АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
13 грудня 2006 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючого: Федорової А.Є., суддів : Мизи Л.М., Процик М.В. при секретарі Непомнящій О.О. ,
розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 07 вересня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення.порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Позивач зазначав, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної часткової власності і розташований н|а земельній ділянці площею 517 кв.м. В порядку спадкування йому належить 44\100 частки будинку, а відповідачці-56\100 частки. Посилаючись на те, що відповідачка перешкоджає йому в користуванні земельною ділянкою, використала загальний двір під свої забудови, позбавила його можливості користуватися загальним двором для заїзду автомобіля, а також перешкоджає користуватися електроенергією та водопроводом, відрізала світло та водопостачання, позивач просив задовольнити позов.
Відповідачка позов не визнала.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 07 вересня 2006 року в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відновити водопровід та водопостачання відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, мотивуючи тим, що суд не вирішив всі позовні вимоги, порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення спору, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Справа № 22-6434/06
Головуючий в першій інст.: Непорада М.П.
Доповідач: Федорова А.Є.
Відповідно до ч.1 п.5 ст.311 ЦПК рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не розглянув позовні вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою.
В мотивувальній частині рішення суд зазначив, що позивач відмовився від цих позовних вимог. Між тим такий висновок не відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст.ст.31,174 ЦПК позивач має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від позову. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі .
Ці вимоги закону суд не виконав. В справі відсутня письмова заява позивача від позовних вимог і суд не уточнив від яких саме позовних вимог позивач відмовився, не роз'яснив йому наслідки цієї процесуальної дії та не постановив ухвалу про закриття провадження у справі за цими вимогами.
На протокол судового засідання позивач приніс зауваження, посилаючись не те, що він не відмовлявся від позовних вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою і його пояснення в судовому засіданні перекручені. Ухвалою суду від 25 жовтня 2006 року в задоволенні зауважень відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач також наполягає на тому, що він не відмовлявся від частини своїх вимог, оскільки відповідачка перешкоджає йому в користуванні загальним двором площею 41 кв.м., самовільно знесла душ та туалет і побудувала інші будівлі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд розглянув не всі вимоги позивача, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, що є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
Крім того, висновок суду про те, що позовні вимоги позивача про відновлення водопроводу та водопостачання не доведені, не ґрунтується на матеріалах справи та законі. Ці вимоги суд розглянув поверхово та однобічно, не звернувши увагу на те, що вони безпосередньо пов'язані з вимогами про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Суд не звернув увагу на акт «Інфоксводоканала» від 18 травня 2006 року, в якому зазначено, що водопостачання спірної земельної ділянки здійснюється від одного водопровідного уведення, розведення -всередині двору, на частці ділянки ОСОБА_1 вода відсутня. (а.с.22) Вирішуючи спір, суд цій акт не досліджував, оцінки йому не дав і не зазначив в рішенні, чому не взяв до уваги цій доказ.
Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов'язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ці вимоги закону суд також не виконав, не створив необхідні умови для всебічного й повного дослідження обставин справи, не сприяв здійсненню прав сторін, передбачених законом, не з'ясував належним чином юридичну сутність правовідносин сторін, їх права та обов'язки, обставини справи, наявність порушення прав, за захистом. яких спрямоване звернення до суду.
За таких обставин рішення 'суду не можна вважати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч. 1 п.5, 311 ч.1 п.5, 313,314 ч.1 п.2, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 07 вересня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.