ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
07.07.06р. |
|
Справа № 30/208-06 |
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський завод технологічної оснастки”, (м. Дніпропетровськ)
До відповідача: суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи - ОСОБА_1, (м. Дніпропетровськ)
про: розірвання договору №НОМЕР_1 та стягнення пені в розмірі 3497,92грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар: Ворошило О.М.
Представники:
від позивача: Російський І.К., довіреність від 27.06.2006 року, представник
від відповідача: ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності №НОМЕР_2, видане виконавчим комітетом ІНФОРМАЦІЯ_1
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський завод технологічної оснастки”, (м. Дніпропетровськ) звернулося з позовом до суду до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, (м. Дніпропетровськ), яким просить розірвати договір №НОМЕР_1 та стягнути пеню у розмірі 3497,92грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов договору підряду не виконані роботи по благоустрою території підприємства, доставці власних матеріалів для виконання робіт, асфальтобетонні роботи та інші. Позивач зазначає, що у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору має місце прострочення боржника, тому виконання втратило для нього інтерес, що є підставою для відмови від прийняття виконання, розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідач, суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа - ОСОБА_1, проти позовних вимог заперечує, просить у позові відмовити оскільки роботи з облаштування асфальтобетонного покриття території ДЗТО по АДРЕСА_1 були виконані вчасно на суму 33201,00грн.
05 липня 2006 року позивач надав клопотання про призначення та проведення судової експертизи частини асфальтового покриття, виконаного відповідачем на території Дніпропетровського заводу технологічної оснастки по АДРЕСА_1.
Клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу представниками сторін не заявлялися.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський завод технологічної оснастки”, (м. Дніпропетровськ) та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою - ОСОБА_1 укладено договір №НОМЕР_1 від 27.09.2005 року на виконання усіх видів робіт по облаштуванню території підприємства, доставці власних матеріалів для виконання робіт -шлако-щебенева відсипка основи, асфальтобетонні роботи та ін.
Згідно п.1.2 договору обсяг, вартість і вид робіт визначається кошторисною документацією, погодженою двома сторонами на суму 32 150,00грн., кошторис є невід'ємною частиною договору.
Строк виконання робіт -10 робочих днів з моменту отримання авансу (п.1.3 договору).
Замовник, відповідно до п.2.1 договору, зобов'язується оплатити вартість усіх видів виконаних робіт по мірі їх виконання.
Замовник авансує 80% вартості виконаних робіт для придбання паливно-мастильних матеріалів (п.2.3 договору).
28 вересня 2005 року позивач перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж згідно договору №НОМЕР_1 у розмірі 25720,00грн. (а.с.17).
Позивач 31.10.2005 року за вихідним НОМЕР_3 направив на адресу відповідача претензію про повернення суми 25720,00грн., яка була перерахована на рахунок останнього (а.с.19).
14.04.2006 року за вих. НОМЕР_4 позивач повторно направив відповідачу претензію, якою просив відповідача завершити роботи та усунути недоліки в роботі за власний рахунок.
Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем робіт відповідно до умов договору підряду, проти чого заперечує відповідач.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, є договір. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Порушенням зобов'язання є його невиконання (ст.610 Цивільного кодексу України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до першої та другої частин статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до частини першої статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1.3 договору встановлено строк виконання робіт -10 робочих днів з моменту отримання авансу.
Як вбачається з матеріалів справи аванс було перераховано 28.09.2005 року, отже роботи повинні бути виконані в строк по 12.10.2005 року включно.
Позивач просить розірвати договір підряду з підстав прострочення боржника при виконанні робіт за договором підряду та стягнути збитки, посилаючись на положення статей 22,610,849 і 852 Цивільного кодексу України.
Порядок розірвання договорів передбачено статтею 188 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч.2 ст.188 ГК України). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст. 188 ГК України).
Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Пропозиція про розірвання договору підряду, який відноситься до категорії господарських договорів, на адресу відповідача не направлялась.
У зв'язку з тим, що позивач, який бажав розірвати договір, не звертався до відповідача з відповідною пропозицією, то відсутні підстави стверджувати про існування спору між сторонами на день звернення позивача до суду.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (частина 3 статті 612 ЦК України, ч.2 статті 220 Господарського кодексу України).
Частиною другою статті 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду, якщо підрядник своєчасно не виконав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає неможливим.
Позивач доказів направлення відповідачу відмови від договору або прийняття виконання за договором підряду не надав.
Суд відхиляє посилання позивача на ч.2 ст.852 ЦК України, відповідно до якої за наявності істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, оскільки позивач у позовній заяві не вказав які істотні відступи від умов договору підряду або інші недоліки допущені відповідачем при виконанні робіт, а лише зазначив, що відповідач зупинив виконання робіт 27.10.2005 року.
Об'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
З огляду на викладене, суд не вбачає достатніх підстав для розірвання договору підряду.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 497,92 грн. за несвоєчасне виконання підрядчиком робіт, який складає 0,1% від суми виконаних робіт за кожний день прострочки.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідальність підрядника за неналежне виконання умов договору передбачена пунктом 3.2 договору, відповідно до якого у випадку не виконання п.3.1 договору (у випадку неналежного виконання умов договору), підрядчик сплачує пеню у розмірі 0,1% за кожний прострочений день від вартості виконаних робіт.
Виходячи з умов п.п.1.3, 3.1,3.2 договору прострочення виконання робіт настає після закінчення 10 робочих днів з дати отримання авансу, тобто з 13.10.2005 року.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено порушення відповідачем строків виконання робіт, вказаних у договорі підряду, оскільки в матеріалах справи є акт приймання виконаних робіт за жовтень 2005 року на суму 33201грн. (а.с.41) і позивач не заперечує проти наявності такого акту. Кошторис, який є невід'ємною частиною договору підряду, сторонами не узгоджувався і не складався, а обсяг, вартість і вид робіт визначається, відповідно до п.1.2 договору, саме кошторисною документацією, погодженою двома сторонами, тому посилання позивача на прострочення виконання та взагалі невиконання умов договору є безпідставним.
Згідно висновку спеціаліста Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №НОМЕР_5 (а.с.35), складеного 08.12.2005 року при дослідженні об'єкта дорожнього асфальтобетонного покриття території ДЗТО по АДРЕСА_1 встановлено наступне:
- асфальтобетонне покриття з установкою бордюрів на території ДЗТО по АДРЕСА_1 виконано на площі -250 кв.м.;
- покриття дороги знаходиться в задовільному стані, нерівностей, тріщин у конструкції покриття не виявлено;
- встановлені вісім люків; виконані відкоси для стоку води, асфальтобетонні покриття території ДЗТО виконане згідно вимог СНіП, порушень не встановлено;
- спеціалістом проведені заміри фактично виконаного асфальтобетонного покриття з установкою бордюрів, люків і складено кошторис на виконані роботи. Згідно кошторисної документації вартість робіт по облаштуванню асфальтобетонного покриття з вартістю матеріалів складає 33 201,00грн.
Крім того, позивач в порушення умов договору нарахував пеню в розмірі 3 497,92 грн. не від вартості виконаних робіт, а від суми перерахованого підрядчику авансового платежу, що суперечить умовам укладеного договору.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Клопотання позивача про призначення судової експертизи частини асфальтового покриття, виконаного відповідачем відхиляється судом.
Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Клопотання позивача про призначення судової експертизи не обґрунтовано, в ньому не вказані питання, які потребують спеціальних знань при вирішенні спору про розірвання договору та стягнення пені за прострочку виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525,526,530,610,611,837,849,852 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,220 Господарського кодексу України ст.ст.41,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати віднести на позивача.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог
ст.84 Господарського процесуального кодексу України, -12.07.2005 року)