був фіктивним зі сторони позивача.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 липня 2006 року задоволений позов ОСОБА_1. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики - 89 082 гривні. Стягнуто з ОСОБА_2. державне мито у сумі 890 гривень на користь держави. У зустрічному позові ОСОБА_2. до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним - відмовлено.
Справа №22-5677/2006 р. Головуючий у першій інстанції Смаглій М.В.
Категорія №18 Доповідач Бітов А.І.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також, що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2., перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2. не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що 15 січня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. був укладений договір позики згідно якого ОСОБА_2. позичила у ОСОБА_1 гроші в сумі 17 640 доларів США, що еквівалентно 89 082 грн. по курсу НБУ та зобов'язалася повернути борг до 30 квітня 2005 року.
У встановлений строк ОСОБА_2. борг ОСОБА_1 не повернула і відмовляється виконувати своє зобов'язання по теперішній час.
Згідно ст. 1046 ЦК України(договір позики), - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України, - договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України, - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2. не виконано зобов'язання по поверненню ОСОБА_1 суми боргу, еквівалентної 17 640 доларам США, що у відповідності до курсу НБУ станом на 06 липня 2006 року складає 89 082 грн.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 1046, 1047, 1049 ЦК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. вказується, що суд першої інстанції не допитав свідків та відмовив у залучені до справи касети з аудіо записом, які свідчать про недійсність спірного договору.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, оскільки з матеріалів справи безумовно вбачається, що ОСОБА_2. на підтвердження отримання грошей від ОСОБА_1 була власноручно написана відповідна розписка. Факт власноручного, написання такої розписки ОСОБА_2. визнавала в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1051 ЦК України, - позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором; якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків для
Справа №22-5677/2006 р. Головуючий у першій інстанції Смаглій М.В.
Категорія № 18 Доповідач Бітов А.І.
підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором; це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Оскільки договір між сторонами мав бути укладений у письмовій формі, на підтвердження отримання грошей ОСОБА_2. була власноручно написана розписка, відповідно до вищенаведених вимог ст. 1051 ЦК України рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця. По справі відсутні докази, які б давали можливість що договір позики між сторонами був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Судова колегія також вважає правильними процесуальні дії суду першої інстанції, який відмовив ОСОБА_2. в задоволенні клопотання про приєднання до справи касети з аудіо записом, оскільки згідно ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В даному випадку аудіозапис, касету з яким ОСОБА_2. просила залучити до справи зроблений не у відповідності до вимог Закону, невідомими особами на невідомому обладнанні і тому, згідно вищенаведених вимог ст. 59 ЦПК України не може вважатися допустими доказом по справі.
Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не припустився, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 304; п.1 ч.1 ст. 307; ст. 308; ст. 313; п.1 ч.1 ст. 314; ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Справа №22-5677/2006 р. Категорія №18
Головуючий у першій інстанції Смаглій М.В.
Доповідач Бітов А.І.