АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Перепелюк І. Б., Чупікової В. В.

секретар Кусяк М. Д.

за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 лютого 2014 року,

встановила:

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батька.

Посилався на те, що він ОСОБА_1 є непрацездатною особою за віком, потребує матеріальної допомоги, яку відповідачка, як повнолітня донька, відмовляється надавати.

Просив стягнути з ОСОБА_3 аліменти на його утримання в твердій грошовій сумі у розмірі 600 гривень, щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до його смерті.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 лютого 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 350 гривень щомісячно, починаючи з 21 жовтня 2013 року і до його смерті.

Аліменти за один місяць стягнуто негайно.

Стягнуто з відповідачки в дохід держави судовий збір у розмірі 243 гривні 60 коп.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення зазначеним вимогам повністю не відповідає.

У справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком відповідачки ОСОБА_3, він є непрацездатною особою за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Його щомісячний дохід на теперішній час становить 1103 гривні 12 коп.

Згідно довідки Хотинської ЦРЛ від 5 вересня 2013 року №75 позивач хворіє цукровим діабетом, 2 типу, дифузним кардіосклерозом, хронічним гастродуоденітом в стадії нестійкої ремісії, варикозною хворобою лівої нижньої кінцівки 1-го ступеню, доброякісна гіперплазією простати, церебральним атеросклерозом, ППНМК з астеноневротичним синдромом гіперметропією слабкої степені (а. с. 8).

Також встановлено, що ОСОБА_1 проживає в житловому будинку без зручностей, що розташований за адресою АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

У справі встановлено, що позивач є непрацездатною особою, потребує матеріальної допомоги, а тому висновок суду першої інстанції про необхідність покладення на відповідачку як повнолітню доньку позивача обов'язку утримувати батька шляхом сплати аліментів відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

У зв'язку з цим доводи апелянта про те, що позивач належним чином забезпечений й не потребує матеріальної допомоги є необґрунтованими.

Розмір пенсії позивача дійсно дещо перевищує розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Проте у справі встановлено, що позивач не має інших, крім пенсії доходів, він проживає у будинку без зручностей, потребує додаткових коштів для опалення будинку, приготування їжі тощо.

Апелянт посилається на те, що позивач, як батько, ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків щодо неї.

Згідно з ч.1 ст. 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.

За характером цивільно-правового спору саме відповідачка, на яку законом покладено обов'язок утримувати батьків, має довести, що відповідач ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків.

Проте відповідачка не посилалася на належні та допустимі докази ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків й такі докази у справі відсутні.

Згідно зі ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

При визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.

У справі встановлено, що на час звернення до суду та вирішення спору відповідачка постійно працює у фізичної особи підприємця ОСОБА_4, має щомісячні доходи у розмірі 1150 гривень (а.с.44), забезпечена житлом, інформація про інші доходи відсутня.

За наведених обставин висновок суду про те, що відповідачка має мінливий дохід й наявності підстав для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі є необґрунтованим.

Тому, за наведених фактично встановлених обставин щодо розміру доходів відповідачки, її майнового стану, обов'язків за цивільно-правовою угодою (а.с.48), розмір аліментів на користь позивача слід визначити не у твердій грошовій сумі, а у частці від усіх видів заробітку (доходів) відповідачки.

Суд першої інстанції у порушення вимог ч. 2 ст. 205 СК України при визначенні розміру аліментів не врахував також можливості отримання позивачем матеріальної допомоги від повнолітнього сина ОСОБА_5

Колегія суддів з урахування матеріального стану сторін, можливості отримання позивачем матеріальної допомоги від повнолітнього сина вважає, що аліменти слід визначити у розмірі 1/6 з усіх видів заробітку (доходів) відповідачки, а не у розмірі 350 гривень, як це помилково визначив суд першої інстанції.

Тому, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру присуджених аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 з 350 гривень на 1/6 з усіх видів заробітку (доходів).

У решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 307, пп. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 лютого 2014 року змінити в частині визначення розміру присуджених аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1: з 350 гривень на 1/6 з усіх видів заробітку (доходів).

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: І. Б. Перепелюк

В. В. Чупікова