22-ц/775/738/2014(м)
264/2677/14-ц
Категорія 46 Головуючий у 1-ій інстанції Пустовойт Т.В.
Суддя - доповідач Ткаченко Т.Б.
У х в а л а
Іменем України
07 травня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Песоцької Л.І.,
суддів - Ткаченко Т.Б., Мальцевої Є.Є.,
при секретарі - Костомановій А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі виділені матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 березня 2014 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розділ спільного майна подружжя,
В с т а н о в и л а :
Ухвалою судді Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 березня 2014 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову.
Заборонено експлуатацію транспортного засобу, автомобілю марки KIA Cerato, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, на праві власності, помістивши на автостоянку Іллічівського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції.
Транспортний засіб марки KIA Cerato, державний номер НОМЕР_1, на даний час знаходиться у користуванні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає в АДРЕСА_1.
Накладено арешт на майно, що знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_1, а саме на кухонний гарнітур, вбудовану кухонну техніку, холодильник, мікрохвильову піч, кухонний комбайн, пральну машинку, плетені меблі, телевізор 32', телевізор 42', меблі МДФ, м'які меблі, два кондиціонери, домашній кінотеатр, персональний комп'ютер, принтер, дитяче ліжко, меблі у дитячій кімнаті, газонокосилку, зварювальний апарат, встановлені у вказаному домоволодінні пластикові вікна, вхідні металеві двері, встановлений паркан.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднитичи унеможливити виконання рішення суду.
Не погоджуючись з ухвалою суду про забезпечення позову, відповідач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду змінити, скасувавши її в частині заборони експлуатації автомобіля KIA Cerato, державний номер НОМЕР_1 та поміщення його на автостоянку Іллічівського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції, відмовивши у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позовув цій частині.
Зокрема вказує, що розглядаючи заяву про застосування заходів забезпечення позову судом не з'ясовано суттєві обставини справи, такі як дата придбання спірного майна, власника відповідно до правовстановлюючих документів.
Вважає, що суд не мав також відомостей про власника спірного автомобіля, оскільки запит про правовий статус автомобіля направлено до ВРЕР м.Маріуполя в день винесення оскаржуваної ухвали - 20 березня 2014 року.
Зазначає, що в заяві про забезпечення позову ОСОБА_3 не вмотивовано реальність загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення її позову, тому застосування такого виду забезпечення позову як заборона на експлуатацію транспортного засобу являється необґрунтованим. Крім того, даний автомобіль, за ствердженням позивачки, являється об'єктом сумісної власності, а отже не може бути реалізований без її відома.
Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності заявниці ОСОБА_3, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить запис в книзі телефонограм за № 686. Із заявою про відкладення розгляду справи до суду не звернулась.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_4, які просили апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду про забезпечення позову в частині заборони експлуатації автомобіля та поміщення його на автостоянку скасувати, відмовивши в задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду про забезпечення позову -скасуванню в частині накладення заборони експлуатації автомобілем марки KIA Cerato, державний номер НОМЕР_1, та поміщення його на автостоянку Іллічівського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції, з таких підстав.
Відповідно до ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону, а також змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Як вбачається з матеріалів справи, постановляючи ухвалу про заборону експлуатації автомобіля KIA Cerato, державний номер НОМЕР_1 та поміщення його на автостоянку Іллічівського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції, накладення арешту на майно, що знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_1, суд відповідно до ст.151 ЦПК України, вжив заходи забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову визначені у статті 152 ЦПК України, зокрема позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб. Згідно ч. 3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно роз'яснень викладених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року (далі Постанова), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно з п.7 Постанови в мотивувальній частині суд зобов'язаний зазначити мотиви, із яких дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Як вбачається з виділених матеріалів справи, ОСОБА_3 подано позовну заяву до ОСОБА_2 з вимогами про визнання автомобіля KIA Cerato, державний номер НОМЕР_1, та майна, що знаходиться в жилому будинку АДРЕСА_1, об'єктами спільної сумісної власності сторін, як спільно набуте за період шлюбу; виділити та визнати за нею право власності на вказаний автомобіль, м'яку мебель, мебель МДФ, кухонний комбайн, дитяче ліжко, персональний комп'ютер; виділити та залишити у власності відповідача кухонний гарнітур, вбудовану кухонну техніку, холодильник, мікрохвильову піч, пральну машину, плетену мебель, телевізори 32' та 42', два кондиціонери, домашній кінотеатр, принтер, меблі у дитячій кімнаті, газонокосилку, зварювальний апарат, а також встановлені за даною адресою пластикові вікна, металеві двері, паркан, опалення, ремонти у ванній кімнаті, кухні, залі, дитячій кімнаті, ділянки для обслуговування жилого будинку та господарський споруд (а.с.15-17).
Заяву про забезпечення позову ОСОБА_3 обґрунтувала тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду, оскільки спірне майно може бути приховано від суду або реалізовано.
Між тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя не пересвідчилась та дійшла помилкового висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не навівши мотивів про необхідність прийняття такого заходу забезпечення позову як заборону експлуатації спірного автомобіля KIA Cerato.
З довідки Центру № 1 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м.Маріуполь та Новоазовського району при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 26 березня 2014 року № 695 вбачається, що автомобіль KIA Cerato, державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за позивачкою ОСОБА_3(а.с.4).
Отже, відповідач ОСОБА_2 позбавлений можливості розпорядитися автомобілем, який на праві власності зареєстрований за позивачкою.
Даних про те, що відповідач вчиняв будь-які дії щодо приховування або реалізації спірного автомобіля, матеріали справи не містять і позивачка про них у заяві не зазначила.
З пояснень відповідача в апеляційному суді вбачається, що останнім не здійснювалось будь-яких дій, які б знецінювали вартість автомобіля, під час користування останній не був учасником дорожньо-транспортної пригоди та не вчиняв інших несумісних дій відносно автомобіля. В суді першої інстанції сторони прийшли до мирової угоди, відповідно до умов якої автомобіль переходить у власність відповідача, який сплатить ? його вартості позивачці.
Крім того, чинним законодавством України не передбачено наявність та функціонування автостоянки у відділі державної виконавчої служби.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, вжиття заходів щодо забезпечення позову є правом суду, колегія суддів вважає, що ухвала суду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову в частині заборони експлуатації автомобіля та поміщення його на автостоянку Іллічівського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 березня 2014 року в частині накладення заборони експлуатації автомобілем марки KIA Cerato, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності, та поміщення його на автостоянку Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову в частині накладення заборони експлуатації автомобілем марки KIA Cerato, державний номер НОМЕР_1, та поміщення його на автостоянку Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції відмовити.
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Л.І.Песоцька
Судді: Т.Б.Ткаченко
Є.Є.Мальцева