апеляційний суд закарпатської області
Справа № 22-1491/06 Головуючий у 1 інстанції - Волощук О.Я.
Категорія - Доповідач - Леско В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
Головуючого - Леска В.В.
суддів - Готри Т.Ю., Мацунича М.В.
при секретарі - Карбованець М.В. з участю представника апелянта Щадей СМ., позивача ОСОБА_1. та його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача УМВС України в Закарпатській області на заочне рішення Хустського районного суду від 20 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області, УМВС України в Закарпатській області про стягнення належного розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
17 квітня 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області, УМВС України в Закарпатській області про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначав, що з 20 грудня 1984 року працював в органах внутрішніх справ. Наказом № НОМЕР_1 УМВС України в Закарпатські області у званні підполковника міліції його звільнено у відставку за п. 65 «а» «Положення про порядок проходження служби працівниками органів внутрішніх справ» у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років. На момент звільнення ОСОБА_1. нарахована заробітна плата за жовтень, листопад, грудень 2005 року в сумі 6723,85 грн.. Фактично він отримав за жовтень - 1618,40 грн., за листопад - 1318,40 грн., за грудень - 1217 грн.. Невиплачена заробітна плата станом на 1 квітня 2006 року складає 2569 грн.
ОСОБА_1. зазначив, що йому нарахована вихідна допомога у розмірі 25887 грн. з яких виплачено 6731 грн. З врахуванням вислуги років сума вихідної допомоги мала бути нарахована з розрахунку 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби і повинна складати 41844 грн. 60 коп. Тому сума недорахованої вихідної допомоги складає 35113, 60 грн.
Нарахована, але не виплачена компенсація за формений одяг складає 1505 грн.
Позивач просив стягнути з відповідачів 3% річних за користування коштами в сумі 293,88 грн.
2
Розмір моральної шкоди в сумі 5000 грн. позивач обґрунтував тим, що доказуючи
правомірність своїх вимог щодо правильності нарахування вихідної допомоги він переніс
нервове напруження, потратив свій вільний час. У зв'язку з відсутністю коштів не мав
можливості пройти обстеження та лікування у м. Київ після перенесеного інфаркту міокарда.
Все це призвело до втрати ним сну, покою, життєвої рівноваги, перервалися нормальні
життєві зв'язки та стосунки.
В судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги. Просив додатково стягнути з відповідачів 17437 грн. середнього заробітку з моменту звільнення до дня подачі заяви в суд.
Заочним рішення Хустського районного суду позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково.
Стягнуто із УМВС України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1. 59170 грн. 50 коп., на користь держави 771 грн. державного мита та 30 грн. витрат з ІТЗ.
В апеляційній скарзі відповідач УМВС України в Закарпатській області порушило питання про скасування рішення як незаконного та необґрунтованого й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт вважає, що при вирішенні спору суд неправильно застосував КЗпП України , оскільки питання про компенсаційні виплати при звільнення працівників вирішується згідно постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1997 року. Вихідна допомога нарахована позивачу з грошового забезпечення згідно чинного законодавства в розмірі 50% грошового забезпечення за кожний календарний рік без врахування видів компенсації та премії. Компенсація за речове майно не виплачена через недофінансування та масовий вихід працівників на пенсію.
Представник УМВС України в Закарпатській області Щадей C.M. підтримала апеляційну скаргу з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Позивач та його представник ОСОБА_2 просили відхилити апеляційну скаргу з підстав, зазначених у поясненні.
Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, позивача та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги й дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Матеріалами справи доведено, що позивач ОСОБА_1. працював в органах внутрішніх справ з 20 грудня 1984 року. Наказом № НОМЕР_1 УМВС України в Закарпатські області у званні підполковника міліції його звільнено у відставку за п. 65 «а» «Положення про порядок проходження служби працівниками органів внутрішніх справ» у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.
На момент звільнення ОСОБА_1. нарахована заробітна плата за жовтень, листопад, грудень 2005 року в сумі 6723,85 грн.. Фактично він отримав за жовтень - 1618,40 грн., за листопад - 1318,40 грн., за грудень - 1217 грн.. Невиплачена заробітна плата станом на 1 квітня 2006 року складає 2569 грн.
Вирішуючи спір щодо правильності нарахування позивачеві вихідної допомоги суд керувався ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», згідно якої особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні із служби за вислугою років, віком, станом здоров'я виплачується грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
ОСОБА_1. зазначив, що йому нарахована вихідна допомога у розмірі 25887 грн. з яких виплачено 6731 грн. З врахуванням вислуги років сума вихідної допомоги мала бути нарахована з розрахунку 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби і повинна складати 41844 грн. 60 коп. Тому сума недорахованої вихідної допомоги складає 35113, 60 грн.
При наведенні розрахунку суд правильно зазначив у рішенні, що розмір грошового місячного забезпечення позивача при виході на пенсію складав 3487,05 грн., що підтверджується грошовим атестатом ОСОБА_1., однак невірно вказав вислугу років, яка
3
становить 23 роки. Отже, розмір вихідної допомоги при виході на пенсію складає 40100,90 грн., виходячи із розрахунку 1743,52 грн. х 23 = 40100,98 грн.
Тому до виплати позивачеві підлягає вихідна допомога в розмірі 33369 грн. 96 коп. (40100,98 - 6731 = 33369,96)
Відповідач фактично не оспорює рішення суду в частині стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати й виплати нарахованої, але не виплаченої компенсації позивачу за формений одяг у сумі 1505 грн.
Стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не суперечить чинному законодавству.
Вимога позивача щодо відшкодування моральної вирішена судом відповідно до ст. 23 ЦК України з врахуванням обставин справи, обґрунтування позивача щодо завдання такої, однак на думку колегії суддів розмір такої слід зменшити до 2000 грн.
Посилання суду на ст. 237 КЗП України при вирішенні спору про відшкодування спору про відшкодування моральної шкоди є зайвим.
Відмова в задоволенні позову про стягнення 3% річних за користування коштами відповідає вимогам ст. 625 ЦК України.
Про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції УМВС України в Закарпатській області було повідомлено належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
При таких обставинах апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково.
З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України рішення суду слід змінити. Стягнути з УМВС України в Закарпатській області на користь позивача 52435 грн. та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В решті рішення залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
РІШИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача УМВС України в Закарпатській області задовольнити частково .
Заочне рішення Хустського районного суду від 20 червня 2006 року змінити.
Стягнути із УМВС України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 52435 грн. належного розрахунку при звільненні та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В решті заочне рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з
дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду
касаційної інстанції.