АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
13 грудня 2006 року
м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Одеської області в складі:
Головуючого: Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Процик М.В.
при секретарі Непомнящій О.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 19 вересня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка зазначала, що після розірвання шлюбу дочка залишилася проживати з нею, однак відповідач не надає нім матеріальну допомогу. Посилаючись на ці обставини, позивачка просила задовольнити позов та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки у розмірі прожиткового мінімуму.
Відповідач позов визнав частково, мотивуючи тим, що він не має матеріальної можливості надавати матеріальну допомогу дочки в розмірі прожиткового мінімуму, оскільки він сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини від першого шлюбу в розмірі 230 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 19 вересня 2006 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, тобто 410 грн. з подальшою індексацією відповідно до закону.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення аліментів в розмірі 2 50 грн., мотивуючи тим, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Справа № 22-6125/2006 р
Головуючий в 1 інст.: Михайлюк О.А.
Доповідач: Федорова А.Є.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає
скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, суд розглянув справу і постановив рішення про стягнення аліментів за відсутності позивачки або її представника, не маючи даних про те, що їм повідомлено у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду, тобто з порушенням вимог п.1 ч.1 ст.169 ЦПК.,
В рішенні суду зазначено, що в судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, що не відповідає матеріалам справи.
Позивачка була присутня в попередньому судовому засіданні 11 липня 2006 року, в якому заявила, що в зв'язку з переїздом до м.Харків вона не має можливості приймати участь у судових засіданнях і її інтереси буде представляти за довіреністю ОСОБА_4 (а.с.8)
Всупереч вимог ст.130 ЦПК суд в попередньому судовому засіданні не виконав ніяких дій, передбачених даною нормою, в тому числі не з'ясував, чи підтримує позивачка свій позов, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони врегулювати спір до судового розгляду і позовні вимоги не уточнив. Після роз'яснення прав та обов'язків сторін суд призначив справу до розгляду на 07 вересня 2006р.
07 вересня 2006 року суд відклав розгляд справи в зв'язку з неявкою представника позивачки на 19 вересня 2006 року.
Згідно ч.3 ст. 191 УПК суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, викликає у судове засідання на призначений день учасників процесу, які не з'явилися в судове засідання.
Ці вимоги закону суд не виконав, не викликав в судове засідання на 19 вересня 2006 року позивачку та її представника і в порушення вимог п.1 ч.1 ст.169 ЦПК розглянув справу за їх відсутності, що відповідно до статей 303 ч.3 , 311 ч.1 п.3 ЦПК є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов'язаний вирішити справу згідно з законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Суд ці вимоги закону також не виконав.
Задовольняючи позов про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 410 грн., тобто у розмірі встановленого на 2006 рік прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, суд не врахував обставини, які зазначені у ст.182 СК України і на які посилався відповідач в обґрунтування своїх заперечень, а саме: його матеріальне становище, наявність у нього іншої дитини, на яку він сплачує аліменти за рішенням суду у розмірі 230 грн., наявність на його утриманні батьків або інших осіб, а також матеріальне становище дитини, яка мешкає з матір'ю.
Суд також не мотивував свій висновок про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і не зазначив, чому не взяв до уваги вимоги ст.183 СК України, яка встановлює загальний порядок визначення розміру аліментів у частці від заробітку батька дитини.
Оскільки суд не виконав норми матеріального права, порушив: норми процесуального права, рішення суду не може бути визнано законним і обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
З урахуванням зазначених недоліків підстави для ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.303 ч.3, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.3, 313, 314 ч.1 п.2, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду від 19 вересня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.